1. Міжнародні принципи і правові засади регулювання бухгалтерського обліку в Україні

Принципи бухгалтерського обліку визначено за такими критеріями:

• Практичність виражається в реальній корисності одержаної інформації для її споживача.

• Об'єктивність інформації — це визначення міри впливу на неї суб'єктивних поглядів чи уподобань осіб, які її формують, її надійність, можливість перевірки, відповідність дійсності.

• Здійсненність полягає в тім, що одержання відповідної інформації не спричинятиме великих складнощів і не потребуватиме великих витрат.

Названі принципи бухгалтерського обліку здобули загальне визнання і досить широко застосовуються в практиці ведення обліку в більшості країн.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

— створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

— удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Для забезпечення обґрунтування національної системи ведення бух. обліку відповідно до міжнародних стандартів, створена Методологічно рада, яка діє, як порадник Міністерства фінансів.

До Методологічної ради входять представники: Держкомстату, ДПА, Державна комісія по цінним паперам, НБУ, Антимонопольного комітету, Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів, Спілка орендарів і підприємців, Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю, Ради підприємств, Міністерства інвестицій, Міністерства аграрної політики, Міністерства АПК.

Завдання Методологічної ради:

• Організація розробки та розгляду проектів національних положень та інших нормативно-правових актів щодо ведення бух. обліку і фінансової звітності

• Вдосконалення форм і методів бух. обліку

• Методологічне забезпечення впровадження технологій збору та обробки інформації

• Вдосконалення підготовки та перепідготовки підвищення кваліфікації бухгалтерів.

2.Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку. Нормативно-правове забезпечення порядку ведення касових операцій.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. В Україні на 1 лютого 2012 року затверджено 35 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку:

• П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

• П(С)БО 2 "Баланс"

• П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"

• П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів"

• П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал"

• П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"

• П(С)БО 7 "Основні засоби"

• П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"

• П(С)БО 9 "Запаси"

• П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість"

• П(С)БО 11 "Зобов'язання"

• П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"

• П(С)БО 13 "Фінансові інструменти"

• П(С)БО 14 "Оренда"

• П(С)БО 15 "Дохід"

• П(С)БО 16 "Витрати"

• П(С)БО 17 "Податок на прибуток"

• П(С)БО 18 "Будівельні контракти"

• П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств"

• П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність"

• П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів"

• П(С)БО 22 "Вплив інфляції"

• П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"

• П(С)БО 24 "Прибуток на акцію"

• П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"

• П(С)БО 26 "Виплати працівникам"

• П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність"

• П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів"

• П(С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами"

• П(С)БО 30 "Біологічні активи"

• П(С)БО 31 "Фінансові витрати"

• П(С)БО 32 "Інвестиційна нерухомість"

• П(С)БО 33 "Витрати на розвідку запасів корисних копалин"

• П(С)БО 34 "Платіж на основі акцій"

• П(С)БО 35 "Податкові різниці"

• Примітки до річної фінансової звітності

Основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку касових операцій, є затверджений Постановою Правління Національного банку України "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" №72 від 19.02.2001 р.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі — підприємства), а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі — підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання ними.

Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, або місце, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Керівники підприємств зобов'язані обладнати касу і забезпечити зберігання грошей у приміщенні каси, а також у разі доставки їх з установи банку і здавання в установу банку. Вони несуть у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність у тому разі, якщо з їх вини не були створені необхідні умови, що забезпечують схоронність коштів під час їх зберігання і транспортування.

Приміщення каси має бути ізольовано, а двері до каси під час здійснення операцій — замкнуті з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Уся готівка на підприємствах зберігається, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках — у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучевою печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів, яким забороняється передавати стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати.

Касир відповідно до чинного законодавства несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни, виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника підприємства. З цим працівником укладається договір, про повну матеріальну відповідальність, на час виконання ним обов'язків касира.