5. Участь України в зонах вільної торгівлі та перспективи створення зони вільної торгівлі Україна-єс
На теперішній час, крім країн СНД, чинною є Угода про вільну торгівлю між Україною і Республікою Македонія, ратифікована у 2001 році.
Станом на квітень 2010р. Україна підписала і нотифікувала Угоди про вільну торгівлю з 12 країнами світу, переважно країнами колишнього СРСР (див. табл. 2).
Таблиця 2
Угоди про вільну торгівлю, підписані Україною
Назва РТУ |
Покриття |
Дата нотифікації |
Дата вступу в силу |
Вірменія - Україна |
Товари |
17.06.2004 |
18.12.1996 |
Грузія - Україна |
Товари |
08.02.2001 |
04.06.1996 |
Республіка Киргизстан - Україна |
Товари |
15.06.1999 |
19.01.1998 |
Україна - Азербайджан |
Товари |
18.08.2008 |
02.09.1996 |
Україна - Білорусь |
Товари |
18.08.2008 |
11.11.2006 |
Україна - Колишня Югославська республіка Македонія |
Товари |
18.08.2008 |
05.07.2001 |
Україна - Казахстан |
Товари |
18.08.2008 |
19.10.1998 |
Україна - Молдова |
Товари |
18.08.2008 |
19.05.2005 |
Україна - Російська Федерація |
Товари |
18.08.2008 |
21.02.1994 |
Україна - Таджикистан |
Товари |
18.08.2008 |
11.07.2002 |
Україна - Узбекистан |
Товари |
18.08.2008 |
01.01.1996 |
Україна - Туркменістан |
Товари |
18.08.2008 |
04.11.1995 |
Інтеграція України до Європейського економічного простору, а в перспективі і політична інтеграція до ЄС, є реальним майбутнім української держави. Така перспектива можлива за умов подальших економічних та політичних перетворень в Україні і реальних здобутків цих перетворень на період 2011-2013 рр. В цей період буде розроблятись новий бюджет ЄС (т.зв., Фінансові перспективи ЄС), у витратній частині якого передбачена стаття витрат на можливе наступне розширення Європейського Союзу.
18 лютого 2008 року колишній Комісар ЄС Пітер Мендельсон і Президент України Віктор Ющенко розпочали переговори стосовно укладення угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. Переговори розпочалися після завершення процесу вступу України до СОТ 5 лютого 2008 року (Україна формально стала членом СОТ 16 травня 2008 року), що було необхідною передумовою початку перемовин щодо Угоди про зону вільної торгівлі (УВТ). УВТ стане невід'ємною частиною майбутньої Угоди про асоціацію, переговори з якої розпочато 6 березня 2007 року. УВТ є частиною ширшої політики ЄС, спрямованої на встановлення стабільних і сприятливих сусідських стосунків шляхом зміцнення економічних зв'язків.
УВТ між Україною та ЄС має стати першим документом нового типу «глибоких та всеохоплюючих» торговельних угод. УВТ охоплюватиме широкий спектр пов'язаних із торгівлею питань («всеохоплююча угода»), а її метою стане усунення перепон для торгівлі, що виникають «поза кордонами» держав, шляхом нормативно-правового наближення, таким чином частково відкриваючи.розширюючи внутрішній ринок ЄС для України («глибока угода»). УВТ надасть Україні «частку на внутрішньому ринку ЄС».
Станом на грудень 2009 року було проведено 9 раундів переговорів з Україною стосовно УВТ. Обговорення проводяться в рамках засідань робочих груп, присвячених наступним темам: (1) Торгівля товарами , (2) Торгівля і сталий розвиток, (3) Правила походження товарів, (4) Послуги, капітал та істеблішмент (5) Інтелектуальні права власності (у тому числі географічні походження), (6) Митний контроль та сприяння торгівлі, (7) Державні закупівлі, (8) Конкуренція (антитрастова політика і державна допомога), (9) Санітарні та фітосанітарні заходи , (10) Енергетичні питання, пов'язані з торгівлею, (11) Тарифні пропозиції, (12) Розв'язання суперечок, (13) Прозорість.
На даному етапі, Україні варто зосередитись на економічних перетвореннях та їх результатах і подальшій економічній інтеграції до ЄС.
Передумови для цього наступні:
По-перше: ЄС виявляє зацікавленість в зміцненні, збільшенні обсягів та прозорості торговельно-економічних відносин. ЄС запропонувало Україні розпочати переговори щодо створення Зони вільної торгівлі Україна-ЄС. Однак, уже зараз ЄС виявляє зацікавленість до спроможності України додатково надати офіційні зобов’язання щодо зняття всіх експортних обмежень для Євросоюзу. Понад те, Євросоюз сподівається, що Україна також усуне усі обмеження свободи транзиту енергоносіїв. Можна припусти, що такі кроки з боку України є певними майбутнього створення ЗВТ+ між Україною та ЄС.
Питання Зони вільної торгівлі є важливим пунктом майбутньої Посиленої угоди Україна-ЄС (яка має замінити Угоду про партнерство і співробітництво). Виходячи з того, що для України більш вигідним форматом вільної торгівлі з ЄС є, т.зв., ЗВТ+, є доцільною спроба з боку України актуалізувати у процесі підготовки проекту Посиленої угоди Україна-ЄС проблематику окреслення перспектив створення ЗВТ+. На відміну ЗВТ (яка лібералізує лише торгівельні відносини) поглиблена Зона вільної торгівлі – ЗВТ+ – лібералізує увесь комплекс економічних відносин, а саме передбачає скасування тарифів для всіх видів товарів (не тільки промислових); лібералізацію з певними перехідними періодами руху послуг, капіталу, робочої сили; гармонізацію технічного законодавства для зняття технічних бар’єрів; регулювання таких сфер державної політики як конкурентна політика і корпоративне управління; покращення бізнес клімату з подальшим збільшенням обсягу інвестицій.
По-друге: статистичні дані свідчать про те, що починаючи з 2006 року (після першого етапу економічної конвергенції “ЄС-25” та внаслідок покращення бізнес клімату в Україні) збільшується обсяг торгівлі та інвестицій ЄС в українську економіку.
На думку експертів Євросоюзу Україна досягла значних результатів у покращенні інвестиційного клімату, але потрібен подальший розвиток співробітництва і продовження структурних реформ української економіки. Основними перепонами для європейських інвесторів є швидка зміна законодавства, непрозорість процедур, проблеми «законодавчих дірок», дискримінаційні положення у правовому середовищі і, насамперед, корупція. Європейський Союз зі свого боку вже зробив деякі кроки щодо покращення ситуації в сфері бізнес клімату, а саме – з 1999 року в Україні працює Європейська бізнес-асоціація. (Основним здобутком цієї організації на ринку України є налагоджений бізнес-діалог між 660 українськими компаніями та створення інформаційної бази для європейських інвесторів, що значно покращує ділову активність в Україні.)
Крім того, завдяки новій Загальній системі преференцій ЄС (General System of Preference – діє з 01.01.2006 р.) у 2006 році у порівнянні з 2000 роком український експорт товарів збільшився на 72,5 %. Система преференцій включає такі сектори: хімічна промисловість, рослинні олії, корисні копалини, прості метали, машинне та машинобудівне обладнання.
Можна виділити наступні перешкоди створення ЗВТ з ЄС:
присутність у товарній структурі українського експорту до ЄС переважно сировини та товарів першого ступеню обробки, що не сприяє інноваційному розвитку української економіки;
використання в Україні застарілої системи класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). З 1 січня 2008 року впроваджена гармонізована з ЄС система класифікації, що базується на європейській системі класифікації товарів 2002 року. Очевидно, що прогрес у цій сфері відбувається занадто повільно;
невиконання частини умов щодо приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА) (що також є однією з основних умов створення ЗВТ+) а саме: передача частини повноважень Держспоживстандарту України (тестування, сертифікація, випробування продукції) безпосередньо виробникам промислової продукції, а також забезпечення сприятливих умови для створення недержавного органу для нагляду за ринком.
Численні як українські, так і європейські дослідження вказують, що Україна має серйозні шанси для створення ЗВТ+. Вигоди від ЗВТ+, зокрема, обумовлені хоча б тим, що враховуючи оптимальні умови доступу на ринок та географічну близькість, торгівля між Україною та ЄС може скласти 60 % від загального торгівельного обороту. Окрім того, аналіз авторитетних консалтингових установ (залучених до справи Європейською Комісією) показав, що найбільш позитивний вплив від створення ЗВТ+ відчує легка промисловість, машинобудування, деякі підгалузі с\г (наприклад, м’ясопродукція).
Виходячи з об’єктивних обставин розвитку відносин Україна-ЄС, варто наголосити, що пріоритетним аспектом цих відносин виступає економічне співробітництво та транзит енергоресурсів (спостереження доводять, що ЄС покладає неабиякі надії на те, що Україна і надалі буде відповідальним і політично солідарним з ЄС транзитером енергоресурсів, а також сповідуватиме положення Енергетичної Хартії ЄС). Створення ЗВТ Україна-ЄС Україні варто розглядати як крок/етап у створенні поглибленої Зони вільної торгівлі – ЗВТ+. А вже ЗВТ+ в політичному розумінні розглядати як елемент системної інтеграції України у європейський економічний простір.
Створення ЗВТ+ надасть українській економіці переваги у:
стабільному зростанні (при чому ефект може бути збільшений за рахунок реформування інституцій та впровадження реформ як складової економічної інтеграції);
інноваційному розвитку (завдяки покращенню доступу на ринки, розвитку спільних мереж та впровадженню інфраструктурних проектів).
Основний плюс для України від створення зони вільної торгівлі з ЄС - значне пом'якшення митних правил та імпортних мит Євросоюзу для вітчизняних товарів. Зараз вони набагато суворіше українських, що заважає не тільки нашим виробникам, але і європейським споживачам. Приміром, на ряд товарів текстильної промисловості середня мито на експорт з ЄС до України складає 5,5%. А от на "зворотному шляху" (Україна - ЄС) візьмуть 9%-й збір. При цьому готова вітчизняна продукція на ринках Євросоюзу береться ще й додатковим митом. Іноді доходить до абсурду: додаткові податки є навіть на ті товари, які виготовляються на українських підприємствах за європейськими замовленнями. Це впливає і на ціну виробів для європейців, і на зарплату наших працівників.
Користь від угоди буде не тільки європейським споживачам, але й українцям. У багатьох країнах, які зараз стали членами ЄС, у Польщі та Чехії, наприклад, були зони вільної торгівлі з ЄС, які стосувалися тільки товарів. Та й то не всіх. Відмінність же української угоди в тому, що вона дозволить залучити на ринок іноземних інвесторів у сфері послуг, зокрема, фінансових.
Угода про спрощений ввезенні товарів буде на руку в першу чергу українським експортерам - виробникам хімії, металургам і аграріям, яких для внутрішній ринок і зараз є вторинним. Євросоюз - найбагатший і найважливіший ринок для металургійного комплексу.
Аграрії теж не проти вийти на євроринок в більшому об'ємі. У 2008 році сільськогосподарський товарообіг між Україною і ЄС був відносно невеликим - на Євросоюз доводилося 18% експорту і 9% імпорту. Але збільшення кількості поки що не в змозі змінити співвідношення якості. Останнє - не на нашу користь. Наш основний експорт - насіння культур, зернові, соняшникова олія. Імпорт - м'ясо і м'ясопродукти. Тобто вивозимо сировину, а ввозимо продукцію з великою частиною доданої вартості.
Український бізнес, з одного боку, хоче у вільну зону. З іншого - побоюється бути битим конкурентом. Підприємці визнають це самі. Загалом у документі "Позиція ділових кіл України стосовно майбутньої Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС" йде мова про те, що "однією з ключових проблем є низька якість вітчизняної продукції". Підприємці пояснюють це невідповідністю норм технічного регулювання України та ЄС.
Але якщо поміняти стандарти - це завдання уряду і парламенту, то якість - цілком на совісті виробника товару.
Європейський Союз не менше України зацікавлений у створенні поглибленої Зони вільної торгівлі. Євросоюзом Україна розглядається, по-перше, як географічно близьким, кваліфікованим й одночасно відносно дешевим ринком робочої сили (30,5 млн чол. працездатного населення при середній заробітній платі в 1112 грн. на місяць) та значним споживчим ринком (46,4 млн чол. населення), по-друге, як потенційний ринок інвестицій та інновацій, спільних підприємств, що відкриється в результаті вступу України до СОТ, по-третє, як привабливий ринок землі та сільськогосподарського виробництва, транспортних комунікацій (останнє для ЄС цікаво тим, що повітряний простір Євросоюзу перевантажений); по-четверте, за умови прозорої приватизації та відкритих тендерів, для європейського капіталу виступає привабливим участь у розробці родовищ енергоносіїв та корисних копалин.
1. Гармонізація законодавства та нормативної бази України з законодавством, нормами та стандартами ЄС |
__________________________________________________________________ |
2. Впровадження стандартів та інститутів СОТ |
__________________________________________________________________ |
3. Удосконалення управління кордонами та розвиток прикордонної інфраструктури |
__________________________________________________________________ |
4. Реалізація спільного Плану дій України та ЄС щодо боротьби з організованою злочинністю, відмиванням грошей, торгівлею зброєю та незаконною імміграцією |
______________________________________________________________________________________________________________ |
5. Розвиток науково-технічного співробітництва |
__________________________________________________________________ |
|
|