44.Види правотворчості

За способами правотворчості розрізняють:

1)затвердження нормативно-правових актів і договорів референдумом. Наприклад, референдумом були прийняті конституції багатьох держав (Ірландія, Російська Федера­ція, Франція, Чилі).

2)прийняття або видання нормативно-правових актів компетентними державними органами. Наприклад, у 1933 р. за рекомендацією Конгресу СІЛА підприємці розробили і затвердили Кодекси чесної конку­ренції для того, щоб швидше вивести країну з економічної депресії;

3)створення юридичних прецедентів судовими та ад­міністративними органами держави. Цей вид правотворчості є одним з основних у країнах англо-американського типу права;

4)укладення нормативно-правових договорів компетент­ними державними органами. Цей ,вид правотворчості переважає в міжнародних відносинах,і останнім часом активно розвивається у внутрішньодер­жавних справах;

5)офіційне визнання державою звичаю. Наприклад,ст. 7 Цивільного кодексу України містить вказівку на мож­ливість застосування звичаїв ділового обороту, якщо вони не суперечать закону або договору.

Залежно від форм створюваного права розрізняють: 1) законотворчість; 2) підзаконна правотворчість; 3) пре­цедентна правотворчість; 4) договірна правотворчість.

Залежно від суб'єкта правотворчості розрізняють:

1)правотворчість народу (суспільства).Цей вид правотворчості здійснюється в процесі референду­му (плебісциту) — всенародного голосування з найбільш важливих питань життя суспільства і держави;

2)правотворчість найвищого представницького органу (парламенту) держави або суб'єкта федерації. У більшості країн світу парламент має «монополію» на законотворчу діяльність;

3)правотворчість органів і посадовців виконавчої влади (уряду, міністерств і відомств, місцевої адміністрації).

4)правотворчість глави держави.

5)судова правотворчість. У країнах англо-американ­ського типу права судді відіграють першорядну роль у правотворчості, а в країнах романо-германського типу пра­ва суд має допоміжне значення в правотворчості, виступа­ючи як інтерпретатор уже наявних правових норм. Особл ивии варіант правотворчості судових органів у країнах романо-германського типу права — визнання нормативно-правового акта не відповідним конституції. Таке рішення може винести, наприклад, Конституційний Суд України. Це припиняє дію акта повністю або частково, отже, рішен­ня КСУ має певний правотворчий зміст;

6) правотворчість органів місцевого самоврядування. Відмітна ознака цього виду правотворчості — її локальний характер. Створені органом місцевого самоврядування нормативно-правові акти діють тільки в строго визначених територіальних межах.

45 . Поняття стадії правотворчого процесу:

Правотворчий процес -- система взаємозалежних процедур (стадій) при ухваленні, зміні як законів, так і підзаконних актів.

1. Передпроектна стадія

- формування юридичного мотиву про необхідність внесення змін до чинної системи норм права — відбувається на рівні правосвідомості в результаті виявлення волі народу (колективу), об'єктивно зумовленої потребами його соціального життя;

-  правотворча ініціатива (фр. initiative — почин) — обґрунтування юридичної значущості правової регламентації — видання нормативно-правового акта.