- •1. Предмет тдп, його особливості.
- •7. Ознаки держави
- •8. Сутність та соціальне призначення держави.
- •2. Завдання і функції теорії держави і права
- •9.Поняття та класифікація функцій держави.
- •V.За характером повноважень,які здійснюють вищі органи влади:
- •VI. За сферою впливу:
- •10. Поняття історичного типу держави. Критерії типології держави.
- •13. Монархія як форма правління. Типи монархічних форм правління.
- •16. Складна форма державного устрою.
- •11.Поняття форми держави та її елементів.
- •14.Республіка як форма правління:
- •17. Поняття та види політичного (державного) режиму.
- •12. Форма державного правління та її види.
- •15. Поняття форми державного устрою. Проста (унітарна) форма державного устрою.
- •18. Поняття і структура політичної системи держави.
- •19. Співвідношення держави та інших елементів політичної системи суспільства.
- •23. Поняття і ознаки органу держави. Класифікація державних органів.
- •II. За способом утворення державні органи поділяють на:
- •IV. За територіальними межами розрізняють:
- •VI. За функціональним призначенням:
- •VII. За обсягом повноважень розрізняють:
- •VIII. За правовими формами діяльності:
- •20. Поняття та елементи механізму держави.
- •24. Принципи організації та діяльності державного апарату
- •21. Апарат держави: поняття та структура.
- •29. Сутність і соціальне призначення права.
- •25.Поняття,основні принципи правової держави.Шляхи формування правової держави в Україні.
- •26. Поняття, сутність і структура громадянського суспільства.
- •28. Визначення права. Сутнісні ознаки права.
- •32.Поняття соціальної норми:сутність,ознаки,класифікація,місце правових норм серед соціальних.
- •III. За способом закріплення:
- •30.Загальна характеристика основних правових теорій та доктрин:
- •33.Поняття та предмет механізму правового регулювання.
- •35.Елементи та стадії механізму правового регулювання:
- •31.Соціальне регулювання:поняття та особливості
- •34. Засоби, способи і типи правового регулювання
- •36.Функції права:поняття та система:
- •40.Дія нормативних актів у часі,просторі та за колом осіб:
- •43. Правотворчість: ознаки, поняття, принципи
- •38.Форми(джерела) права:поняття,види та співвідношення в сучасних системах права.
- •42.Підзаконний нормативно-правовий акт:поняття,властивості,види:
- •39.Нормативний акт як джерело права:поняття та особливості використання в сучасних системах права.
- •41.Закон:поняття,основні ознаки,види.Закони України.Конституція України-основний закон.
- •44.Види правотворчості
- •1. Передпроектна стадія
- •2. Проектна стадія
- •4. Засвідчувальна стадія
- •5. Інформаційна стадія
- •48.Класифікація норм права
- •IV. За предметом правового регулювання розрізняють норми конституційного, адміністративного, цивільного, трудового, сімейного, земельного, фінансового, кримінального права та ін.
- •V. За функціями у механізмі правового регулювання норми поділяють на:
- •VI. За функціями у процесі впливу на суспільство:
- •VII. За способом правового регулювання регулятивні норми класифікують на:
- •VIII. За характером норми класифікують на:
- •IX. За ступенем визначеності прав і свобод суб'єктів розрізняють:
- •XI. За методом правового регулювання розрізняють:
- •XII. За сферою дії розрізняють норми:
- •46.Норма права:поняття та ознаки
- •49.Норма права і нормативно-правовий акт,їх співвідношення:
- •I. За повнотою викладу норми у статті нормативно-правового акта розрізняють три способи:
- •51.Загальна характеристика основних галузей права України:
- •55. Романо-германська правова сімя.
- •50.Поняття системи права
- •56.Англо-саксонська правова сім*я:
- •53.Поняття та види систематизації законодавства:
- •59. Поняття та структура правовідносин.
- •60.Класифікація правовідносин:
- •54. Основні правові системи світу. Поняття правової сімї.
- •57.Система мусульманського права:
- •58. Співвідношення національного та міжнародного права.
- •61.Поняття та види суб*єктів правовідносин:
- •63. Об’єкти правовідносин: поняття та види.
- •64.Юридичні факти як підстава виникнення,зміни і припинення правовідносин.
- •65.Види юридичних фактів:
- •66. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •67.Застосування норм права:поняття,структура,види,стадії:
- •II. Встановлення юридичної основи справи – вибір і аналіз юридичних норм.
- •III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.
- •68. Прогалини в праві : поняття, види, методи встановлення, шляхи усунення.
- •69.Умови реалізації права у формі застосування права:
- •III. За функціональним призначенням:
- •IV. За характером приписів:
- •VI. За юридичною природою:
- •2) Усний акт (виклик понятих);
- •71. Юридичні колізії та способи їх розв’язання.
- •72.Поняття і значення тлумачення норм права.
7. Ознаки держави
Держава – це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
Ознаки держави – це найбільш суттєві властивості організації влади без яких неможливе її функціонування.
Ознаки держави:
1.Територіальна організація населення. Територія є однією із ознак держави,тому що вона чітко окреслює межі розповсюдження державної влади.Територія – це частина земної поверхні,морського,річкового простору,повітряного простору,континентального шельфу на яку розповсюджується юрисдикція держави.
2.Державний суверенітет – верховенство державної влади щодо будь-якої іншої влади у середині країни та її незалежність від будь-якої іншої влади за її межами. «Суверенітет» — походить від слова «суверен» — той, що має всю повноту влади, отже, є незалежним від будь-яких сил і обставин.
3.Наступною важливою ознакою держави є наявність публічної влади. Для того, щоб можна було здійснювати управління, керівництво чи підкорення, потрібні соціальні органи влади, які захищають і охороняють інтереси тих, хто має владу. І такі органи були створені — це армія (озброєні загони людей), поліція, суди, чиновники (особи, наділені владними функціями, тобто повноваженнями управляти, наказувати, вимагати тощо
4.Розглянута вище ознака держави обумовлює наступну — збирання податків. Для утримання багаточисельних чиновників, армії, поліції, судів були необхідні засоби, що одержувалися в основному за рахунок податків, які державна влада встановлювала у країні. З розвитком виробництва казна держави частково поповнювалася, бюджет також наповнювався за рахунок ведення війни.
5. має у своєму розпорядженні апарат легального примусу: збройні сили, установи і заклади примусового характеру (армія, поліція, тюремні і виправно-трудові установи);
6. До важливих ознак держави слід віднести можливість видавати закони. Держава — єдина політична організація, що має право, здатність і можливість видавати для всіх громадян приписи, а також вимагати та забезпечувати їх виконання
7. Серед ознак держав деякі правознавці називають також її нерозривні зв'язки з правом. Дійсно, важко знайти приклад, коли держава могла існувати і функціонувати без права, а право — без держави. Держава, у принципі, не може поза правом здійснювати свою діяльність. Засобами права визначається місце, роль, функції блоків державного механізму, принципи їх взаємодії. Право забезпечує раціональну побудову структури держави.
8. Сутність та соціальне призначення держави.
Сутність держави — це головна, основна властивість держави, що визначає її зміст, мету, функції.
Розглядаючи сутність держави, не можна не зазначити, що інститут держави пройшов великий історичний шлях розвитку (приблизно 5 тис. років). Природно, за цей період він змінювався, удосконалювався, його сутність зазнавала змін, відповідно до змін економічних, політичних, ідеологічних структур суспільства.
Сутність держави не лишається незмінною. По-перше, змінювалися класи, політичним знаряддям яких була держава, а зі зміною місця класу в історичному процесі змінювалася і сутність держави. По-друге, змінилися соціальні умови існування класів, політичні відносини між ними. Процес зміни сутності держави обумовлений серйозними причинами. По-перше, зникають класи в їх марксистському розумінні. По-друге, серйозні зміни відбуваються у визначенні місця людини в суспільстві, у системі виробництва і розподілу. Держава замість знаряддя насильства стає організацією, що долає протиріччя у цивілізованих формах. Держава стає активним і необхідним посередником в соціально-диференційованому суспільстві, що зберігає протиріччя з багатьох питань економічного, політичного, національного життя. На перше місце у такому разі виходить не насильницьке, класове, а соціальне призначення держави.
Соціальне призначення держави — постійна і досить дискусійна проблема. Багато хто з мислителів намагалися охарактеризувати значення держави для існування і розвитку суспільства. Так, Платон (виходячи із своїх поглядів на суспільство, державу і право) стверджував, що призначення держави полягає у підтримці моралі.
У розвинутих західних демократіях у післявоєнні роки держава все більше стає засобом подолання суспільних суперечностей не шляхом насильства, а через досягнення загального компромісу. Звідси — поширене використання таких загальнодемократичних ідей та інститутів, як розподіл влади, верховенство закону, плюралізм думок, висока роль суду, гласність тощо. Все це дозволяє охарактеризувати державу як засіб соціального компромісу — за змістом, і як правову — за формою. Характеризуючи сучасну державу, не можна стверджувати, що вона має таке ж соціальне призначення, як і держава 300—400 років тому. Соціальна складова у процесі розвитку держави постійно зростає, особливо в епоху науково-технічних революцій.