2. Роль освіти в культурі людства

Освіта — процес і результат засвоєння певної системи знань та забезпечення на цій основі відповідного рівня розвитку особистості. Освіту отримують в процесі навчання в навчальних закладах під керівництвом педагогів. Однак, всезростаючу роль відіграє і самоосвіта, тобто придбання системи знань самостійно.Потреба перейняття соціального досвіду підростаючим поколінням виникла на світанку людства. Однак як цілеспрямований процес виховання та научіння бере свій початок з періоду розподілу праці. Ціллю та змістом виховання в первісному суспільстві були розвиток трудових навичок, почуття вірності інтересам роду та племені. Навіть в ті далекі часи не застосовувались фізичні заходи покарання, тільки за виключних обставин..У всі часи існувала народна педагогіка, яка відіграла величезну роль в духовному та фізичному розвитку людства.ХVІІІ—XІХ ст. класична освіта зазнала значних перетворень. У гімназіях, класичних закладах освіти нарівні з давньогрецькою, латинською мовами почали викладати математику, рідну мову, природничі дисципліни.У ХІХ ст. поряд з класичною середньою освітою почала розвиватися професійна освіта. В Росії указом царя Петра І в 1701 році була відкрита перша школа математичних та навігаційних наук. Реальна освіта та її розвиток були запитом суспільства в той період.У ХХ ст. в розвинених країнах світу система освіти мала загальні риси при збереженні певних національних традицій. Середня освіта здобувалась в школах декількох типів: від загальних, масових шкіл до елітарних, привілейованих. Вищим навчальним закладом став університет. Освіта – це один з найдавніших соціальних інститутів, що викликана потребами суспільства відтворювати і передавати знання, уміння, навики, готувати нові покоління для життя, готувати суб’єктів соціальної дії для вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, що стоять перед людством. У сучасному світі освіта – складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, усвоєння і перероблення знань і соціального досвіду. Освіта є певна система навчальних і виховних закладів, що здійснюють різноманітні форми залучення їх досвідів в усвоєння багатств культури. Освіта інтегрує різні види навчальної і виховної діяльності, їх зміст в єдину соціальну систему, орієнтує їх на соціальне замовлення, на соціальні потреби людства. Серед соціальних інститутів суспільства сучасної цивілізації освіта займає одну з провідних позицій. Адже благо людини, становище культури та духовності в суспільстві, темпи нкономічного, науково-технічного, політичного і соціального прогресу саме і залежать від якості і рівня освіти. Навчання, уміння, вивчення, та інші поняття, терміни використовуються для забезпечення навчального процесу. В житті людини навчання займає тривалий період, забираючи її продуктивні творчі сили і роки.

.

3. Фрейдизм (англ. фрейдизму [1], також називається «ортодоксальний психоаналіз» і «фрейдизм-лаканізм») - напрямок в глибинної психології, назване по імені австрійського психолога З. Фрейда. Фрейдизм є першим і одним з найбільш впливових напрямів у психоаналізі. Тривалий час фрейдизм, в сучасному його розумінні (на описуваний період даного терміну не існувало в принципі), де-факто і був психоаналізом; виключно на початку 1910-х років [2], коли в лавах Віденського психоаналітичного спільноти [RU] стався розкол і його покинули Отто Ранк, Вільгельм Райх, Альфред Адлер, Карл Густав Юнг та його послідовники [3], вперше почався процес відділення безпосередньо фрейдизму від інших психоаналітичних концепцій [4], таких як «індивідуальна психологія» Адлера, «аналітична психологія» Юнга та ряду інших

4. Самовдосконалення - це розуміння себе, сильних та слабих сторін і пошук шляху до вдосконалення

5. Тест. Виберіть правильні відповіді з п’яти можливих варіантів:

А. Вольові якості можуть бути такими:

1) нерішучий;

2) навіюваний;

3) рішучий;

4) конформний;

5) сонний.

Б.Сприйняття людини людиною здійснюється на основі:

1)діяльності;

2)емоцій;

3)жестів;

4)мови;

5)поведінки.

В. Коли виділилась психологія як окрема наука з філософії:

1) І ст до н. е.;

2) 1136 р.;

3) 1590 р.;

4) 1632 р.;

5) 1868 р.

Г. Індивід – це:

1. психічно хвора людина;

2. талановита людина;

3. орангутанг;

4. вольова людина;

5. дитина, вік якої – 10 років.

Д. Хто ввів поняття «дидактика»:

1) Я.- А. Коменський;

2) Аристотель;

3) В. Ратке;

4) Ф. Бекон;

5) Ж.-Ж. Руссо.

Е. Емський акт, який забороняв будь-яке українське слово, було датовано:

1) 1570 р.;

2) 1654 р.;

3) 1786 р.;

4) 1876 р.;

5) 1912 р.