Призначення та принцип роботи індикаторних приладів (Indicators)
Рисунок 9. Індикаторні прилади: вольтметр(а), амперметр(б), логічний пробник(в), лампа розжарування (г)
Вольтметри й амперметр (Рисунок 9) забезпечують відлік вимірюваної величини з точністю до третього знаку. Для вольтметра першим й самим основним параметром являється вхідний опір приладу, а для амперметра - внутрішній опір приладу. Параметри приладів задаються в діалоговому вікні.
Прилади можуть використовуватись для вимірювання постійних (DC) і змінних (AC) напруг і струмів. В одній схемі можна використовувати декілька таких приладів одночасно. Від’ємна клема для підключення приладів позначена широкою чорною смугою й може бути розміщена на любій грані іконки при обертанні зображення компонента (обертанні виконується натискуванням комбінації клавіш [Ctrl]+[R]).
Технологія підготовки і запуску електричних схем
1. Вибір необхідних компонентів електричної схеми та розміщення їх у вікні редагування Electronics Workbench.
Для цього підводимо вказівник миші до однієї з піктограм бібліотеки компонентів або лінійки контрольно-вимірювальних приладів й клікаємо лівою кнопкою миші. Вибираємо один з групи компонентів. Після цього, підводимо вказівник миші до компоненти, натискаємо ліву кнопку миші (не опускаємо кнопку), переміщуємо компонент на робоче поле, опускаємо кнопку.
2. Ввід та зміна параметрів вибраних компонентів.
Підводимо вказівник миші до компоненту у вікні редагування й клікаємо два рази лівою кнопкою миші. Випадає меню, яке входить з декількох опцій. Розглянемо дві з них:
Label – необхідний для написання позначення компонента;
Value – необхідний для призупинки значень компонента.
В контрольно-вимірювальних приладах, при необхідності, наприклад в вольтметрах і амперметрах, при внесенні параметрів в опції Label, вказуємо для якого стуму постійного або змінного: в Mode вибираємо DC – для постійного струму, AC – для змінного.
При вводі значень параметрів в якості розділювача десяткової частини використовують точку (наприклад, 3.14). Властивості компонентів відкриваються подвійним кліком.
З’єднання компонентів електричної схеми.
Після розміщення компонентів та проставлення параметрів проводиться З’єднання їх виводів провідниками. При цьому необхідно враховувати, що до виводу компонента можна підключити тільки один провідник. Для виконання підключення вказівник миші підводимо до виводу компонента і після появлення жирної точки (вказівник з’єднання) нажимаємо ліву кнопку миші й при цьому провідник протягуємо до виводу другого компонента до появи на ньому такої ж жирної точки, після чого кнопку миші відпускаємо, з’єднання готове.
Якщо з’єднання необхідно розірвати, вказівник миші підводимо до одного з виводів компонента або до точки з’єднання й при появі вказівника з’єднання натискаємо ліву кнопку, провідник відводимо на вільне місце робочого поля, після чого кнопку відпускаємо.
Якщо необхідно вивід компонента підключити до провідника на схемі, то з виводу компонента провідник вказівником миші підводимо до вказаного провідника й після появи точки з’єднання кнопку миші відпускаємо. Зауважимо, що прокладка з’єднувальних проводів виконується автоматично, причому перешкоди – компоненти й провідники огинаються за ортогональним напрямком (горизонтально або вертикально).
4. Підключення електричної схеми до живлення.
В правому верхньому куті діалогового вікна розміщена піктограма 0 1 .
0 – відключено живлення; 1 – включено живлення. Після включення живлення на контрольно-вимірювальних приладах регіструються характеристики та значення моделі електричної схеми.