
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Запорізький національний технічний університет
кафедра "Автомобілі"
ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ
з дисципліни «Робочі процеси автомобіля»
Виконав студент групи Т-_____ ______________
«____»__________2012
Прийняв старший викладач Сосик А.Ю.
Запоріжжя 2012
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Запорізький національний технічний університет
кафедра "Автомобілі"
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1
Дослідження гальмівної системи автомобіля малого класу.
Виконав студент групи Т-_____ ______________
«____»__________2012
Прийняв старший викладач Сосик А.Ю.
Запоріжжя 2012
Випробування гальмівної системи та її елементів в сучасному автомобілебудуванні поділяють на два етапи:
перший, стендові або лабораторні дослідження, під час проведення яких випробовують гальмівні механізми, елементи гальмівного приводу та їхні складові: гальмівні колодки, диски, головний і робочий циліндри. Лабораторні випробування проводять з метою визначення надійності роботи окремих елементів системи;
другий, дорожні випробування, які дозволяють визначати ефективність спрацьовування системи в цілому за участі усіх або окремих її елементів. Дорожні випробування гальмівних механізмів ставлять за мету визначення показників ефективності роботи гальмівної системи: величини гальмівного шляху та стале уповільнення.
Мета роботи:
Визначення показників ефективності гальмування легкового автомобіля категорії М1.
Місце проведення роботи:
лабораторія дорожніх випробувань НТЦ ПАТ «ЗАЗ»;
кафедра «Автомобілі»;
Випробувальний майданчик.
Обладнання:
1. Стенді для випробувань гальмівних механізмів на ефективність при гальмуванні – ВС 152-00.000.
Загальний вигляд та схема стенду наведені на рисунках 1.1, 1.2. Випробувальний стенд складається з таких основних елементів: електричний двигун, змінна інерційна маса, випробувальний модуль з датчиковою апаратурою, пульт керування.
1 – електричний двигун; 2 – інерційна маса; 3 – випробувальний модуль
Рисунок 1.1 – Стенд для випробувань гальмівних механізмів на ефективність при гальмуванні – ВС 152-00.000
Основні технічні данні стенду наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Технічні дані стенду ВС 152-00.000
Найменування |
Марка (модель) |
Основні технічні характеристики |
1 |
2 |
3 |
Стенд для випробувань гальмівних механізмів транспортних засобів на ефективність гальмування |
ВС 152-00.000 |
Діапазони регулювання: момент інерції обертальних мас стенду – (22,44-45,0) кг٠м2; частота обертання стенду – (60-1400) хв.-1; |
|
|
Похибка вимірювань:
|
1 – електричний двигун; 2 – інерційна махова маса; 3 – запобіжна муфта; 4 – система охолодження; 5 – ПК; 6 – модуль керування стендом; 7 – контролер гальмівного механізму; 8 – вимірювач гальмівного моменту; 9 – вимірювач швидкості обертання; 10 – вимірювач температури
Рисунок 1.2 – Схема стенду ВС 152-00.000 для випробувань гальмівних механізмів на ефективність гальмування транспортних засобів
Стенд працює наступним чином: електричний двигун передає обертальний момент через муфту на інерційну масу, яка в свою чергу обертає фланець, на який закріплений гальмівний диск. Гальмівний диск встановлено консольно на фланці (рис. 1.3).
1 – фланець; 2 – гальмівний диск; 3 – рухома платформа
Рисунок 1.3 – Закріплення гальмівного диску на випробувальному стенді
Встановлення гальмівної скоби на платформі надає можливість їх переміщення вздовж осі обертання диску.
2. Стенд для визначення ефективності гідравлічного приводу гальмівної системи легкового автомобіля кафедри «Автомобілі» ЗНТУ (рис. 1.3)
Рисунок 1.4 – Стенд для визначення ефективності гідравлічного приводу гальмівної системи
3. У якості вимірювального пристрою, під час проведення дорожніх випробувань, використовуються вимірювальний комплекси STEVAL-MKI062V (рис. 1.5).
Розроблений iNEMO на унікальній платформі з найпередовіших інерційних датчиків LIS331DLH. Вони надають повний набір вимірювань завдяки вбудованому акселерометру, гіроскопу, магнітометру, а також датчиків тиску та температури.
Рисунок 1.5 – Вимірювальний комплекс STEVAL-MKI062V
Загальні теоретичні положення:
1. Під час розробки, виробництва та експлуатації гальмівних систем автовиробники використовують наступні нормативні документи:
Правила №13 Комітету по внутрішньому транспорту Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй;
Правила №71/320 ЄЕК;
Правила F.18 – 1971 національного керування з безпеки дорожнього руху Швеції;
Національний стандарт ДСТУ UN/ECE R13-09-2004.
Показниками, що визначають ефективність робочої гальмівної системи є:
усталене сповільнення jуст, м/с2;
тривалість спрацьовування гальмівної системи tсп, с;
коефіцієнт нерівномірності гальмівних сил:
,
(1.1)
де Ргл, Ргп – гальмівні сили, відповідно, лівого та правого коліс однієї осі, Н;
Рглп max – значення гальмівної сили, найбільше з Ргл або Ргп, Н.
Гальмівний шлях автомобіля визначається за формулою:
,
(1.2)
де А – коефіцієнт, значення якого залежить від категорії ТЗ і знаходиться в межах 0,10-0,18;
– початкова
швидкість гальмування, м/c.
У випадку проведення випробувань на стенді, основним нормативним показником є загальна питома гальмівна сила:
,
(1.3)
де
– сума максимальних гальмівних сил
усіх коліс ТЗ, Н;
ma – повна вага транспортного засобу, кг;
g – прискорення вільного падіння, м/с2;
n – кількість коліс ТЗ, на які діє гальмівна система.
Тривалість спрацьовування гальмівної системи можливо визначити, розглянувши рівняння руху транспортного засобу під час гальмування (1.4):
, (1.4)
де Мгт – загальний гальмівний момент на колесах автомобіля, Нм;
-
коефіцієнт сумарного опору дороги;
F – лобова площа автомобіля, м2;
Мf - загальний момент опору кочення коліс, Нм.
rk - радіус колеса, м;
k
- коефіцієнт опору повітря.
За отриманими даними будується гальмівна діаграма (рис. 1.5).
tp – тривалість реакції водія; tсп – тривалість спрацьовування гальмівної системи; tсу – тривалість гальмування зі сталим уповільненням; tр – тривалість розгальмування
Рисунок 1.5 – Гальмівна діаграма автомобіля
Тривалість реакції водія:
t р= tр1+ tр2, (1.5)
де tр1 – тривалість психічної реакції водія, с;
tр2 – тривалість фізичної реакції водія, с.
Тривалість спрацьовування гальмівної системи:
t сп= tз+ tпу, (1.6)
де tз – тривалість запізнення спрацьовування гальмівної системи, с;
tпу – тривалість підвищення уповільнення, с.
Виконання роботи:
А) Перший етап проведення лабораторної роботи передбачає випробування гальмівного механізму автомобіля Lanos FSO на стенді ВС 152-00.000.
Під час робочого гальмування гальмівний механізм автомобіля Lanos FSO повинен реалізовувати 1000Нм за наступних умов:
швидкість 0,8Vmax;
тривалість спрацьовування гальмівної системи, не більша 0.2с (для переднього дискового гальмівного механізму);
температура гальмівного диску, не більша за 112°С.
Дані результатів отримані з пульта керування стендом (рис.1.6) та занесені до таблиць 1.1, 1.2:
Рисунок 1.6 – Пульт керування стендом ВС 152-00.000
Таблиця 1.1 Фрагмент даних визначення гальмівного моменту
-
Кількість вимірювань
Час, с
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0,025
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0,05
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0,075
80
98
101
102
87
88
89
95
99
100
0,1
250
270
260
275
255
342
280
278
260
286
0,125
380
402
380
350
379
378
420
400
350
380
0,15
500
520
538
500
500
500
499
520
530
499
0,175
720
730
790
760
730
720
780
775
710
700
0,2
920
910
900
920
902
932
941
900
920
941
0,225
980
990
987
960
975
946
980
999
999
1001
0,25
1020
980
990
980
999
1002
1023
1020
999
1010
0,275
1001
989
987
1011
1002
985
1001
1023
987
1021
0,3
1002
989
1003
989
1010
1025
1035
999
1005
1021
0,35
989
1002
1003
1005
1012
1021
1034
1003
1007
999
0,4
956
989
998
954
962
987
946
998
1048
966
0,45
1005
1012
1021
1034
1003
1023
1027
1045
1068
964
0,5
1020
1052
980
1024
1032
1056
1042
1089
999
1045
0,55
998
1045
1025
1023
1023
1042
1003
1004
987
987
0,6
1080
960
976
975
989
996
992
987
952
1008
0,65
1002
966
1005
1012
1021
1034
1003
968
972
999
0,7
1021
964
976
986
978
978
1002
1032
998
1000
0,75
976
1045
1120
1003
987
987
1023
1021
1064
1021
0,8
1030
1024
980
987
967
1000
987
952
986
984
0,85
980
1008
1005
1012
1021
1034
1003
1023
1056
1056
0,9
1080
960
976
975
989
991
992
987
952
1023
0,95
987
956
998
987
981
967
963
968
972
998
1
1002
964
976
986
978
968
1004
1054
974
976
1,05
962
1045
1020
1005
1012
1021
1034
1003
1064
1001
1,1
1050
1028
980
987
967
987
987
952
986
984
1,15
987
1025
989
1042
970
998
1035
1023
981
1056
1,2
1080
960
1065
975
976
971
992
987
978
964
1,25
1005
1012
1021
1034
1003
1000
963
968
987
987
1,3
995
981
1045
986
984
986
1005
1058
1000
1005
1,35
976
978
960
1003
1056
987
1023
1045
1002
1065
1,4
1035
987
966
999
964
968
987
986
998
989
1,45
1005
1012
1021
1034
1003
998
1035
1023
967
965
1,5
1035
989
1045
975
976
978
992
987
968
996
1,55
989
989
1024
987
1021
999
968
968
890
980
1,6
999
1012
1008
986
999
1000
1004
1054
987
976
1,65
1021
978
980
1023
1056
985
1021
1045
998
1001
1,7
1021
987
966
987
964
956
987
952
971
956
1,75
1000
967
964
1042
987
999
1025
1023
1000
999
1,8
989
989
1045
957
1005
980
952
985
1010
980
1,85
1035
998
1001
989
1025
1035
989
987
1021
1035
2
1002
1032
998
986
1010
1035
1023
1021
1000
999
За отриманими даними будуємо графік залежності гальмівного моменту від часу спрацьовування за перші 2 секунди.
Рисунок 1.7 - Залежність гальмівного моменту від тривалості спрацьовування гальмівної системи
Згідно завдання гальмування проводилось зі швидкості 120 км/год. Експериментально встановлена залежність зростання температури від швидкості у режимі аварійного гальмування (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 Результати вимірювання поверхневої температури гальмівного диску
Швидкість під час гальмування, км/год |
|||||||||||||
|
120 |
110 |
100 |
90 |
80 |
70 |
60 |
50 |
40 |
30 |
20 |
10 |
0 |
Т,°С |
32 |
44 |
57 |
78 |
85 |
99 |
124 |
134 |
142 |
156 |
161 |
168 |
165 |
Результати вимірів при реалізації гальмівного моменту 500Нм, наведені на рисунку.
Рисунок 1.8 - Залежність гальмівного моменту від тривалості спрацьовування гальмівної системи
Б) Проведення роботи на стенді кафедри «Автомобілі» передбачало вимірювання гальмівного моменту на робочому режимі гальмування за умов тиску в приводі 2.5МПа. Тривалість гальмування 5с. Результати вимірювань наведені в таблиці 1.3 для барабанного гальмівного механізму.
Таблиця 1.3 Результати виміру гальмівного моменту
|
Результати вимірів |
|||||||||
№ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Мтор,Нм |
256 |
321 |
274 |
280 |
310 |
268 |
294 |
302 |
310 |
274 |
Коливання гальмівного моменту пояснюється низькою швидкістю проведення випробування, близько 10 км/год.
В) Для оцінки стану гальмівної системи в цілому, проведено дорожні випробування. Метою дорожніх випробувань є визначення усталеного уповільнення автомобіля під час гальмування.
Для автомобілів категорій М1 граничною величиною усталеного уповільнення є 6.5м/с2
Результати вимірів отриманих акселерометром зі швидкості 80км/год наведені на рисунку 1.9.
Рисунок 1.9 - Гальмівна діаграма автомобіля
З умови частоти обробки сигналу 50Гц, визначаємо що тривалість гальмування 4500 шагів, що відповідає 9с. гальмування. Тривалість наростання уповільнення 2,8с.