Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_po_l_r.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
14.24 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізький національний технічний університет

кафедра "Автомобілі"

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

з дисципліни «Робочі процеси автомобіля»

Виконав студент групи Т-_____ ______________

«____»__________2012

Прийняв старший викладач Сосик А.Ю.

Запоріжжя 2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізький національний технічний університет

кафедра "Автомобілі"

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Дослідження гальмівної системи автомобіля малого класу.

Виконав студент групи Т-_____ ______________

«____»__________2012

Прийняв старший викладач Сосик А.Ю.

Запоріжжя 2012

Випробування гальмівної системи та її елементів в сучасному автомобілебудуванні поділяють на два етапи:

  • перший, стендові або лабораторні дослідження, під час проведення яких випробовують гальмівні механізми, елементи гальмівного приводу та їхні складові: гальмівні колодки, диски, головний і робочий циліндри. Лабораторні випробування проводять з метою визначення надійності роботи окремих елементів системи;

  • другий, дорожні випробування, які дозволяють визначати ефективність спрацьовування системи в цілому за участі усіх або окремих її елементів. Дорожні випробування гальмівних механізмів ставлять за мету визначення показників ефективності роботи гальмівної системи: величини гальмівного шляху та стале уповільнення.

Мета роботи:

Визначення показників ефективності гальмування легкового автомобіля категорії М1.

Місце проведення роботи:

  • лабораторія дорожніх випробувань НТЦ ПАТ «ЗАЗ»;

  • кафедра «Автомобілі»;

  • Випробувальний майданчик.

Обладнання:

1. Стенді для випробувань гальмівних механізмів на ефективність при гальмуванні – ВС 152-00.000.

Загальний вигляд та схема стенду наведені на рисунках 1.1, 1.2. Випробувальний стенд складається з таких основних елементів: електричний двигун, змінна інерційна маса, випробувальний модуль з датчиковою апаратурою, пульт керування.

1 – електричний двигун; 2 – інерційна маса; 3 – випробувальний модуль

Рисунок 1.1 – Стенд для випробувань гальмівних механізмів на ефективність при гальмуванні – ВС 152-00.000

Основні технічні данні стенду наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Технічні дані стенду ВС 152-00.000

Найменування

Марка (модель)

Основні технічні характеристики

1

2

3

Стенд для випробувань гальмівних механізмів транспортних засобів на ефективність гальмування

ВС 152-00.000

Діапазони регулювання:

момент інерції обертальних мас стенду – (22,44-45,0) кг٠м2;

частота обертання стенду – (60-1400) хв.-1;

Похибка вимірювань:

  • гальмівного моменту - 5%;

  • частоти обертання - 1.5%;

  • температури поверхні тертя - 5%;

  • гальмівного шляху - 2.5%.

1 – електричний двигун; 2 – інерційна махова маса; 3 – запобіжна муфта; 4 – система охолодження; 5 – ПК; 6 – модуль керування стендом; 7 – контролер гальмівного механізму; 8 – вимірювач гальмівного моменту; 9 – вимірювач швидкості обертання; 10 – вимірювач температури

Рисунок 1.2 – Схема стенду ВС 152-00.000 для випробувань гальмівних механізмів на ефективність гальмування транспортних засобів

Стенд працює наступним чином: електричний двигун передає обертальний момент через муфту на інерційну масу, яка в свою чергу обертає фланець, на який закріплений гальмівний диск. Гальмівний диск встановлено консольно на фланці (рис. 1.3).

1 – фланець; 2 – гальмівний диск; 3 – рухома платформа

Рисунок 1.3 – Закріплення гальмівного диску на випробувальному стенді

Встановлення гальмівної скоби на платформі надає можливість їх переміщення вздовж осі обертання диску.

2. Стенд для визначення ефективності гідравлічного приводу гальмівної системи легкового автомобіля кафедри «Автомобілі» ЗНТУ (рис. 1.3)

Рисунок 1.4 – Стенд для визначення ефективності гідравлічного приводу гальмівної системи

3. У якості вимірювального пристрою, під час проведення дорожніх випробувань, використовуються вимірювальний комплекси STEVAL-MKI062V (рис. 1.5).

Розроблений iNEMO на унікальній платформі з найпередовіших інерційних датчиків LIS331DLH. Вони надають повний набір вимірювань завдяки вбудованому акселерометру, гіроскопу, магнітометру, а також датчиків тиску та температури.

Рисунок 1.5 – Вимірювальний комплекс STEVAL-MKI062V

Загальні теоретичні положення:

1. Під час розробки, виробництва та експлуатації гальмівних систем автовиробники використовують наступні нормативні документи:

  • Правила №13 Комітету по внутрішньому транспорту Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй;

  • Правила №71/320 ЄЕК;

  • Правила F.18 – 1971 національного керування з безпеки дорожнього руху Швеції;

  • Національний стандарт ДСТУ UN/ECE R13-09-2004.

Показниками, що визначають ефективність робочої гальмівної системи є:

  • усталене сповільнення jуст, м/с2;

  • тривалість спрацьовування гальмівної системи tсп, с;

  • коефіцієнт нерівномірності гальмівних сил:

, (1.1)

де Ргл, Ргп – гальмівні сили, відповідно, лівого та правого коліс однієї осі, Н;

Рглп max – значення гальмівної сили, найбільше з Ргл або Ргп, Н.

Гальмівний шлях автомобіля визначається за формулою:

, (1.2)

де А – коефіцієнт, значення якого залежить від категорії ТЗ і знаходиться в межах 0,10-0,18;

– початкова швидкість гальмування, м/c.

У випадку проведення випробувань на стенді, основним нормативним показником є загальна питома гальмівна сила:

, (1.3)

де – сума максимальних гальмівних сил усіх коліс ТЗ, Н;

ma – повна вага транспортного засобу, кг;

g – прискорення вільного падіння, м/с2;

n – кількість коліс ТЗ, на які діє гальмівна система.

Тривалість спрацьовування гальмівної системи можливо визначити, розглянувши рівняння руху транспортного засобу під час гальмування (1.4):

, (1.4)

де Мгт – загальний гальмівний момент на колесах автомобіля, Нм;

- коефіцієнт сумарного опору дороги;

F – лобова площа автомобіля, м2;

Мf - загальний момент опору кочення коліс, Нм.

rk - радіус колеса, м;

k - коефіцієнт опору повітря.

За отриманими даними будується гальмівна діаграма (рис. 1.5).

tp – тривалість реакції водія; tсп – тривалість спрацьовування гальмівної системи; tсу – тривалість гальмування зі сталим уповільненням; tр – тривалість розгальмування

Рисунок 1.5 – Гальмівна діаграма автомобіля

Тривалість реакції водія:

t р= tр1+ tр2, (1.5)

де tр1 – тривалість психічної реакції водія, с;

tр2 – тривалість фізичної реакції водія, с.

Тривалість спрацьовування гальмівної системи:

t сп= tз+ tпу, (1.6)

де tз – тривалість запізнення спрацьовування гальмівної системи, с;

tпу – тривалість підвищення уповільнення, с.

Виконання роботи:

А) Перший етап проведення лабораторної роботи передбачає випробування гальмівного механізму автомобіля Lanos FSO на стенді ВС 152-00.000.

Під час робочого гальмування гальмівний механізм автомобіля Lanos FSO повинен реалізовувати 1000Нм за наступних умов:

  • швидкість 0,8Vmax;

  • тривалість спрацьовування гальмівної системи, не більша 0.2с (для переднього дискового гальмівного механізму);

  • температура гальмівного диску, не більша за 112°С.

Дані результатів отримані з пульта керування стендом (рис.1.6) та занесені до таблиць 1.1, 1.2:

Рисунок 1.6 – Пульт керування стендом ВС 152-00.000

Таблиця 1.1 Фрагмент даних визначення гальмівного моменту

Кількість вимірювань

Час, с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0,025

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0,05

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0,075

80

98

101

102

87

88

89

95

99

100

0,1

250

270

260

275

255

342

280

278

260

286

0,125

380

402

380

350

379

378

420

400

350

380

0,15

500

520

538

500

500

500

499

520

530

499

0,175

720

730

790

760

730

720

780

775

710

700

0,2

920

910

900

920

902

932

941

900

920

941

0,225

980

990

987

960

975

946

980

999

999

1001

0,25

1020

980

990

980

999

1002

1023

1020

999

1010

0,275

1001

989

987

1011

1002

985

1001

1023

987

1021

0,3

1002

989

1003

989

1010

1025

1035

999

1005

1021

0,35

989

1002

1003

1005

1012

1021

1034

1003

1007

999

0,4

956

989

998

954

962

987

946

998

1048

966

0,45

1005

1012

1021

1034

1003

1023

1027

1045

1068

964

0,5

1020

1052

980

1024

1032

1056

1042

1089

999

1045

0,55

998

1045

1025

1023

1023

1042

1003

1004

987

987

0,6

1080

960

976

975

989

996

992

987

952

1008

0,65

1002

966

1005

1012

1021

1034

1003

968

972

999

0,7

1021

964

976

986

978

978

1002

1032

998

1000

0,75

976

1045

1120

1003

987

987

1023

1021

1064

1021

0,8

1030

1024

980

987

967

1000

987

952

986

984

0,85

980

1008

1005

1012

1021

1034

1003

1023

1056

1056

0,9

1080

960

976

975

989

991

992

987

952

1023

0,95

987

956

998

987

981

967

963

968

972

998

1

1002

964

976

986

978

968

1004

1054

974

976

1,05

962

1045

1020

1005

1012

1021

1034

1003

1064

1001

1,1

1050

1028

980

987

967

987

987

952

986

984

1,15

987

1025

989

1042

970

998

1035

1023

981

1056

1,2

1080

960

1065

975

976

971

992

987

978

964

1,25

1005

1012

1021

1034

1003

1000

963

968

987

987

1,3

995

981

1045

986

984

986

1005

1058

1000

1005

1,35

976

978

960

1003

1056

987

1023

1045

1002

1065

1,4

1035

987

966

999

964

968

987

986

998

989

1,45

1005

1012

1021

1034

1003

998

1035

1023

967

965

1,5

1035

989

1045

975

976

978

992

987

968

996

1,55

989

989

1024

987

1021

999

968

968

890

980

1,6

999

1012

1008

986

999

1000

1004

1054

987

976

1,65

1021

978

980

1023

1056

985

1021

1045

998

1001

1,7

1021

987

966

987

964

956

987

952

971

956

1,75

1000

967

964

1042

987

999

1025

1023

1000

999

1,8

989

989

1045

957

1005

980

952

985

1010

980

1,85

1035

998

1001

989

1025

1035

989

987

1021

1035

2

1002

1032

998

986

1010

1035

1023

1021

1000

999

За отриманими даними будуємо графік залежності гальмівного моменту від часу спрацьовування за перші 2 секунди.

Рисунок 1.7 - Залежність гальмівного моменту від тривалості спрацьовування гальмівної системи

Згідно завдання гальмування проводилось зі швидкості 120 км/год. Експериментально встановлена залежність зростання температури від швидкості у режимі аварійного гальмування (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Результати вимірювання поверхневої температури гальмівного диску

Швидкість під час гальмування, км/год

120

110

100

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0

Т,°С

32

44

57

78

85

99

124

134

142

156

161

168

165

Результати вимірів при реалізації гальмівного моменту 500Нм, наведені на рисунку.

Рисунок 1.8 - Залежність гальмівного моменту від тривалості спрацьовування гальмівної системи

Б) Проведення роботи на стенді кафедри «Автомобілі» передбачало вимірювання гальмівного моменту на робочому режимі гальмування за умов тиску в приводі 2.5МПа. Тривалість гальмування 5с. Результати вимірювань наведені в таблиці 1.3 для барабанного гальмівного механізму.

Таблиця 1.3 Результати виміру гальмівного моменту

Результати вимірів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Мтор,Нм

256

321

274

280

310

268

294

302

310

274

Коливання гальмівного моменту пояснюється низькою швидкістю проведення випробування, близько 10 км/год.

В) Для оцінки стану гальмівної системи в цілому, проведено дорожні випробування. Метою дорожніх випробувань є визначення усталеного уповільнення автомобіля під час гальмування.

Для автомобілів категорій М1 граничною величиною усталеного уповільнення є 6.5м/с2

Результати вимірів отриманих акселерометром зі швидкості 80км/год наведені на рисунку 1.9.

Рисунок 1.9 - Гальмівна діаграма автомобіля

З умови частоти обробки сигналу 50Гц, визначаємо що тривалість гальмування 4500 шагів, що відповідає 9с. гальмування. Тривалість наростання уповільнення 2,8с.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]