Контрольні запитання

1. Назвати види руху персоналу фірми.

2. Назвати негативні наслідки плинності кадрів.

3. Назвати заходи фірми з пристосування кадрів до еконо­мічних змін скороченням складу постійного персоналу без звільнень.

4. Розкрити суть поняття «трилистник», яке використо­вується під час пристосування кадрів до економічних змін.

5. Назвати фактори, які викликають рух персоналу.

6. За якими формулами розраховуються основні показники руху кадрів?

7. Назвати заходи фірми з пристосування кадрів до еконо­мічних змін за незмінного складу постійного персоналу, але зі скороченим робочим часом.

8. Назвати типи переміщення працівників.

9. Назвати види адаптації персоналу за змістом і три­валістю.

10. Назвати заходи фірми з пристосування кадрів до еко­номічних змін за постійного складу постійного персоналу й постійного робочого часу.

11. Яким працівникам надається переважне право на зали­шення на роботі в разі скороченні чисельності чи штату працівників?

12. Назвати основні процеси руху кадрів.

13. Назвати стадії адаптації персоналу.

14. Назвати типи пристосування кадрів до економічних змін.

15. Назвати позитивні наслідки плинності кадрів.

Практичні ситуації

Приклад 8.1.

Вхідні дані:

Діючі особи:

Великий Лев – президент керуючої компанії холдингу «Зауралье» і його одноособовий власник.

Крива Гієна – помічник-референт президента холдингу. Працюєте ним дуже давно, фактично керує службою секретаріату.

Ведмідь – два з половиною роки тому був призначений Генеральним Директором ПО «Далекий Ліс». Успішно керує підприємством, що мало до його приходу серйозні проблеми.

Смілива Білка – півтора роки тому приступила до виконання обов’язків директора по персоналу Лісу; була прийнята за рекомендацією керуючої компанії. Білка старанна, хоча і не можна сказати, що усе виходить у неї з першого разу.

Старий Дятел – у минулому відповідальний працівник Далекого Лісу. На пенсії, але знову працює в Лісі як консультант по персоналу.

Впертий Осел – новий фінансовий директор ПО «Далекий Ліс», після декількох невдалих спроб був нарешті підібраний Сміливою Білкою чотири місяці назад за допомогою відомого рекрутингового агентства «Дебет-кредит».

Мокра Видра – співробітник фінансової служби Далекого Лісу, була прийнята на роботу біля двох місяців назад.

Відклавши папку з фінансовими звітами за квартал, Великий Лев насупився. Результати у ведучого підприємства холдингу ПО «Далекий Ліс» були прекрасні, але президента все рівно мучила якась неясна думка. Лев насупився і потер морду лапами. Неясний сумнів як і раніше крутилося десь поруч. Великий Лев подивився по сторонах і натиснув кнопку на селекторі:

- Ти на місці? Зайди. Що? Так, каву можна, гарна ідея.

Через хвилину відкрилися двері і показалися Крива Гієна з підносом, на якому стояла паруюча чашка. Лев здивовано підняв брови:

- Вже?

- З новою машинкою, Владика, одне задоволення! Кнопку натиснув – і будь-який напій готовий.

- Точно. Я і забув. А що там…

- Дзвонили від Мишка, з Далекого. Говорять, факсом будуть слати п’ять сторінок уточнень до звітів.

- От воно як. – Великий Лев поставив чашку на стіл. – Далекий Ліс. Уточнення! А я ось звіт Мишин дивлюся сьогодні й усе зрозуміти не можу, що мене в ньому турбує. У факсовій копії, що від них позавчора надсилали, цифри були інші, ніж сьогодні в звіті. Точно. Щось у нього новий фінансовий директор, як його…

- Впертий Осел, – підказала Гієна. – Недавно на нього до нас матеріали довідкові надсилали.

- Так, Осел! Щось цей Осел ніяк стабільну звітність не налагодить… Цифри третій день танцюють.

- Може, я Далекий Ліс наберу? – Крива Гієна добре знала звичку президента не відкладати питання в довгу шухляду.

Великий Лев подивився на неї, потім на папку зі звітами, потім на годинник.

- Набери, це правильно. Але я говорити не буду, пора вже мені. Скажи – президент сильно здивований. Три дні, три версії звіту, і щораз не сходиться з попередньою!

- Буде зроблено, Владика. Усе передам. Ще чашечку?

- Ні.

Великий Лев піднявся, солодко потягнувся і додав:

- Скажи ще – нехай факсове уточнення не шлють. Не треба. Даю Мише ще два дні на остаточний варіант. Але вже остаточний! І додай – нехай не забуває, що підпис під звітом його стоїть, а не Осла. Будуть помилки – покараю, не подивлюся на прибуткову роботу! І рудник новий золотий, котрий активно в Лісі будується, теж не врятує. Прибуток прибутком, а звіти завжди повинні бути точними…

Гієна кивнула.

* * *

Вранці наступного дня Ведмідь першою справою викликав до себе Впертого Осла. Той з’явився майже відразу.

- Так, друже, що робити будемо? – Генеральний кивком указав гостеві на крісло навпроти. – Чехарда наша зі звітами вже на самому верху замічена. Мені вчора додому дзвонили, вітаннячко від самого Владики передавали. Він дав нам добу на підготовку остаточного звіту. Ясно?

Осел виразно кивнув.

- Ми, припустимо, справимося в термін, у мене тут ніяких сумнівів немає, – Ведмідь суворо подивився на фінансового директора, і той категорично затряс головою зі сторони убік, енергійно свідчачи, що й у нього їх немає. – Але я не розумію, що ж тобі, друже, заважає? У Жадібного Удава таких проблем ніколи не було…

Осел опустив очі, зітхнув.

- Ну, давай, розповідай. Зітхати вдома з дружиною будеш.

Фінансовий директор набрав побільше повітря і сказав:

- У мене, відверто говорячи, проблем з цифрами і комп’ютерами немає. У мене проблеми зі співробітниками.

- От що! У тебе ті ж співробітники, що і раніш. Так плюс новенька, її на облік по новому руднику взяли.

- От з нею і проблеми...

- Так ну? З нею однією? Не вірю.

- Співробітники говорять, не справляється Мокра Видра.

- Співробітники. А сам ти що думаєш?

- А що отут думати… Звичайно, не справляється – сидить щовечора до десяти вечора, не менше.

- Перегодь, ти з нею сам говорив на цю тему?

Осел подумав.

- Сам – не говорив. На цю тему…

- Хоробро. А на інші теми?

- Ну… говорив, звичайно…

- І коли останній раз?

- Востаннє? – Впертий Осел замовк. – Ось! Востаннє я говорив з Видрою, коли представляв її співробітникам департаменту. Так! І попросив них увести її в курс справи, показати приклади звітів, дати вказівки по роботі…

- Так, зрозуміло.

Ведмідь поморщився і потер лапою потилицю. «Так, новий рудник віднімає багато часу і сил… Щось я менеджмент запустив… День поганенько починається.»

- Ну добре. Ступай, я тебе ще викличу. І пам’ятай: президент дав рівно добу. Не можеш нормально поставити роботу підлеглих, розбирайся сам. Але остаточний і безпомилковий звіт завтра вранці – у мене на столі. Ясно?

Осел кивнув.

Через п’ятнадцять хвилин Білка і Дятел уже сиділи в Генерального Директора в кабінеті.

- Ну що, голуби? Пройшло чотири місяці, як ми обговорювали з вами обома програму адаптації нових співробітників. Так?

- Так. І з нею усе в порядку. – Білка полізла у свою папку і почала перебирати в ній листки.

- У порядку, я вірю, – кивнув Ведмідь, – не потрібно шукати документ. Мене цікавить ситуація з адаптацією в нашій компанії новенької з бухгалтерії. Мокра Видра, так?

Білка метнула швидкий погляд на Дятла і сказала:

- Там є невеликі проблеми, дійсно. Але усе в межах норми!

- У межах, говориш? А пам’ятаєте, як вона заскочила в департамент під час нашої наради? Вона смутилася, вибачилася і сказала, що шукала туалет.

- Я розбиралася з тим випадком. Над нею просто пошуткували, як над новенькою.

- Так, просто пошуткували? Відмінно! Замість туалету відправити в кімнату переговорів! Це, напевно, частина програми орієнтації?

- Це, звичайно, обурливий випадок. – Білка знову покосилася на Дятла. – Але…

Дятел зітхнув і сказав:

- Ми позавчора розбиралися з цим. Там…

- Стійте. – Ведмідь насупився. – Чому позавчора?

Дятел виразно подивився на Білку і зізнався:

- Вона, як би так мовити, заяву на звільнення приносила…

Ведмідь різко встав і пройшовся по кабінету.

- Новенька… На іспитовому терміні… А в нас із програмою адаптації, виходить, усе в порядку. Хто-небудь, крім авторів, її читав?

Білка знизала плечима:

- Її розмножили в канцелярії і роздали всім лінійним менеджерам.

- Моє питання звучало по-іншому, – терпляче сказав Ведмідь. – Я запитав, чи читав її хто-небудь?

Дятел повернувся до Ведмедя:

- Це неважливо. Напевно, її читали не усі. Ми з’ясували, що фінансовий директор практично самоусунувся від роботи з новенькою. А старі співробітники, що, очевидно, незадоволені їм самим, дозволяють собі відвести душу на новенькій. На ньому ж не ризикують, шеф, як-ніяк. А там у нас, між іншим, одні їжаки.

- Що значить відвести душу? Знущаються?

Білка вирішила, що їй можна вступити в розмову і відкрила було рот, але Дятел зробив їй попереджуючий знак крилом і продовжив:

- Ні. Фактично там своєрідна форма саботажу. Доручення фінансового директора увести Видру в курс справи вони використовували особливим образом.

Ведмідь згадав слова Осла про систематичні переробки і запитав:

- Вони переклали на неї частину своєї роботи?

- І чималу. Їй приходилося сидіти допізна, але вона все рівно не встигала. Переживала жахливо. Але таке відношення до неї не припинялося.

- Добре. Я тепер ясно бачу, відкіля в нас проблеми з фінансовими звітами. Виходить, так. З вами і з адаптацією в цілому розбиратися будемо пізніше, а поки давайте-но, кличте Мокру Видру сюди.

Питання до експертів:

1. Що, на Вашу думку, збирається зробити Ведмідь під час зустрічі з Мокрої Видрою? Чи удасться їм знайти спільну мову?

2. Як розподіляються ролі і відповідальність між учасниками процедури адаптації (можна показати на прикладі наших героїв)?

3. Що необхідно буде зробити для впровадження в «Далекому Лісі» ефективної процедури адаптації?

Розв’язання:

З типової Інструкції для начальника відділу: «Процес керування персоналом – питання комплексне, не підвладне тільки HR-керуванню. Саме лінійний менеджер, у даному випадку – Ви, відповідає за введення в організацію свого співробітника, від Вас залежить, як складуться відносини між новим співробітником і Вашою командою.» Це дуже важливо для HRM, першими своїми кроками перекласти УСЮ відповідальність за процес адаптації на начальника структурного підрозділу (Роль 1. Власник процесу), а самому контролювати, щоб він ЯКІСНО виконував свою роботу (Роль 2. Ініціатор процесу).

І, звичайно, Ведмідь, перша особа компанії, абсолютно правий: «менеджмент запустив» – введення в посаду керівної позиції – головного фінансиста на особливому контролі не тримав, відділові не представив, зі старим фінансовим постійно порівнює. І тепер Упертому фінансовому директору дуже зручно підсунути замість себе для склочних їжаків «нову забаву» – Видру, усе-таки від його персони вона увагу відволікає.

Скільки б раз HRM не копіював свою програму, поки про неї вголос з начальниками відділів не проговориш, поки пари раз за невчасно замовлений «джентльменський набір» (ПК, флешка і корпоративна поштова адреса) не насваришся, поки особисто КОЖНОГО співробітника по коридорах компанії не проведеш, місцеві визначні пам’ятки не покажеш – нічого не почне працювати. Немає такої чарівної таблетки, щоб усіх начальників відділів, загнаних постійною оперативною роботою, зробити ПРОСТО менеджерами, що розуміють, що головна цінність сьогоднішнього дня не чергова службова записка на столі, а Видра, що стоїть навпроти.

Ведмедеві треба зробити наступне:

- Викликати Видру й Осла – пройтися з ними пару разів по Далекому Лісу, відвідати загальну їдальню, щоб усією своєю присутністю показати потребу і важливість цих людей для компанії і для керівника особисто.

- Зайти вранці у відділ – подивитися, як працюється, де посадили, їжаків приструнити (раз більше немає кому – Білка з консультантом, вочевидь, сильно зайняті для цього).

- Видрі й Ослові (окремо один від одного, звичайно) про їхню ВИСОКУ значимість у компанії повідати і свої особисті надії на них покласти, й ще, традиційно, попросити разом перечекати лихоліття.

- Білкові на тиждень з небес спустити і дати реальне партійне завдання – знайти особисто (а не через агентство) двох кандидатів на рідкі позиції і невисоку зарплату, як завжди, для чого їй, звичайно, прийдеться перерити півринку Лісу і за кандидатами по шахтах полазити. От собівартість ОСОБИСТО приведених у компанію новачків і зросте, і зрозумілий буде зміст водіння їх за ручку від робочого столу до вбиральні і назад як мінімум перші два тижні.

Якщо на Видру не давити, то домовитися з нею можна, усе-таки САМ викликав, помітив, так сказати, оцінив, САМ просив залишитися й обіцяв світле майбутнє у віконця.

Як приклад, можна навести три дріб’язки для першої появи нового співробітника в колективі:

1. Не призначати першим робочим днем Понеділок, пріоритет – четвер (можливість за наступні два вихідних дні емоційно відновитися в домашніх умовах).

2. Прикріпити до нового співробітника наставника. Вибір наставника все рівно відбудеться, навіть якщо ви не призначите його самостійно. У психології цей феномен називається «паровозик». Як правило, новачок інтуїтивно вибирає з колективу того, хто виявить максимум турботи або посміхнеться йому зайвий раз, і надалі «чіпляється» до цього «паровозика», у такий спосіб «в’їжджає» у колектив. Робимо цю процедуру підконтрольною собі – призначаємо його самостійно.

3. До появи новачка його робоче місце повинне бути готове за будь-яку ціну. Він повинний розуміти – його тут чекали.

Головне – пам’ятати, що в роботі з людським фактором не буває дріб’язків. Але ж створення таких дріб’язків – і є робота HRM.