3.6 Фінансове забезпечення менеджменту персоналу

Поряд з інформаційними, людськими ресурсами, тех­нічними засобами робота з людьми, пов’язана з професійним підбором персоналу, оплатою праці, професійним навчанням то­що, потребує й фінансових ресурсів.

Фінансове забезпечення менеджменту персоналу – це су­купність коштів, які спрямовуються на фінансування діяльності в галузі менеджменту персоналу.

Фінансування відбувається за рахунок витрат на випуск про­дукції (послуг). Що стосується матеріального заохочення праців­ників, то джерелом коштів на оплату праці госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їхньої господарської діяльності. Для установ і організацій, що фі­нансуються з бюджету, – це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок госпо­дарської діяльності та з інших джерел.

Керівництво багатьох підприємств, особливо це стосується вітчизняних підприємств, не приділяє належної уваги діяльності в галузі менеджменту персоналу. Тому в періоди спаду ділової ак­тивності підприємства витрати на підбір, розстановку, навчання працівників, створення сприятливих умов праці, стимулювання персоналу тощо скорочуються в першу чергу.

У розвинених країнах світу діяльність у галузі менеджменту персоналу розглядається як надприбуткова, а витрати на персо­нал – як інвестиції. Провідні компанії лише на професійний роз­виток витрачають до 10% фонду заробітної плати. Ці витрати є капіталовкладеннями органі­зації в розвиток своїх співробітників, від яких вона очікує відда­чу у вигляді збільшення внеску кожного співробітника в досяг­нення організаційних цілей.

Тому на даному етапі розвитку нашої держави особливо акту­альним є питання зміни світогляду, принципів і установок як ке­рівників підприємств, так і представників органів державної вла­ди на персонал як об’єкт управління.

Література:

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997. – 80с.

2. Кодекс законів про працю України // Закони про працю. – К., 1997. – с.3-83.

3. Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. – К.: Праця, 1997. – 190с.

4. Про зайнятість населення: Закон України // Закони України. – Т.1. – К., 1999. – с.5-11.

5. Про колективні договори і угоди: Закон України // Закони України. – Т.6. – К., 1997. – с.5-11.

6. Про оплату праці: Закон України // Закони України. – Т.8. – К., 1997. – с.210-218.

7. Про пенсійне забезпечення: Закон України // Закони Украї­ни. – Т.2. – К., 1996.– с.254-285.

8. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України // Закони України. – Т.15. – К., 1999.– с.332-343.

9. Глухов В.В. Основы менеджмента: Учебн.-справочн. по­собие. – СПб.: Спец. лит-ра, 1995. – 328с.

10. Довідник кваліфікаційних характеристик професій пра­цівників. – Краматорськ: Центр продуктивності, 1998. – Вип.1. – 237с.

11. Дятлов В.А., Кибанов А.Я., Пихало В.Т. Управление персоналом: Учеб. пособие для студентов экон. вузов и фак. / Под ред. А.Я.Кибанов. – М.: ПРИОР, 1998. – 512с.

12. Єдина технологія обслуговування незайнятого населен­ня в центрах зайнятості України. – К.: Ін-т підготовки кад­рів державної служби зайнятості, 2000. – 300с.

13. Законодавство України про працю. – К.: А.С.К., 2002. – 304с.

14. Кирсанова С. Современные подходы к классификации рабочей силы // Рос. экон. журн. – 1995. – №11. – С.76-78

15. Класифікатор професій. ДК 003-95. – К.: Держстандарт України, 1995.

16. Коллективный договор на предприятии (практические рекомендации и зарубежный опыт). – М.: Ин-т труда, 1995. – 231с.

17. Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Кон­ференцією праці, 1919-1956. –Женева: Міжнародне бюро праці, 1991. – Т.1. – 776с.

18. Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Кон­ференцією праці, 1957-1990. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1991. – Т.2. – 784с.

19. Мордовин С.К. Управление человеческими ресурсами. – М: ИНФРА-М, 1979. – 360с.

20. Пугачев В.П. Руководство персоналом организации: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 279с.

21. Управление персоналом организации. Практикум: Учеб. пос. / Под ред. А.Я.Кибанова. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 296с.

22. Управление персоналом организации. Учебник / Под. ред. А.Я.Кибанова. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: ИН­ФРА-М, 2002. – 638с.

23. Управление персоналом организации: Энцикл. словарь / Под ред. А.Я.Кибанова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – Т.VIII. – 453с.

24. Управление персоналом: Учебник для вузов / Под ред. Т.Ю.Базарова, Б.Л.Еремина. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 423с.

25. Управление персоналом: Учеб. пособие для студ. экон. вузов и ф-тов / В.А.Дятлов, А.Я.Кибанов, В.Т.Пихало. – М.: ПРИОР, 1998. – 512с.

26. Управление – это наука и искусство: А.Файоль, Г.Емерсон, Ф.Форд. – М.: Республика, 1992. – 351с.

27. Шекшня С.В. Управление персоналом современной ор­ганизации: Учебно-практическое пособие. – М.: ЗАО «Биз­нес-школа «Интел-Синтез», 2002. – 368с.