48.Чи розглядаються постійні витрати у довгостроковому періоді?

Довгострокові витрати. У довгостроковому періоді можна розширити або скоротити виробництво в межах окремої фірми, змінюючи затрати усіх ресурсів. У будь-який момент часу розміри фірми мають певну величину. В межах цих розмірів витрати змінюються за схемою, описаною для короткострокового періоду. Крива довгострокових витрат виробництва показує мінімальне їх значення для якогось обсягу виробництва фірми, коли всі її фактори виробництва є змінними. У довгостроковому періоді постійних витрат немає, бо всі фактори - змінні.

Основною відмінністю між аналізом у короткому і довгому періодах є еластичність факторів виробництва. В довгому періоді, на відміну від короткого, можна контролювати обсяг випуску і витрати, змінюючи не тільки інтенсивність використання змінних факторів виробництва, а й самі розміри і кількість підприємств.

Дія довгого періоду розрізняють три види витрат: довгострокові загальні, середні та граничні витрати.

У довгостроковому періоді всі фактори є змінними, тому тут не існує постійних витрат та середніх постійних витрат. Стало бути, якщо в короткостроковому періоді ми розглядали сім основних ліній витрат (ТС, VC, FC, АТС, A VC, AFC і МС), то вдовгостроковому - тільки три.Для вибору довгострокових витрат використовується додаткова буква L. Наприклад, LTC - long-run total costs (загальні витрати в довгостроковому періоді) 

49.Як побудувати криву довгострокових середніх витрат?

Крива довгострокових середніх витрат LRАС, зображена на рис. 8, може бути побудована на основі кривих SRАТС, що відповідають різним розмірам підприємства однієї фірми. Уявімо, що фірма має невелике підприємство з виробництва взуття. Для його розмірів можна побудувати короткострокову криву SRATC1. Вона показує той обсяг виробництва взуття, що забезпечує мінімальні АТС1, а також те значення Q, досягнувши якого фірма повинна збільшити розміри свого підприємства. Збільшення потужності підприємства свідчить про зміну часового виміру, в якому працює ця фірма: вона вийшла за межі короткострокового й увійшла у довгостроковий період. До того ж, використовуючи якийсь час нові додаткові потужності, які є постійними, фірма матиме можливість змінювати обсяг виробництва взутті, змінюючи затрати змінних ресурсів.

Отже, вона знову працюватиме деякий час у короткостроковому періоді, для якого на рис. 8 показано криву АТС2

Рис. 8. Побудова кривої LRAC

Як бачимо, на кривій АТС2 знаходяться дві точки а і b, яким відповідають критичні обсяги виробництва взуття, відповідно 25 і 40 одиниць. Ці обсяги виробництва орієнтують взуттєву фірму на такі раціональні дії: якщо вона хоче виробляти понад 40 одиниць, то повинна знову наростити потужності свого підприємства, тобто знову із короткострокового виміру перейти у довгостроковий; якщо вона захоче виробляти менше 25 одиниць, то повинна зменшити розміри підприємства, тобто повернутися до тих розмірів, які мала спочатку (цим розмірам відповідає крива SRАТС1). На рис. 8 зображено п'ять кривих SRATC, що відповідають п'ятьом можливим розмірам гіпотетичної взуттєвої фабрики. Фактично ж їх може бути набагато більше. Використовуючи частини (гілки) кривих SRATC, ті, що відмежовуються критичними обсягами виробництва (25,40,90,105), можемо побудувати криву LRAC для цього підприємства.