
- •1. Основні засади системного аналізу
- •2. Поняття системи, її властивості та структура
- •Пов'язані зі структурою
- •Пов'язані з ресурсами та особливостями взаємодії із середовищем
- •3. Взаємодія систем із зовнішнім середовищем
- •4. Класифікація систем
- •5.Особливості, структура та функціонування ек. Систем.
- •6.Особливості, структура та функціонування виробничих(вир.) систем.
- •7.Особливості фінансових систем
- •8. Декомпозиція у моделюванні та системному аналізі.
- •9. Декомпозиція односекторної моделі економіки
- •10. Агрегування в моделях міжгалузевих зв’язків
- •11.Проблема невизначеності та випадковості
- •12.Інформаційні аспекти дослідження систем. Інформація та її передавання
- •13. Поняття управління. Управління і система
- •14. Типи (способи) управління системами
- •15.Прості системи управління
- •16.Системи управління з адаптацією
- •17.Модельні системи управління
- •18.Семіотичні системи управління
- •Етапи управління
- •20.Особливості управління у виробничих системах
- •21. Базова модель прийняття рішень та її структура
- •22. Головні завдання системного аналізу та його основні етапи.
- •Процес виконання системного аналізу
- •23. Формулювання проблеми у системному дослідженні
- •24. Визначення цілей і формування критеріїв у системному дослідженні
- •Генерування альтернатив у системному дослідженні
- •26.Алгоритмізація системних досліджень.
- •27.Проблеми реалізації системних досліджень
- •28.Способи вирішення проблеми та етика системних досліджень
- •29. Поняття моделі та суть методу моделювання.
- •30. Класифікація моделей.
- •31. Головні етапи моделювання економічних процесів
- •32. Моделі типу “життєвий цикл”
- •33. Модель чорної скриньки.
- •34.Статичні і динамічні моделі систем.
- •35. Математичний опис динамічних систем
- •36. Модель національної економіки
- •Статичні матричні макроекономічні моделі
- •Моделі виробничих систем
- •39.Основні характеристики виробничих функцій. Випадок функції Кобба-Дугласа
- •40.Функції виробничих затрат
- •41.Сіткові моделі
- •42.Проблема класифікації методів системного аналізу
- •43.Метод колективної генерації ідей або "мізкової атаки"
- •44.Метод сценаріїв
- •45.Методи експертних оцінок
- •46. Метод Дельфі
- •47. Метод дерева цілей.
- •48. Морфологічні методи (або метод Цвіккі)
- •49. Особливості застосування кількісних методів у системному дослідженні
- •51. Застосування математичного програмування у системному аналізі
- •52. Застосування лінійного та нелінійного програмування у системному аналізі
- •53.Застосування блокового програмування у системному аналізі
- •54.Застосування дискретного програмування у системному аналізі
- •55.Застосування динамічного програмування у системному аналізі
- •56.Статистичні методи у дослідженні систем.
- •57.Теорія масового обслуговування
- •58.Теорія ігор.
- •59.Машинне імітування.
- •60. Графи та їхнє застосування.
56.Статистичні методи у дослідженні систем.
Основним математичним апаратом обробки та аналізу експерименту є математична статистика.
Математична статистика – розділ математики, присвячений методам систематизації, обробці та використанню статистичних даних для практичних і наукових висновків на базі
використання моделей такого розділу математики, як теорія ймовірностей.
Статистичними даними називають відомості щодо кількості об’єктів у деякій сукупності, які мають ті чи інші властивості та ознаки, а також відомості щодо значень характеристик досліджуваних об’єктів.
Спеціальні розділи математичної статистики розглядають планування експериментальної роботи та методики організації вибіркових досліджень та вимірювань.
Слово статистика походить від спеціальної дисципліни про політичні значення, що з’явилась в Італії в епоху відродження.
Людину, яка добре розумілась на політиці, знала багато відомостей щодо соціального та економічного життя різних держав, називали statista.
Слово statistika в близькому до сучасного розумінні вперше почав використовувати німецький вчений Готфрид Ахенваль для позначення суми даних, відомостей та знань, потрібних підприємцям, купцям, політикам, військовим.
На початку ХІХ ст. статистика, статистичні дані розумілись як основні відомості, на яких базувались державознавство, державне управління, демографія, народне господарство, освіта.
Теорія ймовірностей, яка є фундаментом математичної статистики, вивчає різні випадкові об’єкти, щодо яких є сенс говорити про розподіл ймовірностей, що відповідають цим об’єктам.
До подібних об’єктів належать випадкові події, величини,
вектори, функції тощо.
Безліч явищ має випадковий, невизначений характер. До них, наприклад, належать стихійні лиха, більшість аварій та пожеж, нещасних випадків, коливання курсів акцій, грошових курсів, утворення черг у тих чи інших системах обслуговування.
Взагалі для ринкової економіки роль чинників випадковості та ризику є великою, в ній постійно банкрутують і зникають підприємства, особливо малі та середні.
Отже, врахування цих чинників у моделюванні діяльності, прийнятті рішень набуває надзвичайно важливого значення.
Наприклад, різні ймовірності та статистичні моделі ризику відіграють значну роль у сучасному фінансовому менеджменті, банківській діяльності, кредитній і страховій справі.
Крім того, сучасна ринкова економіка та ділове життя спираються на величезну кількість різної статистичної інформації, що потребує наукових моделей засобів її згортання, обробки,підготування на її основі необхідних рішень тощо.
Серед розділів прикладної теорії ймовірностей, важливих для прийняття рішень та управління щодо економіки, необхідно назвати теорію черг (або теорію масового обслуговування), теорію управління запасами, теорію надійності.
Визначну роль відіграють такі розділи математичної статистики, як теорія планування експерименту, теорія статистичного контролю якості, теорія вибіркових досліджень,
теорія статистичних рішень, економетрія тощо.
Зауважимо, що до теорії ймовірностей звертаються при статистичному вивченні будь-яких масових явищ, які можуть не належати до категорії ймовірнісно випадкових. Це відбувається через теорію вибіркового методу та теорію похибки, які базовано на теорії ймовірностей.
Тоді імовірнісним закономірностям підпорядковані не власне явища, що вивчають, а засоби їхнього дослідження.