29. Поняття моделі та суть методу моделювання.

Модель – це штучний, створений людиною об’єкт довільної природи (уявний чи матеріально реалізований), який замінює або відтворює досліджуваний об’єкт-оригінал так, що вивчення його природи здатне давати нову інформацію щодо об’єкта-оригіналу.

Модель відіграє роль інструменту дослідження об’єкта способом його опосередкованого пізнання через об’єкт-замінник. Моделювання як метод пізнання базоване на здатності людини абстрагувати схожі ознаки і властивості різних об’єктів і встановлювати між ними певні зв’язки. Слід зауважити, що модель та оригінал не є тотожними, між ними, поряд зі схожістю, існують також певні відмінності. Характерною рисою моделей є спрощеність щодо оригіналу. Вона є неминучою тому, що оригінал тільки у скінченній кількості відношень відображається при моделюванні, ресурси моделювання також обмежені. Внаслідок спрощеності виникають якісні розбіжності моделі та оригіналу. Модель, за допомогою якої успішно досягається мета, називається адекватною до мети. Головне призначення моделі – забезпечити нову інформацію щодо модельованого об’єкта.

З розвитком математики, виникненням кібернетики і широким застосуванням обчислювальної техніки моделювання сформувалось як самостійна наукова теорія, яка дає основні відомості щодо методу конструювання моделей. Головні переваги моделей у тому, що дають змогу здійснювати випробування об’єкта без його руйнування, експериментувати без значних втрат (матеріальних, моральних).

При модельних експериментах корисно пам’ятати, що:

1. Користування готовими моделями не потребує знання їхньої історії, проте для розробки моделей необхідні знання щодо їхнього розвитку;

2. На етапі створення моделей вирішальну роль відіграють здібності людського інтелекту, які не формалізуються;

3. Неможливість повної формалізації головних етапів моделювання перетворює його в мистецтво;

4. Мистецтво та наука моделювання полягають у розділенні процесу на окремі етапи, їхньому детальному вивченні та описі з максимально можливим ступенем формалізації, а також вивченні та оцінюванні варіантів;

5. Моделювання загалом є неподільним сполученням науки, мистецтва та досвіду.

30. Класифікація моделей.

1) Матеріальна модель (речова) – являє собою певний матеріальний об’єкт чи сукупність об’єктів, які відображають тією чи іншою мірою властивості об’єкта моделювання. Типи:

А) геометрична модель – це певний об’єкт, який геометрично подібний до свого оригіналу; вона подає зовнішній вигляд представлення оригіналу і слугує для демонстраційних цілей;

Б) фізична модель – відображає подібність між моделлю та оригіналом не тільки з погляду їхньої форми і геометричних співвідношень, а й з позиції основних фізичних процесів, що в них відбуваються.

В) предметно-математична модель – допускає лише тотожність математичного опису процесів в оригіналі і моделі, хоча ці процеси можуть розвиватися на різній матеріальній основі.

2) Ідеальна (абстрактна) модель – до цього типу належать:

А) уявна (інтуїтивна) модель – існує у думках людини, тобто те, що уявляє людина;

Б) логіко-математична (формальна, знакова, математична) – є втіленням уявних моделей у вигляді систем математичних рівнянь чи нерівностей з буквеними чи числовими коефіцієнтами, логічних виразів, таблиць тощо.

Окремим класом математичних моделей є економіко-математичні, які поділяються на такі види:

1. За цільовим призначенням: теоретико-аналітичні і прикладні;

2. За характером часової залежності: статичні і динамічні;

3. За характером відображення причинно-наслідкових зв’язків: детерміновані та імовірнісні;

4. За співвідношенням екзогенних та ендогенних факторів: закриті та відкриті;

5. За характером взаємозв’язків між параметрами: лінійні та нелінійні;

6. За характером вимог до результатів розв’язування задачі: оптимізаційні та балансові;

7. За глибиною часового періоду: довгострокового прогнозування, перспективні та поточні;

8. За ступенем повноти охоплення економічного об’єкта: макро- та мікромоделі;

9. За специфікою застосовуваного методу рішення: балансові; кореляційно-регресійні; математичного програмування; дослідження операцій; теорії графів; імітаційні.