
- •1. Основні засади системного аналізу
- •2. Поняття системи, її властивості та структура
- •Пов'язані зі структурою
- •Пов'язані з ресурсами та особливостями взаємодії із середовищем
- •3. Взаємодія систем із зовнішнім середовищем
- •4. Класифікація систем
- •5.Особливості, структура та функціонування ек. Систем.
- •6.Особливості, структура та функціонування виробничих(вир.) систем.
- •7.Особливості фінансових систем
- •8. Декомпозиція у моделюванні та системному аналізі.
- •9. Декомпозиція односекторної моделі економіки
- •10. Агрегування в моделях міжгалузевих зв’язків
- •11.Проблема невизначеності та випадковості
- •12.Інформаційні аспекти дослідження систем. Інформація та її передавання
- •13. Поняття управління. Управління і система
- •14. Типи (способи) управління системами
- •15.Прості системи управління
- •16.Системи управління з адаптацією
- •17.Модельні системи управління
- •18.Семіотичні системи управління
- •Етапи управління
- •20.Особливості управління у виробничих системах
- •21. Базова модель прийняття рішень та її структура
- •22. Головні завдання системного аналізу та його основні етапи.
- •Процес виконання системного аналізу
- •23. Формулювання проблеми у системному дослідженні
- •24. Визначення цілей і формування критеріїв у системному дослідженні
- •Генерування альтернатив у системному дослідженні
- •26.Алгоритмізація системних досліджень.
- •27.Проблеми реалізації системних досліджень
- •28.Способи вирішення проблеми та етика системних досліджень
- •29. Поняття моделі та суть методу моделювання.
- •30. Класифікація моделей.
- •31. Головні етапи моделювання економічних процесів
- •32. Моделі типу “життєвий цикл”
- •33. Модель чорної скриньки.
- •34.Статичні і динамічні моделі систем.
- •35. Математичний опис динамічних систем
- •36. Модель національної економіки
- •Статичні матричні макроекономічні моделі
- •Моделі виробничих систем
- •39.Основні характеристики виробничих функцій. Випадок функції Кобба-Дугласа
- •40.Функції виробничих затрат
- •41.Сіткові моделі
- •42.Проблема класифікації методів системного аналізу
- •43.Метод колективної генерації ідей або "мізкової атаки"
- •44.Метод сценаріїв
- •45.Методи експертних оцінок
- •46. Метод Дельфі
- •47. Метод дерева цілей.
- •48. Морфологічні методи (або метод Цвіккі)
- •49. Особливості застосування кількісних методів у системному дослідженні
- •51. Застосування математичного програмування у системному аналізі
- •52. Застосування лінійного та нелінійного програмування у системному аналізі
- •53.Застосування блокового програмування у системному аналізі
- •54.Застосування дискретного програмування у системному аналізі
- •55.Застосування динамічного програмування у системному аналізі
- •56.Статистичні методи у дослідженні систем.
- •57.Теорія масового обслуговування
- •58.Теорія ігор.
- •59.Машинне імітування.
- •60. Графи та їхнє застосування.
27.Проблеми реалізації системних досліджень
Проблема впровадження у практику результатів системного аналізу є складною і залежить від багатьох чинників. Якщо змістовне, наукове обґрунтування для досліджень технічних (штучних) систем дають природничі та технічні науки, природних систем – природничі науки, то до соціальних залучено комплекс зумовлених цією проблематикою гуманітарних, природних і технічних наук, математики і кібернетики. Причому частка слабо структурованих систем найбільша саме у соціальних системах. Найскладнішою в них є практика впровадження системних досліджень. На всіх етапах таких досліджень, особливо на початковому і завершальному, в дослідженні обов’язково беруть участь усі зацікавлені сторони чи їхні представники (або
більшість з них ).
Найважливішим для зацікавлених сторін є принцип добровільності, за яким вони схильні брати участь у вирішенні проблеми, якщо:
1) їхня участь дійсно впливає на результати;
2) робота стимулює інтерес;
3) результати можуть бути впроваджені.
Умова впровадження результатів виконується, коли особи, які дійсно приймають рішення, насправді зацікавлені брати участь у системному дослідженні та впровадженні його результатів. Це і є принцип першої особи.
Крім персональної участі відповідальних осіб, на впроваджуваність результатів можуть впливати інші обставини. До них належать:
1) добра оплата за роботу над розробленням рекомендацій (за принципом: Люди не дуже цінують те, що мають безкоштовно або за малу платню);
2) особиста зацікавленість щодо впровадження з боку особи, яка приймає рішення;
3) довіра між відповідальною особою і системним аналітиком.
Керівникові необхідна впевненість, що його власні інтереси не порушуються в процесі впровадження. Гарантією можуть бути його стосунки з аналітиком за таких умов:
1) сторони можуть відмовитися від продовження спільної роботи у будь-який момент через будь-яку причину;
2) аналітик навчає персонал організації з метою подальшого самостійного її виконування;
3) аналітик не прагне привласнити собі досягнення, а підкреслює заслуги інших учасників проекту;
4) аналітик висуває професійні вимоги до якості своєї роботи та до умов праці;
5) аналітик виявляє повагу до інтелекту відповідальної особи.
28.Способи вирішення проблеми та етика системних досліджень
Під час впровадження результатів системних досліджень досить рідко трапляється, що спочатку вивчають проблему, а потім результати реалізують на практиці.
Унаслідок системного аналізу соціальні системи змінюються як самі, так і під впливом досліджень. Наприклад, опитування громадської думки може відчутно впливати на її формування, особливо коли наслідки цих опитувань широко розповсюджують та коментують засоби масової інформації.
Взагалі під час виконання досліджень можуть змінюватись стан проблеми, цілі, кількість і персональний склад учасників, а реалізація прийнятих рішень впливати на всі чинники діяльності системи.
Внаслідок цього етапи дослідження та впровадження його результатів можуть з’єднуватись, утворюючи складні конгломерати, що є визначальним для системного аналізу, особливо для соціальних систем.
Найкращим варіантом дій системників може бути така стратегія, коли проблеми не розв’язують, а розчиняють, внаслідок чого вони зникають.
У сучасному системному аналізі розрізняють чотири головних типи дотримання певної поведінки з будь-якою проблемою реального життя: абсолюція, резолюція, солюція і дисолюція.
Абсолюція полягає в тому, щоб не вирішувати проблему, а покладатися на її самовирішення.
Ресолюція – це спосіб дій, спрямованих на часткове вирішення проблеми з метою зведення її до деякого припустимого стану.
Солюція – спосіб дій, що вирішує проблему найкращим (оптимальним) способом за конкретних умов.
Дисолюція – спосіб дій, спрямований на усунення проблеми шляхом зміни умов або змін в системі та її оточенні з метою подолання нею не тільки цієї проблеми, але й майбутніх проблем. Спосіб дисолюції проблеми застосовують у найрозвинутіших формах системних досліджень.
Системні дослідження спричинені інтересами зацікавлених сторін, тому необхідно враховувати людські цінності, психологію взаємовідносин та інші чинники. Щоб не нав’язувати свої думки чи погляди особі, яка
приймає рішення, системний аналітик має дотримуватись таких
правил поведінки:
1) не приховувати альтернатив, які не подобаються йому;
2) повідомляти про припущення, базовані на отриманих висновках;
3) нагадувати про стійкість і чутливість альтернатив до змін умов.
У роботі аналітик змушений йти на певні компроміси. Щоб не втратити довіру замовника, він повинен враховувати його пропозиції, хоч дотримується іншої думки.