26.Алгоритмізація системних досліджень.

Удосконалення будь-якої діяльності спричинює до алгоритмізації в широкому розумінні цього терміна. Поняття алгоритму виникло в математиці для позначення чітко визначеної послідовності операцій над певними математичними об’єктами. На рис. 4.2. наведено фрагмент алгоритму управлінських дій під час виконання замовлення на постачання товару. Зазначимо, що дуже часто алгоритм реальної діяльності не усвідомлюється; у випадку незадовільної діяльності можливу причину невдачі (поміж інших причин) можна шукати у недосконалості алгоритму, тобто потрібно проаналізувати алгоритм, відшукати його слабкі місця, вилучити їх, а, отже, вдосконалити алгоритм, підвищуючи системність власної діяльності. Алгоритмізація будь-якої практичної діяльності є засобом її розвитку та вдосконалення. Якщо формалізацію розуміти у вузькому значенні цього терміна, то системний аналіз не можна цілковито формалізувати, оскільки системний та інші аналітики, а також експерти виконують творчу роботу, яка не формалізується.

Чи виконано

замовлення Так Кінець

фірми на

постачання Ні

товару?

Чи достатньо

Ні запасів товару? Так

Чи можливо Чи задовольняють

виробити товар? вони якісні параметри?

Ні Так Ні Так Кінець

Специфіка системного аналізу полягає у тому,що його можна застосовувати щодо будь-яких систем, тобто конкретний предмет досліджень у нього відсутній. В арсеналі сучасного системного аналізу чимало математичних і кібернетичних методів та процедур. Однак у ньому використовують також різноманітні неформальні процедури. Це означає, що не можна говорити про алгоритмізацію системних досліджень у широкому розумінні. Системний аналітик діє залежно від конкретної ситуації, гнучко та різноманітно. Наприклад, він має змогу використовувати у різній (хоч і не довільній) послідовності ті чи інші процедури та операції дослідження систем або ж точно спланувати свої дії наперед (у добре структурованих і теоретично вивчених задачах), або може обирати чергову процедуру залежно від результатів попередньої. Він може частково або цілковито використовувати вже наявні алгоритми чи підпрограми аналізу. В узагальненому вигляді системний аналіз зводиться до наукового дослідження (як теоретичного, так і експериментального) комплексу питань, зумовлених проблемою, яку розглядають, можливого проектування нових систем та змін в існуючих системах на базі цих досліджень, реалізації отриманих результатів. Унаслідок застосування системних досліджень до якоїсь конкретної системи виникає певний комплекс процедур, приблизний перелік яких виглядатиме так: – визначення набору мов (тобто конфігуратора), який потрібно застосувати під час аналізу;

– визначення проблеми та відповідної проблематики; – виявлення цілей і формування за ними критеріїв; – генерування достатнього запасу альтернатив; – побудова та використання моделей; – аналіз і дослідження моделей за допомогою різних методів математики, кібернетики, інформатики тощо; – дослідження інформаційних потоків і ресурсних можливостей; – спостереження та експерименти над системою – висновки та рекомендації; – реалізація результатів аналізу. У цьому переліку послідовність процедур може бути довільною. Так створюються конкретні узагальнені алгоритми системного дослідження. Ці алгоритми значною мірою залежать від складності досліджуваної проблеми. Вони можуть бути лінійними за порядком операцій (щодо простої проблеми) або мати певну кількість циклів (чим складніша система, тим більше циклів та ітерацій у кожному циклі). Зазначимо, що використання необхідних методів та операцій, а також їхня конкретна послідовність визначаються системним аналітиком залежно від індивідуальних особливостей, специфіки конкретної задачі, наявності ресурсів, часу, протягом якого потрібно завершити дослідження. Серед трьох головних типів систем – технічних, природних та соціотехнічних – останні найскладніші з погляду застосування до них системного аналізу. Дійсно, в них переважає суб’єктивне над об’єктивним, евристичне над формальним. Крім того, у них особливо діє часовий чинник: ці системи, з одного боку, змінюються самі, а з іншого – можуть змінюватись під впливом дослідження та аналізу. Наприклад, під час анкетування людина може відповідати на запитання з різних причин: це може впливати на її подальшу поведінку; результати громадських опитувань можуть впливати на громадську думку тощо.