
- •1. Основні засади системного аналізу
- •2. Поняття системи, її властивості та структура
- •Пов'язані зі структурою
- •Пов'язані з ресурсами та особливостями взаємодії із середовищем
- •3. Взаємодія систем із зовнішнім середовищем
- •4. Класифікація систем
- •5.Особливості, структура та функціонування ек. Систем.
- •6.Особливості, структура та функціонування виробничих(вир.) систем.
- •7.Особливості фінансових систем
- •8. Декомпозиція у моделюванні та системному аналізі.
- •9. Декомпозиція односекторної моделі економіки
- •10. Агрегування в моделях міжгалузевих зв’язків
- •11.Проблема невизначеності та випадковості
- •12.Інформаційні аспекти дослідження систем. Інформація та її передавання
- •13. Поняття управління. Управління і система
- •14. Типи (способи) управління системами
- •15.Прості системи управління
- •16.Системи управління з адаптацією
- •17.Модельні системи управління
- •18.Семіотичні системи управління
- •Етапи управління
- •20.Особливості управління у виробничих системах
- •21. Базова модель прийняття рішень та її структура
- •22. Головні завдання системного аналізу та його основні етапи.
- •Процес виконання системного аналізу
- •23. Формулювання проблеми у системному дослідженні
- •24. Визначення цілей і формування критеріїв у системному дослідженні
- •Генерування альтернатив у системному дослідженні
- •26.Алгоритмізація системних досліджень.
- •27.Проблеми реалізації системних досліджень
- •28.Способи вирішення проблеми та етика системних досліджень
- •29. Поняття моделі та суть методу моделювання.
- •30. Класифікація моделей.
- •31. Головні етапи моделювання економічних процесів
- •32. Моделі типу “життєвий цикл”
- •33. Модель чорної скриньки.
- •34.Статичні і динамічні моделі систем.
- •35. Математичний опис динамічних систем
- •36. Модель національної економіки
- •Статичні матричні макроекономічні моделі
- •Моделі виробничих систем
- •39.Основні характеристики виробничих функцій. Випадок функції Кобба-Дугласа
- •40.Функції виробничих затрат
- •41.Сіткові моделі
- •42.Проблема класифікації методів системного аналізу
- •43.Метод колективної генерації ідей або "мізкової атаки"
- •44.Метод сценаріїв
- •45.Методи експертних оцінок
- •46. Метод Дельфі
- •47. Метод дерева цілей.
- •48. Морфологічні методи (або метод Цвіккі)
- •49. Особливості застосування кількісних методів у системному дослідженні
- •51. Застосування математичного програмування у системному аналізі
- •52. Застосування лінійного та нелінійного програмування у системному аналізі
- •53.Застосування блокового програмування у системному аналізі
- •54.Застосування дискретного програмування у системному аналізі
- •55.Застосування динамічного програмування у системному аналізі
- •56.Статистичні методи у дослідженні систем.
- •57.Теорія масового обслуговування
- •58.Теорія ігор.
- •59.Машинне імітування.
- •60. Графи та їхнє застосування.
22. Головні завдання системного аналізу та його основні етапи.
Головними завданнями системного аналізу є створення загальної методології вивчення та моделювання складних систем, а також управління ними в умовах неповної інформації та різних обмежень (обмеженість ресурсів, дефіцит часу тощо). До цього необхідно додавати евристичні (творчі, нестандартні) методи пошуку розв'язання слабоструктурованих задач, які цілковито неможливо формалізувати, а також чисто психологічні аспекти діяльності людей. Неповна формалізація задач потребує застосування широкого спектра неформальних знань і методів. Тому фахівці з системних досліджень - системні аналітики - повинні мати дуже високий загальний рівень культури, володіти як теоретичними, так і практичними знаннями, а також мистецтвом нестандартно мислити. Сучасний системний аналіз має певний комплекс методів переходу від неформальних задач до формальних, від моделей типу чорної скриньки до моделей типу білої скриньки. Зазвичай значна частина цих методів має неформальний (у математичному розумінні) характер, однак вони досить конкретні та придатні до практичного застосування. Системний аналіз розпочинають з первинного формулювання проблеми, потім визначають загальну проблематику, виявляють цілі, формують критерії, генерують альтернативи та сценарії. Ці процедури супроводжуються додатковими діями, зумовленими визначенням причетних сторін і їхніх інтересів, добором ресурсів і системи мов щодо опису проблеми (конфігуратора), що істотно впливають на побудову остаточної моделі для аналізу та дослідження. Початкові, переважно неформальні етапи системного дослідження проблеми подано на рис. 4.1. Суцільними лініями зазначено головну послідовність дій, пунктирними – можливість повернення до попередніх етапів за необхідності уточнення. На наступних етапах системного дослідження визначають можливість алгоритмізації аналізу, виконаного з використанням як формальних, так і неформальних методів.
Рис. 4.1. Узагальнена схема процесу системного дослідження проблеми Формуванням висновків, визначенням дій щодо реалізації отриманих результатів завершують системне дослідження. Кількість і зміст етапів у різних методиках визначають обраними за конкретних умов методами. Наприклад, у таблиці 4.1 показано алгоритми виконання системного аналізу, запропоновані різними вченими, де зазначено, що кожен з них процес виконання системного дослідження поділяє на різну кількість етапів. Проте специфічною особливістю методик системного аналізу є те, що вони повинні спиратись на поняття системи і використовувати закономірності побудови, функціонування і розвитку системи.
Процес виконання системного аналізу
№ етапу |
С.Л.Оптнером |
за С. Янгом |
Н.П.Федоренком |
С.П.Никаноровим |
Ю.І.Черняком |
Перегудовим Тарасенком |
1 |
Ідентифікація симптомів |
Визначеннямети організації |
Формування проблеми |
Виявлення проблеми |
Аналіз проблеми |
Визначення конфігуратора |
2 |
Визначення актуальності проблеми |
Виявлення проблеми |
Визначення мети |
Оцінка актуальності проблеми |
Визначення системи |
Визначення проблеми і проблематики |
3 |
Визначення мети |
Діагноз |
Збір інформації |
Аналіз обмежень проблеми |
Аналіз структури системи |
Виявлення мети |
4
|
Визначення структури |
Пошук рішення |
Вироблення максимальної кількості альтернатив |
Знаходження критеріїв |
Формування загальної мети |
Формування критеріїв |
5 |
Визначення можливостей |
Оцінки і вибір альтернативи |
Відбір альтернатив
|
Аналіз існуючої системи |
Декомпозиція мети, виявл. пробл. в ресурсах цілей |
Генерування альтернатив |
6 |
Знаходження альтернатив |
Узгодження рішення |
Побудова моделі у вигляді рівнянь, програм чи сценаріїв |
Пошук можливостей (альтернатив) |
Виявлення ресурсів, композиція цілей |
Побудова та використання моделей |
7
|
Оцінювання альтернатив |
Затвердження рішення |
Оцінювання витрат |
Вибір альтернатив |
Прогнозування та аналіз майбутніх цілей |
Оптимізація |
8 |
Вироблення рішення |
Підготовка до вводу в дію |
Випробуваннячутливості рішення (параметричне дослідження) |
Забезпечення визнання |
Оцінка цілей |
Вибір |
9 |
Визнання рішення |
Управління застосуванням рішення |
|
Визнання рішення (прийняття формальної відповідальності) |
Відбір варіантів |
Декомпозиція |
10 |
Запускання процесу рішення |
Перевірка ефективності |
|
Реалізація рішення |
Діагноз існуючої системи |
Агрегування |
11 |
Управління процесом реалізації рішення |
|
|
Визначення результатів рішення |
Побудова комплексної програми розвитку |
Дослідження інформаційних потоків |
12 |
Оцінка реалізації |
|
|
|
Проектування організаціїщодо досягнення мети |
Дослідження ресурсних можливостей |
13 |
|
|
|
|
|
Спостереження та експерименти над досліджуваною системою |
14 |
|
|
|
|
|
Реалізація, впровадження результатів аналізу |
На практиці після виконання певного етапу часто виникає необхідність повернутись до якогось попереднього етапу, а іноді цілком повторити процедуру системного аналізу. Це прояв закономірності саморегулювання, самоорганізації. Якщо у таких випадках враховувати ще й закономірність цілісності, то повернення до попереднього стану можна вважати одним з корисних етапів системного аналізу.