44. Прийняття стратегічних рішень в умовах невизначеності

Стратегічний аналіз факторів зовнішнього середовища, які можуть розглядатися як можливості чи загрози для підприємства в майбутньому, може здійснюватися на основі певних гіпотез, які можна поділити на дві категорії:

1. гіпотези про однозначні очікування майбутнього стану зовнішнього середовища (стан визначеності);

2. гіпотези про множинні очікування майбутнього стану зовнішнього середовища (стан невизначеності).

Вибір певної гіпотези перед початком аналізу обумовлюється рядом міркувань, пов’язаних з метою, наявністю інформації та вимогами до результатів аналізу.

Якщо було обрано гіпотезу про прийняття стратегічних рішень на основі однозначних очікувань майбутнього стану зовнішнього середовища, дослідник може по-різному будувати процес дослідження. Відмінність між різними підходами полягає у визначенні цілей аналізу. Це можна подати наступним чином:

1. Визначається одна головна мета – в цьому випадку ця мета задається у вигляді екстремуму, а оптимальне рішення можна знайти, визначивши варіант, за якого максимізується (або мінімізується) цільова функція при дотриманні певних обмежень або додаткових цілей.

2. Визначаються декілька цілей – в цьому випадку можуть застосовуватися різні методи: а) аналіз затрат і результатів, або матриця прийняття рішення; б) метод парних порівнянь (АНР-метод). Частіше застосовується аналіз затрат і результатів, оскільки цій метод дозволяє за допомогою відносно простих дій вибрати найкращий варіант вирішення комплексної проблеми незалежно від її економічного змісту. На практиці не існує єдиного алгоритму або моделі аналізу затрат і результатів. Можна виділити лише загальні етапи його проведення:

1. формулювання проблеми;

2. визначення і опис альтернатив;

3. визначення впливу кожної альтернативи на поставлені цілі (кількісні або якісні);

4. вибір альтернативи з найвищою відносною цінністю.

Розглянемо кожен з цих етапів. Процес формування проблеми, який передбачає визначення цільових критеріїв (Z), повинен спрямовуватися на включення в модель аналізу всіх необхідних умов, без яких проблема не може бути вирішена. Якщо хоча б одна з обов’язкових умов не виконується, то відповідна альтернатива не може розглядатися. Наприклад, для реалізації інвестиційного проекту повинні бути дотримані всі законодавчі умови. Якщо ця умова не виконується, проект не може бути реалізований, незважаючи на рівень його привабливості.

Для інших цільових умов визначаються вагові коефіцієнти (коефіцієнти важливості цільових критеріїв) (q_i), загальна сума значень яких має дорівнювати 1.

Далі необхідно визначити низку альтернатив (А_і), які мають взаємно включати одна одну і кількість яких повинна бути не менше трьох. Оцінка альтернатив здійснюється окремо для кожної цілі (W_ij) в балах (за 10-ти бальною шкалою), після чого визначається зважена оцінка (W_ij * q_i).

Для вибору альтернативи з найвищою відносно цінністю для кожної з них розраховується сума зважених оцінок (ΣW_ij * q_i), з яких вибирається найбільша.