16. Обґрунтуйте роль домогосподарств у соціально-економічному розвитку суспільства.

Домогосподарства – сукупність осіб або однієї особи, кі спільно проживють в одному житловому приміщенні, ведуть спільне господарство, мають спільні витрати на утримання житла, харчування.

Функції:

• постачальницька(на відповідні ринки праці капітал та інші ресурси)

• виробнича(вир-во готової продукції, надання послуг)

• споживча(найбільша одиниця, яка потребує продукти 1-ї необхідності)

• інвестиційна(заощаджувальна)

Головна мета- досягнення високого рівня облаштування домашнього побуту і підвищення матер. достатку.

Цілі:

розвиток будь-якого виду діяльності, організація індивідуального підприємництва, накопичення сімейних заощаджень, будівництво житла, купівля автотранспорту.

Основні завдання:

• прогнозування на близьку та віддалену перспективи змін у потребах з урахуванням демографічних змін у складі сімей та домогосподарств.

• прогнозування змін у бюджеті домогосподарств.

• планування діяльності членів домогосподарств.

• планування та контроль за змінами у сімейному бюджеті.

• відстеження економічної конюктури у змінному навколишньому екон. середовищі.

• ведення обліку доходів і витрат.

17. Охарактеризуйте багатоаспектну сутність поняття "міжнародні фінанси" як економічної категорії (врахуйте функціональне призначення, зовнішню форму вияву, матеріально-речове втілення та інституційну структуру).

Міжнар.фінанси – одна з основних форм міжнародних економічних відносин, функціонування і розвиток яких пов’яз.з існуванням та обслуговуванням усього комплексу міжнар.звязків.

Міжн.фінанси поділ.на 2 системи:

-Світова валютна – забезп.функціонув.єдиного світового господарства з національними валют.підсистемами.

-Св.грошова – забезп.потреби нац. економік і населення.

Міжн.фінанси охоплюють міждержавні та транснаціон.фін. відносини, для яких характерний іноземний елемент.

Міжн.фінанси обслугов.:

1.Економічні зв’язки між резидентами різних країн.

2. Відносини країн світу з міжнар. Фін.організаціями.

3. Організації уряжів та резидентів різних країн на міжнар.фін. ринку.

Міжнар.ф-си, як економічна категорія – це сукупність відносин, опосередкованих рухом валютно-фін.потоків, що виник у зв’язку з перезподілом фін.ресурсів і капіталу в системі світ. господарства через дію ринкового і не ринкового механізму:

Суб’єкти міжнар.фін. – держави,міжнар.організації,міжн.фін. інституції, юр.особи транснаціональної корпорації, фінансово-кредитні інституції і фіз.особи.

Напрямки руху валютно-фінансових потоків: взаємовідносини між суб’єктами господарювання різних країн, взаємовідносини держави з юр.і фіз. особами ін. країн, взаємовідносини держави з урядами ін. країн та міжнар.фін.організації,взаємовідносини держави і суб’єктів господарюв. З міжнар.фінансовими інституціями.

Міжнар.фінанси як форма зовн.впливу – це фін.ресурси і капітал, які нерівномірно розподілені у світ.масштабі між власниками, це призводить до постійного руху грош.і фін. Потоків у системі світ.госп-ва між його суб’єктами.

За матеріально-речовим втіленням міжн.фінанси- це фонди фін. ресурів,що утвор.в результ. перерозподільних відносин і використав.для забезпечення безперервності спільного відтворення на світ.рівні та задовол.спільних потреб,які мають міжнар.значення.

З інституціонального погляду,міжн.фінанси – це сукупність банків,валютних та фондових бірж міжнар. фін. Інституцій, регіональні фінансово-кред. установи, міжнар. регіональні та економічні організації і об’єднань,через які здійсн.рух світових фін. потоків.

Функції міжн.фінансів:

-перерозподільна;

-контрольна (валютний контроль – забезп. дотримання валютного господарювання; митний контроль – попередження та виявл.порушення щодо митних прав; податковий контр. – контр.за дотрим.податкового законодавства; адміністаривний – встановлення валютних обмежень; інституціональний контр.-контр. З боку міжнар.інституцій).

-регулюючо-комбінуюча.

17. Охарактеризуйте економічну сутність фінансового ринку

Фін.ринок - економ.відносини,що виникають між його учасниками при формув.попиту і пропозиції на специ.фін. послуги, пов’язані з куп.-продажем фін.активів,які занход.у власності економічних суб’єктів нац., регіональної та світ.економіки. Об’єкт передумови функціонування фін.ринку – це неспівпадання потреби у фін.ресурсах у того чи ін. суб’єкта ринку за їх наявністю.

Передумова становл. фін.ринку:1.Активна мобілізація тимчасово вільних коштів.2.Ефективність розподілу акумульованого капіталу багато чисельними кінц.споживачами.3. Визначення най ефект.напрямків використання капіталу в інвест.сфері щодо забезп.високого рівня дохідності.4.Формув.ринкових цін на окремі фін.інструменти і послуги,які най ефект.відображають співвідношу.між попитом і пропоз.на фін. ресурси.

5. Створення умов зниження фінансових ризиків.

6.Здійсн.кваліфіков. посередництва між продавцем і покупц.фін. інструменту.

7. Прискорення обороту капіталу,що сприяє активізації економ. процесів у державі.

Державне регулюв.фін.ринку:

1. Держ.комісія з цін.паперів (далі – ЦП):

А)провед.єдиної держ.політики у сфері надання фін.послуг;

Б)розробка і реалізація стратегії розвитку ринків фін.послуг.

В)здійсн.держ.регулювання та нагляду за над.фін.послуг.

Г)захист прав споживачів фін.послуг.

д)сприяння інтеграції в європ.та світ.ринку фін.послуг.

2.Держ.комісія з регулюванням ринків фін.послуг: забезпечення реалізації єдиної держ. політики до розвитку і функціонув. ринку ЦП.; адаптація укр.ринку ЦП до міжнар.стандартів; координація діяльності органів влади; держ.контроль за дотрим. законодавства України з пит.функціонування фондового ринку;упорядкування діяльності елементів, торговців ЦП та ін.фін. посередників; створ. умов для розвитку конкуренції між учасниками фондового ринку та здійснення контролю за їх реалізацією.

19. Охарактеризуйте етапи розробки стратегії фінансового менеджменту.

Фінансова стратегія – формування системи довгострок.цілей фінансування діяльності підприємства і вибір найефективніших шляхів їх досягнення.Розробка фінансової стратегії – це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.Розробка фінансової стратегії починається з визначення основних рішень та завдань. Наступним етапом проходить визначення стратегічних цілей,за чим іде розробка загальної стратегії, що в свою чергу поділяється на маркетингову стратегію (продуктову, цінову, збутову та стратегію комунікацій), фінансову(управління активами, упр.структурою капіталу, прибутком,інвестиціями,ризиками) та виробничу.

Важливим моментом при розробленні фінансової стратегії підприємства є визначення періоду її реалізації. Тривалість цього періоду залежить в першу чергу від тривалості періоду формування загальної стратегії розвитку підприємства. Крім того, на нього діють такі фактори: динаміка макроекономічних процесів, зміни, що відбуваються на фінансовому ринку, галузева приналежність і специфіка виробничої діяльності підприємства.

В процесі формування фінансової стратегії велика увага приділяється аналізу факторів зовнішнього середовища, вивченню економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства та врахуванню факторів ризику.

Формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства є наступним етапом стратегічного планування, головним завданням якого є максимізація ринкової вартості підприємства. Система стратегічних цілей підприємства повинна формуватися чітко і коротко, відображаючи кожну з цілей в конкретних показниках – нормативах.

20.Охарактеризуйте нематеріальні активи суб’єкта підприємництва.

Нематеріальні активи (Intangible Assets (Intangibles)) - Активи, які не мають фізичної дотикової форми, наприклад, захист, забезпечений страховкою, або ціна фірми (гудвіл).

Нематеріальний актив відображають у балансі, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначено.

Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат звітного періоду, в якому їх здійснено:

витрати на дослідження, витрати на підготовку і перепідготовку кадрів, витрати на рекламу і просування продукції на ринку, витрати на створення, реорганізацію та переміщенння підприємства або його частини, витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням і доведенням до стану, придатного для використання.

Первісну вартість нематеріальних активів збільшують на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їхніх можливостей і терміну використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Облік нематеріальних активів ведеться за групами:

* Право користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища).

* Право користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею).

* Право на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки).

* Право на об'єкти промислової власності (право на винаходи, промислові зразки, ноу–хау).

* Авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ).

* Гудвіл.

* Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.

* Інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв).

У балансі суму нематеріальних активів відображають у складі необоротних активів за залишковою вартістю, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації.