Інтерфейси клавіатури

- USB-інтерфейс підтримується більшістю материнських плат. Перевагою USB-інтерфейсу є можливість «гарячого» ​​підключення. Можливе підключення USB-пристроїв до PS / 2 порту через спеціальний перехідник.

- інтерфейс PS/2 використовується в системних платах з живленням ATX. Являє собою тонкий круглий роз'єм - 6-контактний miniDIN. Після підключення нового обладнання до PS/2-порт потрібне перезавантаження системи.

- інтерфейс AT (DIN) використовується для системних плат із живленням AT. Являє собою товстий круглий роз'єм - 5-контактний DIN.

- COM-порт (Serial) має 9-контактний роз'єм. У сучасних комп'ютерах AT-і COM-інтерфейси практично не використовуються.

- бездротові клавіатури можна підключати, як безпосередньо через Bluetooth, так і через адаптер.

- за допомогою ІЧ-порту до комп'ютера можна підключити бездротові клавіатури, що використовують інфрачервоне випромінювання.

а) б)

Рисунок 11.3.1. Роз’єми підключення клавіатури:

а) - АТ; б) - PS/2.

4. Характеристика та класифікація ручного маніпулятора мишки

Незважаючи на широкий вибір і розмаїтість форм та розмірів мишок, принципи їх роботи однакові.

Переміщення мишки по поверхні столу чи спеціального килимка перетворюється в набір імпульсів, що передаються комп'ютеру. У разі натискання однієї чи більше клавіш мишки код клавіші також передається комп'ютеру. Програма керування мишкою (драйвер мишки) перетворює набори імпульсів і натискання кнопок у певні дії (наприклад, переміщення курсора).

За механізмом керування курсором:

1. механічна – всередині миші вільно розташована кулька, котра дотикається до поверхні, на якій розташована миша, рух змушує кульку обертатися у відповідний бік, які передаються на два перпендикулярно розташовані валики, оберти яких і перетворюються оптичними сенсорами у сигнали комп'ютера;

2. оптична – мишу оснащено освітлювачем (лазером) і примітивною «камерою», котра і фіксує рухи миші по поверхні.

Рисунок 11.4. Типи мишок:

а) - механічна; б) - оптична:

1,2 - фотодетектори; 3 - валики; 4 - кулька; 5,6,7 - джерела світла;

8,9 - кнопки; 10,11 - диски з прорізами; 12 - дзеркало;

13 - кнопки; 14 - елемент CMOS; 15 - лінза; 16 - LED

Основний робочий орган механічної мишки (рис. 11.4, а) - металева(для ваги) куля, покрита гумою. Під час переміщення маніпулятора по поверхні столу куля обертається і передає обертання двом бічним валикам. Вісь обертання одного з валиків вертикальна, а другого - горизонтальна. На цих осях установлено диски з растровими отворами, що обертаються між двома пластмасовими цоколями. На першому цоколі знаходиться джерело світла в інфрачервоному діапазоні, а на другому - фото чутливий елемент (фотодіод, фоторезистор чи фототранзистор). Цей елемент дуже точно визначає, де знаходиться джерело світла: перед отвором чи за пластмасовою перегородкою диска. Оскільки таких растрових дисків два, то порядок висвітлення фоточутливих елементів визначає напрям переміщення мишки, а частота імпульсів, що надходять, – швидкість. У такий спосіб імітується багаторазове натискання клавіш переміщення курсора в горизонтальному і вертикальному напрямах. Електронна схема мишки зчитує імпульси з фоточутливих елементів і передає їх у комп'ютер.

Оптична мишка (рис. 11.4, б) на відміну від оптико-механічної мишки не має рухомих частин.

Мишка містить діод, що випромінює світло - LED (Light-Emitting Diode). Цей діод випромінює червоний колір в імпульсному режимі (приблизно 1500імпульсів/с).

Після відображення від будь-якої поверхні світло попадає на світлочутливий елемент, виконаний на основі CMOS. Такі ж елементи використовуються і в пам'яті CMOS, і в цифрових фотоапаратах, і відеокамерах. Елемент CMOS посилає кожне отримане зображення поверхні в цифровий сигнальний процесор DSP, що порівнює отримане зображення з попереднім і визначає (на основі цього порівняння) напрям і швидкість переміщення мишки. Потім ці дані пересилаються в комп'ютер, який кілька сотень раз за секунду переміщає курсор, що створює враження плавності переміщення.

Оптична мишка не потребує килимка і може працювати майже на будь - якій поверхні (за винятком відбивних поверхонь, наприклад, дзеркала).

За принципом обміну даних з комп'ютером:

1. дротова – сигнали комп'ютеру передаються за допомогою дротів. Раніше дроти переважно з'єднували мишу із COM або PS/2 портами. Тепер виготовляються USB-миші (які можна за допомогою спеціальних перехідників підімкнути і до згаданих вище портів);

2. бездротова (радіомиша) – така миша складається з двох частин:

- безпосередньо маніпулятора, з вбудованим пристроєм передачі радіосигналів,

- пристрою для приймання радіосигналів, який під'єднаний до комп'ютера.

Сучасні радіомиші використовують для зв'язку технологію Bluetooth, що дає змогу позбавитися від приймального пристрою, оскільки деякі комп'ютери вже оснащені Bluetooth-адаптером.

По способу підключення

1. Кабельне підключення

- COM-порт. Застаріле повільне з'єднання, без гарячого підключення, з обов'язковою ручною установкою драйверів (рис.11.5, а).

- PS/2-порт. Сучасніше. Гарячого підключення немає, драйвери ставити треба, зате за допомогою PS/2 Rate можна змінювати частоту опитування миші. (рис.11.5, б).

- USB-порт. Найсучасніший і швидкий порт. З гарячим підключенням, автоматичною установкою, стандартно велика частота опитування порту (рис.11.5, в).

а) б) в)

Рисунок 11.5. Кабельне підключення