- •Тема 1. Логіка як наука.
- •1. Практичне значення логіки.
- •2. Предмет і метод логіки.
- •3. Логіка і лінгвістика.
- •4. Логіка і наукове мислення.
- •Тема 2. Поняття.
- •1. Поняття та його структура.
- •2. Відношення між поняттями.
- •3. Логічні операції з поняттями.
- •Тема 3. Судження. Закони логіки.
- •1. Судження та його структура.
- •2. Класифікація простих суджень.
- •3. Відношення між термінами простого судження.
- •4. Складні судження і логічні сполучники.
- •5. Закони логіки.
- •Тема 4. Умовивід.
- •6.2. Безпосередні умовиводи
- •1) Шляхом подвійного заперечення, яке ставиться перед зв’язкою і перед предикатом (s є р ® s не є не-р);
- •2) Шляхом перенесення заперечення з предиката до зв’язки
- •1) Перетворити засновок;
- •2) Перетворене судження обернути.
- •4.1. Умовиводи з простих суджень.
- •1. Індукція і дедукція.
- •1. (Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням.
- •2. (А) Будь-який товар має вартість. Формула: Фігура:
- •3. Ентимема.
- •5. Сорит.
- •4.2. Умовиводи зі складних суджень. Аналогія.
- •1. Види складних суджень.
- •2. Розділові умовиводи.
- •3. Умовні умовиводи.
- •4. Аналогія.
- •Тема 5. Доведення і спростування.
- •Структура і форми доведення.
- •2. Правила доведення.
- •3.1. Правила і типові помилки стосовно тези
- •1. Тезою може бути лише те положення, яке справді потребує
- •2. Теза повинна бути чітко визначеним і адекватно
- •3. Теза повинна залишатися незмінною, тотожною самій собі
- •4. Теза не повинна містити в собі логічну суперечність.
- •3.2. Правила і типові помилки стосовно аргументів
- •1. Аргументи мають бути істинними. Причому їх істинність
- •2. Аргументи повинні бути судженнями, істинність яких
- •Vitiosus). Ця помилка полягає в тому, що теза виводиться з
- •3. Аргументи повинні бути достатньою підставою для тези.
- •Ignorantiam);
- •3.3. Правило і типові помилки стосовно демонстрації
- •3. Спростування і його види.
- •4. Запитання і парадокси.
- •5. Мета і види суперечок.
- •Тема 6. Становлення логіки як науки.
- •6.1. Давньоіндійська логіка.
- •2. Середньовічна логіка та її відкриття.
1. (Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням.
(Е) Жоден гриб не розмножується насінням.
?
Цей силогізм не має рішення, тому що з двох заперечних засновків робити висновок не можна.
2. (А) Будь-який товар має вартість. Формула: Фігура:
М а Р М Р
(А) Знання є товаром. S а М S M
? S a P S ——– P
Висновок за першим модусом першої фігури силогізму має вигляд:
Знання мають вартість.
Ентимемою називається скорочений категоричний силогізм, в якому пропущений один із засновків або висновок. Наприклад: «Ми — громадяни України, отже, ми повинні знати українську мову». Тут пропущений більший засновок. «Згідно із законом громадяни України повинні знати українську мову». Відновлений з ентимеми силогізм має такий вигляд:
Громадяни України повинні знати українську мову.
Ми — громадяни України. Усі М є Р Перша
Ми повинні знати українську мову. Усі S є M фігура
Усі S є Р
3. Ентимема.
Ентимема (грец. enthymēma — у думці). Скорочений силогізм, у якому одне із трьох суджень, що входять до його складу, не висловлюється, хоч і мається на увазі.
Скорочений силогізм без однієї посилки має назву “ентимема”. У ентимемі може бути також відсутнім висновок. Така ентимема зокрема застосовується тоді, коли висновок людина робити не хоче в силу його очевидності, або небажаності.
Приклади:
Всі колекціонери – збирачі. Третьяков – збирач (відсутня друга посилка).
Всі співаки – люди. Ф. Кіркоров – співак (відсутнє заключення).
4(грец. poly — багато і syllogismos — міркую, роблю висновок). Силогізм, який утворюється з двох чи кількох простих так, що висновок попереднього силогізму (просилогізму) стає засПолісилогізмом (складним силогізмом) називається два або декілька простих категоричних силогізмів, які пов’язані один з одним так, що висновок одного з них є засновком для іншого.
У прогресивному полісилогізмі висновок попереднього силогізму стає більшим засновком наступного силогізму.
Усі Р — Q Схема: P Q Приклад: Усі рослини — організми.
Усі R — Р R P Усі дерева — рослини.
Усі R — Q R Q Усі дерева — організми.
Усі S — R S R Усі сосни — дерева.
Усі S — Q S Q Усі сосни — організми.
У регресивному полісилогізмі висновок передуючого силогізму стає меншим засновком наступного силогізму.
Усі Р — Q Схема: P Q Приклад: Усі сосни — дерева.
Усі Q — R Q R Усі дерева — рослини.
Усі P — R P R Усі сосни — рослини.
Усі R — S R S Усі рослини — організми.новком наступного силогізму (епісилогізму).. Складний силогізм.