- •Тема 1. Логіка як наука.
- •1. Практичне значення логіки.
- •2. Предмет і метод логіки.
- •3. Логіка і лінгвістика.
- •4. Логіка і наукове мислення.
- •Тема 2. Поняття.
- •1. Поняття та його структура.
- •2. Відношення між поняттями.
- •3. Логічні операції з поняттями.
- •Тема 3. Судження. Закони логіки.
- •1. Судження та його структура.
- •2. Класифікація простих суджень.
- •3. Відношення між термінами простого судження.
- •4. Складні судження і логічні сполучники.
- •5. Закони логіки.
- •Тема 4. Умовивід.
- •6.2. Безпосередні умовиводи
- •1) Шляхом подвійного заперечення, яке ставиться перед зв’язкою і перед предикатом (s є р ® s не є не-р);
- •2) Шляхом перенесення заперечення з предиката до зв’язки
- •1) Перетворити засновок;
- •2) Перетворене судження обернути.
- •4.1. Умовиводи з простих суджень.
- •1. Індукція і дедукція.
- •1. (Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням.
- •2. (А) Будь-який товар має вартість. Формула: Фігура:
- •3. Ентимема.
- •5. Сорит.
- •4.2. Умовиводи зі складних суджень. Аналогія.
- •1. Види складних суджень.
- •2. Розділові умовиводи.
- •3. Умовні умовиводи.
- •4. Аналогія.
- •Тема 5. Доведення і спростування.
- •Структура і форми доведення.
- •2. Правила доведення.
- •3.1. Правила і типові помилки стосовно тези
- •1. Тезою може бути лише те положення, яке справді потребує
- •2. Теза повинна бути чітко визначеним і адекватно
- •3. Теза повинна залишатися незмінною, тотожною самій собі
- •4. Теза не повинна містити в собі логічну суперечність.
- •3.2. Правила і типові помилки стосовно аргументів
- •1. Аргументи мають бути істинними. Причому їх істинність
- •2. Аргументи повинні бути судженнями, істинність яких
- •Vitiosus). Ця помилка полягає в тому, що теза виводиться з
- •3. Аргументи повинні бути достатньою підставою для тези.
- •Ignorantiam);
- •3.3. Правило і типові помилки стосовно демонстрації
- •3. Спростування і його види.
- •4. Запитання і парадокси.
- •5. Мета і види суперечок.
- •Тема 6. Становлення логіки як науки.
- •6.1. Давньоіндійська логіка.
- •2. Середньовічна логіка та її відкриття.
2. Класифікація простих суджень.
За логічним квадратом усі атрибутивні судження поділяються на:
загальноствердні (" S – Р);
загальнозаперечні (" S ~ Р);
частковоствердні ($ S – Р);
частковозаперечні ($ S ~Р).
Кожне з цих суджень позначають літерою певної вершини «логічного квадрата»: А, Е, І, О. Наведені символи є певними літерами латинських назв відповідних суджень: «А» від першої голосної літери лат. Аffirmo (стверджую); «Е» від першої голосної літери лат. Nego (заперечую); «І» від другої голосної літери лат. Affirmo; «О» від другої голосної літери лат. Nego.
Лінії квадрата по вертикалі відображають відношення підпорядкованості між судженнями А та І, Е та О, де А,Е — підпорядковуючі судження, а І та О — підпорядковані.
Лінії квадрата по діагоналі відображають відношення суперечності (контрадикторності) між судженнями А та О, Е та І.
Лінія квадрата по верхній горизонталі відображає відношення протилежності (контрарності) між судженнями А та Е.
Лінія квадрата по нижній горизонталі відображає відношення субконтрарності (часткової збіжності) між судженнями І та О.
Усі атрибутивні судження можна класифікувати за допомогою логічного квадрата. Причому ця класифікація ототожнює загальні і одиничні судження, тому що розподіленість суб’єктів в обох типах суджень однакова. Тобто в загальному судженні квантор «усі» означає, що суб’єкт складається з множини, в котрій є кілька елементів, і всі вони характеризуються відповідним предикатом; в одиничному судженні відсутність квантора означає наявність у складі суб’єкта множини з одного елемента, і він теж цілком характеризується предикатом.
3. Відношення між термінами простого судження.
Формально-логічні відношення між сумісними поняттями.
Відображуючи об’єктивну взаємозалежність предметів і явищ, поняття самі вступають між собою в певні стосунки, взаємозалежність. В логіці ця взаємозалежність понять може бути відношенням сумісним і несумісним.
Сумісними називаються поняття, ознаки яких допускають можливість повного чи часткового співпадання їх обсягу. Сумісність понять буває таких видів: Рівнозначними. Підпорядкованими і Перехресними.
А. Рівнозначним називаються поняття, зміст яких рівнозначний, а їх обсяги співпадають. Наприклад: Київ і Столиця України. Тарас Григорович Шевченко і автор “Кобзаря”. Саме велике озеро і Каспійське море. Найближча до нас зірка і Сонце. Логіка не вважає рівнозначні поняття тотожними. Тотожні поняття по своєму змісту і обсягу повністю співпадають, а рівнозначні, маючи на увазі один і той же за об’ємом об’єкт (предмет, явище), зосереджують увагу на різних суттєвих ознаках цього поняття.
Б. При підпорядкуванні (субординації) понять в обсяг першого поняття (А) цілком входить обсяг другого (Б), але в змістом першого входить лише частина змісту другого. (Обсяг А більший обсягу Б, а зміст Б більший змісту А). Наприклад: А.Дерево – Б. Горіх. А.Тварина – Б. Кішка. А. Людина – Б. Юнак. Частина мови – Дієслово.
В. Перехресні (часткового співпадання) поняття за ознаками не виключають одне одного, але їх обсяги співпадають лише частково. Наприклад: А. Спортсмен – Б. Студент. (Спортсмен може бути студентом, а може ним і не бути. Так само і студент: може бути спортсменом, а може спортсменом і не бути) А.Танкіст – Б. Офіцер. А. Киянин – Б. Школяр.
Формально-логічні відношення між поняттями несумісними.
Несумісними поняттями називаються ті, в зміст яких входять взаємовиключні ознаки, а тому обсяги їх не співпадають (не сумісні між собою). У співставленні одного з одним несумісні поняття знаходяться між собою в відношеннях: співпорядкування (координації), протилежності (контрарності) і протиріччя (контрадикції).
А. Співпорядкованими (координованими) називаються поняття, які рівною мірою є загальними і входять в обсяг (підпорядковуються) одному і тому ж спільному для них (родовому) поняттю. Наприклад. 1. А. Курка – Б. Гуска. С. Домашня птиця. 2.А. Ялинка – Б. Сосна. С. Хвойне дерево.
Б. Протилежними (контрарними) називаються поняття, у яких зміст не лише виключає (заперечує) ознаки другого, але до цього ж і замінюється зовсім протилежними ознаками. Наприклад: А.Хоробрий – Б.Боягуз. А.Здоровий – Б.Хворий. А. Добрий – Б. Злий. А. Скнара – Б. Марнотрат. А. Білий – Чорний.
В. Протирічливими (контрадикторними) називаються поняття, у яких зміст одного лише виключає (заперечує) зміст другого, але не утверджує (не пропонує) іншого свого змісту. Наприклад: А. Добрий – Б. Недобрий. А.Злий – Б. Незлий. А.Скнара – Б. Нескнара. А. Білий – Б. Небілий.