5. Сорит.

Різновидом складного силогізму є сорит (грец. – купа). Відомі два класичні типи соритів: арістотелівський і гокленівський (названий ім’ям німецького вченого Р.Гоклена, який впершe виявив цей силогізм). В арістотелівському сориті поєднано кілька силогізмів, в яких пропущено менші засновки, відповідно в гокленівькому сориті – більші. Наведемо широковідомі в середовищі логіків приклади:

СОРИТИ

Арістотелівський Гокленівський

Буцефал є конем Тварина є субстанцією

Кінь є чотириногим Чотириноге є твариною

Чотириноге є твариною Кінь є четвероногим

Тварина є субстанцією Буцефал є конем

Буцефал є субстанцією Буцефал є субстанцією

4.2. Умовиводи зі складних суджень. Аналогія.

1. Види складних суджень.

Складними називаються судження, які складаються з декількох простих суджень, що поєднуються між собою логічними зв’язками: “і (та)”, “або”, “якщо..., то”, “якщо і тільки якщо”.

Види складних суджень визначаються за ознакою логічної зв’язки в них. Таким чином є такі види складних суджень: з’єднувальні, розділові та умовні.

З’єднувальне судження (кон’юнкція) є поєднання двох і більше суджень за допомогою логічної зв’язки “і”. В таких судження може бути декілька Суб’єктів та спільний їм Предикат: S1, S2, S3 є P. Наприклад: МАУП, КГУ та КПІ – київські вузи. Може бути також один S з декількома належними його Р. S є Р1 і S є Р2. Дачний будинок теплий і затишний.

Розділове судження (диз’юнкція) – це зв’язок двох і більше суджень з допомогою логічної зв’язки “або” (чи). При цьому сильна диз’юнкція буде тоді, коли запропоновані Р виключають один одного. В середу буде сонячна, похмура чи дощова погода. Якщо ж запропоновані Р можуть співіснувати в одному і тому ж Суб’єкті, то диз’юнкція вважається слабкою. Наприклад: Ножом можно різати і (чи) колоти.

Умовне судження (імплікація) – це поєднання двох простих суджень за допомогою логічної зв’язки “якщо..., то”. В ньому істинність першого судження (антедецента – основи, підстави) достатня для того, що визнати істинність судження другого (консеквента - наслідку). Наприклад: Якщо іде дощ, то тротуар мокрий. Якщо воду нагріти до 100 градусів, то вона за нормального тиску закипить. В ньому антецедент прийнято позначати буквою “р”, консеквент - “q”, змістовну зв’язку між ними – вертикальною лінією з приєднаною до неї стрілкою:

p q

2. Розділові умовиводи.

Розділовий умовивід — опосередкований дедуктивний умовивід, до складу

якого входять розділові судження, а перший засновок завжди є розділовим.

Залежно від того, якими судженнями (розділовими, категоричними чи

умовними) є другий засновок і висновок розділових умовиводів, останні

поділяють на суто розділові, розділово-категоричні та розділово-умовні.

Суто розділовий умовивід — умовивід, до складу якого входять тільки

розділові судження.

Наприклад:

Всі паралелограми належать або до прямокутних,

або до непрямокутних.

Прямокутні паралелограми є або квадратами, або

неквадратами.

Отже, паралелограми належать або до прямокутних (квадратів чи

неквадратів), або до непрямокутних.