
- •Тема 1. Логіка як наука.
- •1. Практичне значення логіки.
- •2. Предмет і метод логіки.
- •3. Логіка і лінгвістика.
- •4. Логіка і наукове мислення.
- •Тема 2. Поняття.
- •1. Поняття та його структура.
- •2. Відношення між поняттями.
- •3. Логічні операції з поняттями.
- •Тема 3. Судження. Закони логіки.
- •1. Судження та його структура.
- •2. Класифікація простих суджень.
- •3. Відношення між термінами простого судження.
- •4. Складні судження і логічні сполучники.
- •5. Закони логіки.
- •Тема 4. Умовивід.
- •6.2. Безпосередні умовиводи
- •1) Шляхом подвійного заперечення, яке ставиться перед зв’язкою і перед предикатом (s є р ® s не є не-р);
- •2) Шляхом перенесення заперечення з предиката до зв’язки
- •1) Перетворити засновок;
- •2) Перетворене судження обернути.
- •4.1. Умовиводи з простих суджень.
- •1. Індукція і дедукція.
- •1. (Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням.
- •2. (А) Будь-який товар має вартість. Формула: Фігура:
- •3. Ентимема.
- •5. Сорит.
- •4.2. Умовиводи зі складних суджень. Аналогія.
- •1. Види складних суджень.
- •2. Розділові умовиводи.
- •3. Умовні умовиводи.
- •4. Аналогія.
- •Тема 5. Доведення і спростування.
- •Структура і форми доведення.
- •2. Правила доведення.
- •3.1. Правила і типові помилки стосовно тези
- •1. Тезою може бути лише те положення, яке справді потребує
- •2. Теза повинна бути чітко визначеним і адекватно
- •3. Теза повинна залишатися незмінною, тотожною самій собі
- •4. Теза не повинна містити в собі логічну суперечність.
- •3.2. Правила і типові помилки стосовно аргументів
- •1. Аргументи мають бути істинними. Причому їх істинність
- •2. Аргументи повинні бути судженнями, істинність яких
- •Vitiosus). Ця помилка полягає в тому, що теза виводиться з
- •3. Аргументи повинні бути достатньою підставою для тези.
- •Ignorantiam);
- •3.3. Правило і типові помилки стосовно демонстрації
- •3. Спростування і його види.
- •4. Запитання і парадокси.
- •5. Мета і види суперечок.
- •Тема 6. Становлення логіки як науки.
- •6.1. Давньоіндійська логіка.
- •2. Середньовічна логіка та її відкриття.
5. Сорит.
Різновидом складного силогізму є сорит (грец. – купа). Відомі два класичні типи соритів: арістотелівський і гокленівський (названий ім’ям німецького вченого Р.Гоклена, який впершe виявив цей силогізм). В арістотелівському сориті поєднано кілька силогізмів, в яких пропущено менші засновки, відповідно в гокленівькому сориті – більші. Наведемо широковідомі в середовищі логіків приклади:
СОРИТИ
Арістотелівський Гокленівський
Буцефал є конем Тварина є субстанцією
Кінь є чотириногим Чотириноге є твариною
Чотириноге є твариною Кінь є четвероногим
Тварина є субстанцією Буцефал є конем
Буцефал є субстанцією Буцефал є субстанцією
4.2. Умовиводи зі складних суджень. Аналогія.
1. Види складних суджень.
Складними називаються судження, які складаються з декількох простих суджень, що поєднуються між собою логічними зв’язками: “і (та)”, “або”, “якщо..., то”, “якщо і тільки якщо”.
Види складних суджень визначаються за ознакою логічної зв’язки в них. Таким чином є такі види складних суджень: з’єднувальні, розділові та умовні.
З’єднувальне судження (кон’юнкція) є поєднання двох і більше суджень за допомогою логічної зв’язки “і”. В таких судження може бути декілька Суб’єктів та спільний їм Предикат: S1, S2, S3 є P. Наприклад: МАУП, КГУ та КПІ – київські вузи. Може бути також один S з декількома належними його Р. S є Р1 і S є Р2. Дачний будинок теплий і затишний.
Розділове судження (диз’юнкція) – це зв’язок двох і більше суджень з допомогою логічної зв’язки “або” (чи). При цьому сильна диз’юнкція буде тоді, коли запропоновані Р виключають один одного. В середу буде сонячна, похмура чи дощова погода. Якщо ж запропоновані Р можуть співіснувати в одному і тому ж Суб’єкті, то диз’юнкція вважається слабкою. Наприклад: Ножом можно різати і (чи) колоти.
Умовне судження (імплікація) – це поєднання двох простих суджень за допомогою логічної зв’язки “якщо..., то”. В ньому істинність першого судження (антедецента – основи, підстави) достатня для того, що визнати істинність судження другого (консеквента - наслідку). Наприклад: Якщо іде дощ, то тротуар мокрий. Якщо воду нагріти до 100 градусів, то вона за нормального тиску закипить. В ньому антецедент прийнято позначати буквою “р”, консеквент - “q”, змістовну зв’язку між ними – вертикальною лінією з приєднаною до неї стрілкою:
p q
2. Розділові умовиводи.
Розділовий умовивід — опосередкований дедуктивний умовивід, до складу
якого входять розділові судження, а перший засновок завжди є розділовим.
Залежно від того, якими судженнями (розділовими, категоричними чи
умовними) є другий засновок і висновок розділових умовиводів, останні
поділяють на суто розділові, розділово-категоричні та розділово-умовні.
Суто розділовий умовивід — умовивід, до складу якого входять тільки
розділові судження.
Наприклад:
Всі паралелограми належать або до прямокутних,
або до непрямокутних.
Прямокутні паралелограми є або квадратами, або
неквадратами.
Отже, паралелограми належать або до прямокутних (квадратів чи
неквадратів), або до непрямокутних.