
- •1.Визначення понять «охорона праці», «умови праці» та соціально-економічне значення оп
- •2. Предмет, структура, зміст, мета курсу «охорона праці»
- •3. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів
- •4. Визначення понять: «шкідливий виробничий фактор» «небезпечний виробничий фактор» «нещасний випадок» «профзахворювання»
- •6.Органи державного управління оп, їх компетенція та повноваження.
- •7. Система управління оп. Суб’єкт та об’єкт управління в суоп
- •8.Функції та завдання управління оп.
- •9. Органи державного нагляду за оп, їх основні повноваження та права.
- •10. Уповноважені трудових колективів з питань оп
- •11. Повноваження та права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про оп
- •12. Державні нормативні акти про оп (галузеві, міжгалузеві)
- •13. Фінансування оп
- •14. Контроль за станом оп.
- •15. Основні законодавчі акти про оп.
- •16. Основні положення зу «Про охорону праці»
- •17. Нормативні акти про оп що діють в межах п-ва
- •18. Охорона праці жінок.
- •19. Охорона праці неповнолітніх
- •20. Принципи державоного управління оп
- •21. Колективний договір п-ва та його значення для оп
- •22. Причини вир-чого травматизму та захворювань
- •23. Методи аналізу травматизму.
- •24. Основні заходи щодо попередженя та усунення вир-го травматизму та захворювань
- •25. Гігієнічна класифікація умов праці
- •26. Фактори що впливають на умови праці
- •27. Небезпечний та шкідливий вир-чі фактори.
- •29)Шкідливі та отруйні речовини
- •30)Методи контролю шкідливих речовин в повітрі приміщення
- •31)Мікроклімат виробничих приміщень
- •32)Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •33)Основні поняття та гігієнічні вимоги щодо виробичого освітлення
- •34)Класифікація виробничого освітлення
- •35)Джерела світла та основні освітлювальні прилади
- •36)Шум та його вплив на організм людини
- •37)Засоби та методи захисту людини від дії шуму
- •38)Вібрація та її вплив на організм людини
- •39)Засоби та методи щодо зниження дії вібрації на людину,
- •40)Електромагнітне випромінювання та його вплив на організм людини.
- •41)Засоби та методи захисту від електромагнітного випромінювання
- •42)Лазерне випромінювання та його вплив на організм людини
- •57. Різновиди горіння.
- •58. Способи і засоби пожежогасіння.
- •59. Порядок дії у разі пожеж.
- •60. Відповідальність за порушення законодаваства про оп.
- •61. Вимоги безпеки під час експлуатації еом.
- •62. Вимоги до виробничого персоналу, що працює з еом.
- •63. Обовязки, права та відповідальність за порушення "Правил експлуатації еом"
- •64. Вимоги до облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами.
- •65. Вимоги до освітлення при роботі з еом.
- •66. Вимоги до рівнів шуму та вібрацій в приміщеннях з еом
- •68. Вимоги електробезпеки в приміщеннях з еом
- •69. Вимоги до обладнання еом
- •70. Вимоги до організації робочого місця користувача еом
21. Колективний договір п-ва та його значення для оп
Колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців(і ОП).
Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів. Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі: на національному рівні - генеральна угода; на галузевому рівні - галузеві (міжгалузеві) угоди; на територіальному рівні - територіальні угоди.
Сторони колективного договору, угоди: Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і однією або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом. За наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об'єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору.
Укладенню договору передують колективні переговори про зміст та термін дії трудового договору. Обов*язково обговорюються заходи захисту прав і соц інтересів осіб, які потепіли на в-ві від нещ випадки та проф захворюваннь, та утриманців, і членів сім*ї загиблих.
В договорі вказують мінімальний розмір одноразової допомоги: при стійкій втраті працездатності не менше суми з.п. з визначеного розрахунку сер міс заробітку потерпілого за кожен %-к втрати ним пр-зд-ті. Не менше 5 річного заробітку на йоготсім*ю у разі смерті потерпілого, і не менше річ заробітку на кожного утриманця і дитину, що родилась після його смерті (його). Ці виплати можуть бути збільшені залежно від економічного стану п-ва. При формуванні заходів з ОП в кол.договорі, необх стежити, щоб цільові кошти надходили за призначенням. Зобов*язання в кол договорі мають відповідати принципам економічного стимулювання та матер. відп-сті за стан ОП. Також колдог передбачає заохочення для праціників, що не допускають порушення вимог щодо ОП. При цьому зобов*язання в колдозі є двосторонніми, і містять як вимоги до роботодавця, так і до працівника.
22. Причини вир-чого травматизму та захворювань
Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на наступні основні групи: Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.
Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.
Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.