- •1.2. Сутність і мета аудиту
- •1.3. Предмет та об’єкти аудиту
- •1.4. Класифікація аудиту
- •1.5. Організаційне й методологічне управління аудиторською діяльністю в Україні
- •1.6. Організаційні основи здійснення аудиторської діяльності
- •Лекція 2. Аудит системи внутрішнього контролю на підприємстві План лекцій
- •2.1. Внутрішній контроль: суть, класифікація, об’єкти і суб’єкти
- •2.2. Внутрішній аудит: суть, об’єкти та суб’єкти
- •2.3. Сутність та зміст викривлень у фінансових звітах
- •2.4. Суттєвість в аудиті
- •2.5. Аудиторський ризик і методи його оцінки
- •2.6. Аудиторська оцінка системи внутрішнього контролю
- •Лекція 3. Планування аудиту План лекції:
- •3.1. Процес проведення аудиту та його стадії
- •3.2 Попереднє (стратегічне) планування аудиту
- •3.3. Розробка загального плану аудиторської перевірки
- •1. Розуміння аудитором бізнесу клієнта:
- •2. Розуміння обліку і системи внутрішнього контролю:
- •3. Визначення ризиків і суттєвості:
- •6. Інші питання:
- •3.4 Розробка програми аудиту
- •Лекція 4. Аудиторські докази та робочі документи аудитора. Аудиторський висновок План лекції:
- •4.1. Суть та види аудиторських доказів
- •4.2. Робочі документи аудитора
- •4.3. Суть, зміст і структура аудиторського висновку
- •4.4. Види аудиторських висновків та умови їх надання
- •Лекція 5. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання План лекцій
- •5.1. Методи, прийоми та процедури аудиту фінансової звітності
- •5.2. Критерії оцінювання фінансової звітності
- •5.3. Мета і завдання аудиту фінансової звітності
- •5.4. Методика аудиту фінансової звітності
- •Тема 6. Аудит активів підприємства План лекції:
- •6.1. Аудит операцій з основними та іншими необоротними активами
- •6.2. Аудит нематеріальних активів
- •6.3 Аудит касових та розрахункових операцій
- •6.4. Аудит матеріально-виробничих запасів
- •6.5. Аудит дебіторської заборгованості
- •6.6. Аудит готової продукції та продажу товарів, робіт та послуг
- •6.7. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
- •Лекція 7. Аудит пасивів підприємства План лекції:
- •7.1. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
- •7.2. Аудит кредиторської заборгованості за кредитами банків
- •7.3. Аудит розрахунків з оплати праці та розрахунків з державними цільовими фондами.
- •7.4. Аудит розрахунків з бюджетами
- •Рекомендована література:
6.5. Аудит дебіторської заборгованості
Відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів або інших активів.
Завдання аудиту дебіторської заборгованості полягає у визначенні:
наявності і правильності первинних документів, які є підставою для облікових записів за дебіторською заборгованістю;
стану дебіторської заборгованості за встановленими критеріями;
правильності розрахунків за дебіторською заборгованістю;
правильності оцінки дебіторської заборгованості та розрахунку величини резерву сумнівних боргів;
належної класифікації дебіторської заборгованості і наявності відповідних необхідних пояснень у примітках до фінансової звітності;
оцінки стану внутрішнього контролю та аудиту дебіторської заборгованості.
Джерелом інформації аудиту дебіторської заборгованості виступають: первинні документи (договори, рахунки-фактури, накладні, звіти касира, касові ордери, банківські виписки та ін.), регістри синтетичного та аналітичного обліків розрахунків з дебіторами, Головна книга, форма річної фінансової звітності (1, 2, 3, 5), звіти аудиторів, акти документальних перевірок, ревізій, акти звіряння взаєморозрахунків, документи щодо претензійно-позовних справ тощо.
Послідовність аудиту дебіторської заборгованості:
1. Звіряння залишків заборгованості за даними Головної книги із залишками в облікових регістрах.
2. Перевірка наявності актів звірення і відповідності їх даним аналітичного та синтетичного обліків.
3. Визначення великих дебіторів і складання їх переліку.
4. Направлення запитів на підтвердження заборгованості.
5. Перевірка наявності договорів і їхньої реєстрації у спеціальному журналі.
6. Перевірка повноти і своєчасності оплати рахунків на основі регістрів обліку.
7. Перевірка розрахунків з використанням векселів.
8. Направлення запитів покупцям на предмет підтвердження ними видачі векселів.
9. Перевірка розрахунків за товарообмінними операціями.
10. Зібрання підтверджень того, що поточна дебіторська заборгованість визначається одночасно з визначенням доходу від реалізації.
11. Перевірка результатів проведення інвентаризації дебіторської заборгованості.
12. Перевірка обґрунтованості списання дебіторської заборгованості на витрати.
13. Перевірка правильності відображення та повноти інформації щодо дебіторської заборгованості у балансі, звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів та у примітках до річної фінансової звітності.
До типових порушень при аудиті дебіторської заборгованості необхідно віднести такі: неправильна кореспонденція рахунків під час відображення в обліку операцій; невідповідність даних аналітичного і синтетичного обліків; заміна виписок банку іншими або виправлення сум, що свідчать про погашення дебіторської заборгованості; неправомірне здійснення бартерних операцій для погашення заборгованості; шахрайство із сумами дебіторської заборгованості підзвітних осіб (списання без підстав і документального підтвердження на загальногосподарські витрати); зарахування отриманих сум дебіторської заборгованості на погашення заборгованності невідповідних дебіторів; арифметичні неточності; відображення дебіторської заборгованості на фіктивних рахунках неіснуючих клієнтів або за фіктивними нетоварними операціями; неправильний розрахунок резерву сумнівних боргів, навмисне завищення суми резерву або сум прямого списання дебіторської заборгованості з метою завищення величини витрат звітного періоду і, як наслідок, зменшення суми оподатковуваного прибутку; неправильне оформлення або відсутність договорів, що стали підставою для відвантаження продукції й виникнення дебіторської заборгованості; списання нестач і крадіжок за рахунок збільшення дебіторської заборгованості.