
- •1.2. Сутність і мета аудиту
- •1.3. Предмет та об’єкти аудиту
- •1.4. Класифікація аудиту
- •1.5. Організаційне й методологічне управління аудиторською діяльністю в Україні
- •1.6. Організаційні основи здійснення аудиторської діяльності
- •Лекція 2. Аудит системи внутрішнього контролю на підприємстві План лекцій
- •2.1. Внутрішній контроль: суть, класифікація, об’єкти і суб’єкти
- •2.2. Внутрішній аудит: суть, об’єкти та суб’єкти
- •2.3. Сутність та зміст викривлень у фінансових звітах
- •2.4. Суттєвість в аудиті
- •2.5. Аудиторський ризик і методи його оцінки
- •2.6. Аудиторська оцінка системи внутрішнього контролю
- •Лекція 3. Планування аудиту План лекції:
- •3.1. Процес проведення аудиту та його стадії
- •3.2 Попереднє (стратегічне) планування аудиту
- •3.3. Розробка загального плану аудиторської перевірки
- •1. Розуміння аудитором бізнесу клієнта:
- •2. Розуміння обліку і системи внутрішнього контролю:
- •3. Визначення ризиків і суттєвості:
- •6. Інші питання:
- •3.4 Розробка програми аудиту
- •Лекція 4. Аудиторські докази та робочі документи аудитора. Аудиторський висновок План лекції:
- •4.1. Суть та види аудиторських доказів
- •4.2. Робочі документи аудитора
- •4.3. Суть, зміст і структура аудиторського висновку
- •4.4. Види аудиторських висновків та умови їх надання
- •Лекція 5. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання План лекцій
- •5.1. Методи, прийоми та процедури аудиту фінансової звітності
- •5.2. Критерії оцінювання фінансової звітності
- •5.3. Мета і завдання аудиту фінансової звітності
- •5.4. Методика аудиту фінансової звітності
- •Тема 6. Аудит активів підприємства План лекції:
- •6.1. Аудит операцій з основними та іншими необоротними активами
- •6.2. Аудит нематеріальних активів
- •6.3 Аудит касових та розрахункових операцій
- •6.4. Аудит матеріально-виробничих запасів
- •6.5. Аудит дебіторської заборгованості
- •6.6. Аудит готової продукції та продажу товарів, робіт та послуг
- •6.7. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
- •Лекція 7. Аудит пасивів підприємства План лекції:
- •7.1. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
- •7.2. Аудит кредиторської заборгованості за кредитами банків
- •7.3. Аудит розрахунків з оплати праці та розрахунків з державними цільовими фондами.
- •7.4. Аудит розрахунків з бюджетами
- •Рекомендована література:
5.4. Методика аудиту фінансової звітності
Ціль аудиторської перевірки фінансової звітності полягає в наданні аудитору можливості виразити думку про те, що фінансові звіти складно у всіх суттєвих аспектах згідно концептуальній основі фінансової звітності (МСА 200 «Ціль і загальні принципи аудиту фінансових звітів»).
До критеріїв визнання прийнятої концептуальної основи фінансової звітності відносять:
застосування управлінським персоналом підприємства концептуальної основи звітності;
інформація фінансової звітності повинна відповідати вимогам формування конкретних показників фінансової звітності;
фінансова звітність повинна задовольняти вимоги широкого кола користувачів
Аудиторська перевірка проводиться у відповідній послідовності. Кожен аудитор самостійно обирає послідовність своїх дій, виходячи з особливостей діяльності клієнта й умов укладеного договору. Однак аудит фінансової звітності незалежно від суб'єктивних обставин проводиться в такій послідовності: загальний огляд фінансової звітності; формальна перевірка фінансової звітності; перевірка правильності складання фінансової звітності.
Більш докладно
перевірка
правильності складання фінансової
звітності. Більш докладно послідовність
аудиту фінансової звітності наведено
на рис. 11.
Рисунок 11. Схема послідовності проведення аудиту фінансової звітності
На етапі загального огляду фінансової звітності досить важливим аспектом аудиту є ознайомлення із суб'єктом перевірки, оскільки певні особливості діяльності підприємства-клієнта безпосередньо впливають на кількісні та якісні характеристики фінансової звітності. Наприклад, від обраної організаційно-правової форми суб'єкта господарювання залежить, чи буде ця фінансова звітність складена за спрощеною системою та яка кількість фінансових звітів передбачена законодавством для кожного з таких суб'єктів.
При розгляді організаційної структури господарювання аудитор має можливість установити, чи буде фінансова звітність зведеною, консолідованою або ж звичайною звітністю загального призначення. Досліджуючи період, який підлягає аудиту, легко зорієнтуватися з визначенням об'єму інформації, яку необхідно перевірити, та кількості звітних форм, що відображають цю інформацію.
Отримавши розуміння якісних та кількісних характеристик фінансової звітності, аудитор вивчає дві групи документів: законодавчу та нормативну базу, що регулює порядок складання й подання фінансової звітності на території України; спеціалізовані документи, що регулюють діяльність підприємства з урахуванням її особливостей.
Наступним кроком аудиторської перевірки є формальна перевірка фінансової звітності підприємства (або перевірка фінансової звітності по формі).
Формальна перевірка має за мету виявлення дефектів в оформленні документів, встановлення правильності заповнення реквізитів і наявності необумовлених виправлень, уточнення достовірності підписів посадових осіб, відповідності документа існуючій типовій формі.
Отже, першим етапом аудиту фінансової звітності по формі є перевірка відповідності фінансової звітності встановленим вимогам щодо форми її складання та подання.
Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.
Відповідно до П(С)БО аудитор повинен перевірити: адресну частину звіту (чи всі передбачені реквізити заповнені та заповнені правильно); наявність усіх встановлених елементів у фінансових звітах (склад розділів і склад елементів за кожним розділом); наявність підписів осіб, що відповідають за складання та подання фінансових звітів; відсутність у фінансових звітах підчисток і виправлень.
При подальшій перевірці аудитор встановлює наявність усіх елементів у фінансових звітах, а саме відповідність наданих на перевірку форм встановленим у П(С)БО вимогам щодо їх складу і структури.
Також перевіряється відсутність виправлень і наявність підписів осіб, що відповідають за складання та подання фінансових звітів.
Завершальним етапом аудиту фінансової звітності є перевірка правильності її складання, яку за змістом застосовуваних методів і процедур доречно розподілити на виконання процедур по суті та рахункова перевірка показників звітності.
Процедури перевірки по суті - це тести (процедури), що здійснюються з метою отримання аудиторських доказів для виявлення суттєвих викривлень у фінансовій звітності. Вони поділяються на:
а) детальні тести операцій і залишків рахунків;
б) аналітичні процедури.
Детальніше аудиторська перевірка правильності складання кожної з форм фінансової звітності здійснюється відповідно до попередньо складених програм перевірки.