5.4. Методика аудиту фінансової звітності

Ціль аудиторської перевірки фінансової звітності полягає в наданні аудитору можливості виразити думку про те, що фінансові звіти складно у всіх суттєвих аспектах згідно концептуальній основі фінансової звітності (МСА 200 «Ціль і загальні принципи аудиту фінансових звітів»).

До критеріїв визнання прийнятої концептуальної основи фінансової звітності відносять:

• застосування управлінським персоналом підприємства концептуальної основи звітності;

• інформація фінансової звітності повинна відповідати вимогам формування конкретних показників фінансової звітності;

• фінансова звітність повинна задовольняти вимоги широкого кола користувачів

Аудиторська перевірка проводиться у відповідній послідовності. Кожен аудитор самостійно обирає послідовність своїх дій, виходячи з особливостей діяльності клієнта й умов укладеного договору. Однак аудит фінансової звітності незалежно від суб'єктивних обставин проводиться в такій послідовності: загальний огляд фінансової звітності; формальна перевірка фінансової звітності; перевірка правильності складання фінансової звітності.

Більш докладно перевірка правильності складання фінансової звітності. Більш докладно послідовність аудиту фінансової звітності наведено на рис. 11.

Рисунок 11. Схема послідовності проведення аудиту фінансової звітності

На етапі загального огляду фінансової звітності досить важливим ас­пектом аудиту є ознайомлення із суб'єктом перевірки, оскільки певні осо­бливості діяльності підприємства-клієнта безпосередньо впливають на кількісні та якісні характеристики фінансової звітності. Наприклад, від обраної організаційно-правової форми суб'єкта господарювання зале­жить, чи буде ця фінансова звітність складена за спрощеною системою та яка кількість фінансових звітів передбачена законодавством для кожного з таких суб'єктів.

При розгляді організаційної структури господарювання аудитор має можливість установити, чи буде фінансова звітність зведеною, консолідо­ваною або ж звичайною звітністю загального призначення. Досліджуючи період, який підлягає аудиту, легко зорієнтуватися з визначенням об'єму інформації, яку необхідно перевірити, та кількості звітних форм, що відо­бражають цю інформацію.

Отримавши розуміння якісних та кількісних характеристик фінансо­вої звітності, аудитор вивчає дві групи документів: законодавчу та норма­тивну базу, що регулює порядок складання й подання фінансової звітності на території України; спеціалізовані документи, що регулюють діяльність підприємства з урахуванням її особливостей.

Наступним кроком аудиторської перевірки є формальна перевірка фі­нансової звітності підприємства (або перевірка фінансової звітності по формі).

Формальна перевірка має за мету виявлення дефектів в оформленні до­кументів, встановлення правильності заповнення реквізитів і наявності необумовлених виправлень, уточнення достовірності підписів посадових осіб, відповідності документа існуючій типовій формі.

Отже, першим етапом аудиту фінансової звітності по формі є перевір­ка відповідності фінансової звітності встановленим вимогам щодо форми її складання та подання.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фі­нансову звітність в Україні», форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Відповідно до П(С)БО аудитор повинен перевірити: адресну части­ну звіту (чи всі передбачені реквізити заповнені та заповнені правильно); наявність усіх встановлених елементів у фінансових звітах (склад розділів і склад елементів за кожним розділом); наявність підписів осіб, що відпо­відають за складання та подання фінансових звітів; відсутність у фінансо­вих звітах підчисток і виправлень.

При подальшій перевірці аудитор встановлює наявність усіх елемен­тів у фінансових звітах, а саме відповідність наданих на перевірку форм встановленим у П(С)БО вимогам щодо їх складу і структури.

Також перевіряється відсутність виправлень і наявність підписів осіб, що відповідають за складання та подання фінансових звітів.

Завершальним етапом аудиту фінансової звітності є перевірка пра­вильності її складання, яку за змістом застосовуваних методів і процедур доречно розподілити на виконання процедур по суті та рахункова пере­вірка показників звітності.

Процедури перевірки по суті - це тести (процедури), що здійснюються з метою отримання аудиторських доказів для виявлення суттєвих викрив­лень у фінансовій звітності. Вони поділяються на:

а) детальні тести операцій і залишків рахунків;

б) аналітичні процедури.

Детальніше аудиторська перевірка правильності складання кожної з форм фінансової звітності здійснюється відповідно до попередньо скла­дених програм перевірки.