Інтелектуальна власність.

17 лекцій

Диф залік

Експрес кожна практика

4.09.12. Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини. Система інтелектуальної власності

1. Поняття права інтелектуальної власності.

2. Сутність та економічний зміст інтелектуального капіталу.

3. Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності.

4. Суб’єкти права інтелектуальної власності.

1. Поняття права інтелектуальної власності.

Досягнення високого соціального та економічного рівня держ. неможливе без сучасної, визнаної на міжнародному рівня системи інтелектуальної власності. Така система дозволяє забезпечити високий рівень винахідництва в суспільстві, сприяє розвитку національного потенціалу у сфері інтелектуальної діяльності, дозволяє залучати інвестиції (як у межах країни, так і у інших країн), а також сприяє інтеграції до ЄС.

В основі інтелектуальної власності лежить нематеріальний актив (продукт), який структурно має 3 складові:

- інтелект та знання;

- інтелектуальний продукт (результат творчої діяльності людини);

- інтелектуальна власність (ОІВ: ідея, оформлена у певну форму).

Інтелект – розуміння і знання, здатність до мислення, до раціонального сприйняття, пізнання, мислення; це сукупність усіх пізнавальних функцій людини (починаючи від сприйняття та почуттів і закінчуючи сприйняттям, уявою).

В основі інтелектуальної власності (створення продукту) лежить інтелектуальна діяльність (інтелектуальна творчість).

Творчість – цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої являється щось нове, оригінальне, унікальне та неповторне.

Тобто, чим вище інтелектуальний рівень людини – тим цінніші результати її діяльності.

Власність як економічна категорія є одним із проявів суспільних відносин із приводу привласнення матеріальних благ. Статтею 41 Конституції України визначено, що право власності передбачає , що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї творчої діяльності.

Інтелектуальна власність – право на результати розумової діяльності людини в науковій, виробничий, художній та інших сферах, які є об’єктами цивільно-правових відносин у частині права кожного володіти, користуватися та розпоряджатися цими результатами.

Види інтелектуальної власності:

- виключна – яка запатентована або захищена авторським правом;

- інформаційна – яка формується у вигляді теоретичних та практичних знань, досвіду, кваліфікації, ідеї, і реалізується у вигляді інформаційних послуг: у вигляді навчання, освіти, публікацій;

- ліцензійна – реалізується у вигляді придбаних інвестором прав володіння чи користування.

Усі результати творчої діяльності захищаються законом: авторським та патентним правом.

Авторське право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають унаслідок створення та використання творів науки, літератури та мистецтва.

Патентне право – інститут цивільного права, що регулює відносини, пов’язані з технічною творчістю.

Зміст права інтелектуальної власності складають:

- особисті немайнові права автора – належать автору, не передаються, не відчужуються, залишаються за автором і за життя, і після смерті. Це:

-- право на визнання людини автором/творцем об’єкта права ІВ шляхом зазначення імені автора на творі/примірниках;

-- має право забороняти під час публічного виконання згадування свого імені (анонімно);

-- має право взяти псевдонім і вимагати використання не імені, а псевдоніма;

-- має право перешкоджати будь-якому посяганню на право ІВ, здатному заподіяти шкоду його честі, репутації;

-- має право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекручуванню, спотворенню, тобто те право, яке залишається за автором довічно.

- пов’язані з немайновими майнові права – ті які передаються, відчужуються договором; можуть накладатись обмеження, заборони. Ті права, які можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, або ж предметом договору застави та інших зобов’язань. Належать:

-- виключне право на використання твору (об’єкту);

-- виключне право дозволяти використати об’єкт ІВ;

-- виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта ІВ.