Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
RGR.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
189.44 Кб
Скачать

6 Визначення локалізації та ліквідації осередків ураження

Роботи з ліквідації аварій на хімічно небезпечних об’єктах виконують в основному аварійно-технічні групи підприємств. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємностей по можливості перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні, ставлять відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіюють хмару парів СДОР на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.

При цьому також відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація СДОР в місцях аварії проводиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.

Робітники і службовці, а у деяких випадках і жителі прилеглих районів на випадок аварії повинні бути забезпечені промисловими фільтруючими протигазами, призначеними для захисту від даного виду СДОР.

Робота по ліквідації аварії у першу чергу спрямована на те, щоб припинити розповсюдження отруйної речовини в атмосферу і розтікання її по місцевості. Для цього потрібно відключити ушкоджену ділянку перекрити крани і інші запірні пристрої. На розриви, що утворилися у ємностях і трубопроводах, накласти пластирі, муфти, у необхідних випадках забити пробки із дерева чи металу, перекачати СДОР з ушкоджених ємностей у справні. Крім того, для збору отруйних речовин необхідно відкопати рови і канави.

Розвідники, як тільки виявлять зараження, визначають концентрацію СДОР , уточнюють зони небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження, позначують їх межу, встановлюють шляхи підходу, характер і масштаби руйнувань, стан людей і обладнання. Район, де відбулася аварія обов'язково оточується, посторонні не допускаються.

Органи ЦО у цей час повинні уважно стежити за метеорологічною обстановкою. Напрямок вітру і температура повітря можуть змінюватись, і це відіб'ється на характері і напрямку розповсюдження отруйних парів.

Не менш важливою турботою при ліквідації зараження є дегазація зараженої території, споруд і устаткування. Як речовини для дегазації можуть бути використані, наприклад, хлор, гашене вапно, лужні відходи промисловості. Застосовують їх найчастіше у вигляді розчинів або кашиці.

Усі хто приймає участь у ліквідації аварії, забезпечуються промисловими чи ізолюючими протигазами, захисним одягом, індивідуальними протихімічними пакетами, медичними засобами.

Після закінчення робіт проводиться спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні СДОР. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.

7 Визначення заходів для захисту населення від ураження сдор

За аварії з викидом СДОР, наслідки якої входять за межі підприємства, черговий диспетчер негайно сповіщає чергові зміни аварійних служб (газорятівної, протипожежної, медичної), штаб ЦО міста(району), а також керівників підприємств, установ і організацій відповідно із заздалегідь розробленою схемою оповіщення, текстом звернення, який передається після сигналу «УВАГА ВСІМ» із включенням об’єктових електричних сирен.

Для захисту робітників і службовців на хімічно небезпечному об’єкті використовуються промислові протигази або респіратори спеціального призначення РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнані ПІ режимом вентиляції. Люди, які знаходяться в житловому секторі, в будинках, повинні зачинити вікна й кватирки, вимкнути опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази та підручні засоби захисту шкіри й швидко вийти із зони хімічного зараження.

Напрямок виходу населення, як правило, указують представники органів ЦО або міліції. У будь-якому разі виходити треба перпендикулярно до напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості.

За відсутності протигазів під час виходу із зони зараження необхідно періодично затримувати на кілька секунд дихання, для захисту органів дихання використовувати тканини, змочені водою, та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість повітря, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується і ступінь ураження.

Після виходу із зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні звернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.

При усуненні небезпеки ураження населення сповіщають органи ЦО. У всякому разі вхід у житлові й виробничі будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень. Дозвіл на вхід у приміщення дає безпосередній керівник робіт з ліквідації наслідків аварії з викидом СДОР.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]