2. Зміни в балансі під впливом господарських операцій.

Кожна господарська операція впливає на величину двох статей чи показників балансу, які відповідають видам господарських засобів та джерелам їх формування. При чому, враховуючи балансову формулу, існує чотири варіанта змін статтей балансу:

↓ Активи = ↓ Капітал + Зобов’язання чи Капітал + ↓ Зобов’язання

↑ Активи = ↑ Капітал + Зобов’язання чи Капітал + ↑ Зобов’язання

↓↑ Активи = Капітал + Зобов’язання =const

const = Активи = ↓↑ Капітал + Зобов’язання чи Капітал + ↓↑ Зобов’язання

Приклад.

А К Т И В П А С И В

Валюта балансу 100.000 грн.

Операція 1. Передані зі складу у виробництво матеріали вартістю 2000 грн.

Зміни: збільшення предметів праціу виробництві Змін немає

(незавершенного виробництва) –2000 та

зменшення запасів на складі –2000.

Валюта балансу 100.000 грн.

Операція 2. За рахунок нерозподіленного прибутку збільшено резервний капітал на 4000 грн.

Змін намає Зміни: збільшення резервного капіталу на 4000 та зменшення нерозподіленний прибуток на 4000 грн.

Валюта балансу 100.000 грн.

Операція 3. Одержано від постачальників напівфабрикати (оприбутковано на склад) 1000грн.

Збільшення запасів напівфабрикатів Збільшення кредиторської заборгованно-

на складі – 1000 грн. сті (поточних зобов’язань у розрахунках з постачальниками) – 1000 грн.

Валюта балансу 101.000 грн.

Операція 4. Видана заробітна плата працівникам п-ва – 3000 грн.

Зменшення грошових коштів в касі чи Зменшення кредиторської заборгованно-

на розрахунковому рахунку– 3000 грн. сті (поточних зобов’язань у розрахунках по оплаті праці) – 3000 грн.

Валюта балансу 98.000 грн.

3. Рахунки як елемент методу бухобліку.

Складання балансу після кожної операції означає складання сотень балансів протягом звітного періоду. Тому у зв’язку із великою трудомісткістю процедура складання балансу здійснюється пе-ріодично: щомісячно чи щоквартально та за рік. При цьому дані про рух об’єктів обліку накопи-чуються та групуються на рахунках, а при складанні балансу його статті (показники) формуються на основі даних на рахунках про стан об’єктів обліку на дату складання балансу. По кожному об’єкту обліку – видам активів, капіталу та зобов’язань, а також видам доходів і витрат – створюється свій рахунок. Певний рахунок відображає зміни такого об’єкту обліку. Отже рахунки є способ групування, класифікації, відображення інформації про рух об’єктів обліку з метою отримання узагальнюючих показників про господарську і фінансову діяльність п-ва.

Рахунок має вигляд двосторонньої таблиці. Мовою бухобліку ліва сторона рахунку називається “дебет” (з латинської “винен” або “мати”), а права сторона рахунку – “кредит” (з латинської “вірити”, “довіряти”). Кожний рахунок має назву та код, що відповідає певному об’єкту обліку.

В українському бухобліку назви та коди рахунків визначаються Планом рахунків та Інструкці-єю з їх використання (наказ Мінфіну №291 від 30.11.99р.) Аналогічно будується номенклатура бухгалтерських рахунків в країнах континентальної школи (Німеччина,Франція). В тойчас амери-канський бухгалтер самостійно розробляє систему рахунків і присвоює їм умовне позначення (фоліо).

На рахунках ведуться поточні записи господарських операцій на підставі первинних докумен-тів, т.б. відображаються зміни господарських засобів та джерел їх утворення у гривнях. Напри-клад, на рахунку “Каса” поточні записи можуть бути пов’язані зі слідуючими господарськими операціями: оприбуткування грошей з рохрахункового рахунку в касу чи оримання від покупця готівки в якості виручки (відображається збільшення такого об’єкту обліку, як гроші в касі), видача грошей підзвіт чи заробітной плати (відображається зменшення грошей в касі) (табл.3.1).

Щоб мати уявлення про об’єкт обліку вимірюють його початковий залишок, що відповідає по-чатковому сальдо на рахунку, на якому облікується об’єкт обліку. На протязі звітного періоду на рахунку відображають зміст господарської операції та зміни об’єкта обліку, прицьому збільшення записують на одній стороні, зменшення – на іншій. В кінці звітного періоду по кожній стороні підраховують суми змін, які називаються оборотом. Сума змін по дебіту рахунку називається дебетовим оборотом, а сума по кредиту – кредитовим оборотом.

Таблиця 3.1

Дебет	№ 30 “Каса”				Кредит
Дата	Зміст операції	Сума	Дата	Зміст операції	Сума
01.01	Залишок на початок періоду	100
04.01	Оприбуткування грошей з р/р	20	04.01	Видача грошей під звіт	80
20.01	Надходження від покупця	30	25.01	Видача зарплати працівникам	70
	Оборот по Д-т	50		Оборот по К-т	150

Після визначення оборотів по кожному рахунку виводять сальдо кінцеве (особливості визначення за активними та пасивними рахунками див. далі п.4). Кінцеве сальдо рахунку одного звітного періоду дорівнює початковому сальдо цього ж рахунку в наступному звітному періоду.

В процесі навчання даного курсу будемо використовувати Т-форму рахунка:

Д-т №”Назва” К-т

Сальдо поч.

Оборот по Д-т Оборот по К-т

Сальдо кін.