4. Поняття та сутність методу бухобліку. Його етапи та елементи методу.

В загалі під методом розуміють те, як та за допомогою чого дана наука вивчає свій предмет.

Методом бухобліку називається система способів і прийомів, за допомогою яких об’єкти обліку відображаються та узагальнюються у грошовій оцінці за економічно однорідними ознаками з метою контролю за виконанням статутних вимог, ефективного використання виробничих ресурсів, для забезпечення збереження власності і досягнення найбільшої ефективності господарської діяльності. Кожен з чотирьох етапів бухобліку мае свої елементи його методу:

Етапи облікового процесу

1. Спостереження 2. Вимірювання 3. Групування та систематизація 4. Узагальнення

Прийоми або способи бухобліку = Елементи методу бухобліку Докумен- Інвента- Оцінка Кальку- Рахунки Подвійний Баланс Звітність тування ризація ляція запис

1. На етапі спостереження використовуються документування та інвентаризація.

Спостереження включає встановлення факту господарської операції та дає якісну характерис-тику об’єктів обліку. Воно передбачає документування чи складання первинних документів, який надає юридичної сили даним бухобліку. При розв’язанні конфліктів між господарюючими суб’єк-тами чи особами в судових органах правильно оформлені документи набувають правове значення.

Незважаючи на документування для достовірності даних бухобліку необхідно їх превіряти з фактичними даними. Це становиться можливим завдяки інвентаризації чи перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей, грошових коштів, кредіторської і дебіторської заборгованності. Вона або підверджує облікові дані, або виявляє необлікові цінності та допущені втрати, нестачи.

2. Вимірювання об’єктів обліку проводиться з метою встановлення їх кількісних характерис-тик, які з’являються чи змінюються підчас господарської операції. Способом бухобліку на цьому етапі є оцінка, яка передбачає вираження вартості господарських засобів з джерелами їх форму-вання у грошовому вимірнику. Окремим видом оцінки є калькуляція чи оцінка вартості готової продукції (послуг) всього обсягу продукції або її одиниці. Калькулювання забезпечує визначення суми витрат, пов’язаних із процесами постачання, виробництва та збуту, віднесення цих витрат на певний об’єкт обліку та його оцінку за фактичною собівартістю.

3. Групування та систематизація (реєстрація). Господарські операції (ГО), які відображені в документах, реєструються за допомогою спеціальних таблиць, які називаються рахунками. Рахун-ки призначені для группування в поточному обліку інформації про зміни однорідних об’єктів обліку підчас ГО. Кількість об’єктів обліку визначає кількість рахунків (див. лекцію 3). ГО реєст-руються на рахунках подвійним записом – одночасним і взаємопов’язаним відображенням кожної операції у двох рахунках. Необхідність в цьому пояснюється тим, що здійснення ГО пов’язано з од-ночасною зміною як мінімум двох об’єктів обліку, наприклад: покупка сировини –– запаси сировини збільшуються, а сума грошей на розрахунковому рахунку зменшується (див. лекцію 3).

4. Узагальнення даних бухобліку робиться за звітний період за допомогою балансу та звітно-сті. Баланс є способом узагальгнення господарських засобів (активів) та джерел їх формування на певну дату. Інакше кажучи, бухбаланс системно представляє майновий стан п-ва в грошовій оцінці на певний момент через порівняння активів з їх джерелами. Але крім стану об’єктів обліку для прийняття рішень в управлінні п-вом необхідна інформація про рух основних засобів, виробничих запасів, структуру собівартості тощо. З цією метою в бухобліку складаються відповідні форми звітності у вигляді таблиць, в яких систематизуються дані поточного обліку.

Всі переличені елементи бухобліку органічно пов’язані між собою та складають його метод.