Методика досліджень

Натурним обстеженням дендропарків  передувала робота з літературою, архівними та лісовпорядними матеріалами. Якщо за цими даними дослідний об’єкт видавався вартим уваги, планувалися його натурні обстеження. Під час обстеження об’єктів здійснювалася інвентаризація наявності та видової належності рослин, визначення їх стану. При вивченні видового складу увага приділялася розповсюдженості виду в культурі (за межами об’єктів). Тип лісорослинних умов визначали за Алєксєєвим-Погребняком (1953, 1955).

Для подальших досліджень підбиралися лише мало розповсюджені у культурфітоценозах види. Аборигенні види використовувалися як контроль. Для кожного дерева визначали загальноприйняті таксаційно-біометричні показники та показники адаптації виду в нових умовах (Методика сортовипробування лісових деревних рослин в Україні, 1997). Для оцінки зимостійкості використано шкалу Є.Л.Вольфа, деталізовану М.К.Вєховим та доповнену О.В.Лукіним (1977). Посухостійкість оцінювалася за шкалою С.С.П’ятницького (1961). Оцінку репродуктивної сфери інтродуцентів здійснено за О.В.Лукіним (1977), оцінку наявності самосіву – за методикою  С.Н.Осавлюк (2004), загального стану дерев – за “Методикою сортовипробування...” (1997). Для характеристики декоративних ознак використано методику О.Г. Хороших та О.В. Хороших (1999).

Для узагальнення використано інтегральну числову оцінку (акліматизаційне число) перспективності вивчених інтродуцентів за  методикою М.А.Кохна (1982) з нашими доповненнями, яке розраховується за формулою:

А = 2*Р+5*Гр+10*Зм+3*Пс+5*Ст,

де Р – показник росту, Гр – показник репродуктивного розвитку, Зм – показник зимостійкості, Пс – показник посухостійкості, Ст – показник загального стану, помножені на відповідні коефіцієнти вагомості ознаки.

При розробці адаптованого протоколу для мікроклонального розмноження Sorbus domestica за основу частково використовувати методику, запропоновану Халупою для S. aucuparia (2001). Як базове середовище використовували MS з повною концентрацією мікро- і макросолей та вітамінів. До базового середовища додавали різні концентрації гормонів кінетинового та ауксинового типів і, в деяких випадках, L-глютамін та гідролізат казеїну. Використовували фенологічно різний матеріал, відібраний протягом різних пір року.

Математико-статистичну обробку отриманих даних проведено за загальноприйнятими  методиками (Доспехов, 1985) з використанням прикладного програмного пакету MS Excel.

Природо-кліматичні умови регіону досліджень і характеристика обстежених об’єктів

Представлено опис кліматичних умов Харківщини, фізико-географічних областей, їх підзон, провінцій та фізико-географічних районів. Описано природні умови, лісорослинні зони та інтродукційні райони Харківської області

Розглядається коротка природно-історична характеристика об’єктів, яка здійснена за даними архівних пошуків. Виявилося, що дендропарки, які створені у ХХ столітті, мають досить вірогідні архівні дані. Разом із тим об’єкти, створені у ХІХ ст., такими даними забезпечені недостатньо (табл. 1).

Для проведення детальних досліджень відібрано 5 об’єктів, які мають у складі достатньо значні ділянки насаджень лісового типу і переважно безпосередньо прилягають до лісових масивів. Подано характеристику грунтово-кліматичних умов кожного із об’єктів, історію створення, виявлену інформацію про джерела залучення садивного матеріалу і динаміку видового складу. На рис. 1 показано схематичне розташування досліджених об’єктів у межах Харківської області.