
- •1. Вступ. Загальні поняття про еом.
- •1.1. Мета та завдання вивчення дисципліни, її спрямування
- •1.2. Загальні поняття про пеом (пк) та її зв’язок з автоматизацією технологічних процесів
- •1.3. Системи числення програмного забезпечення мікропроцесорної техніки
- •4. Двійкова арифметика
- •1.5. Буквенно-цифровий код для обміну інформацією
- •1.6. Логіка цифрових пристроїв
- •2. Структура комп’ютера. Системна плата.
- •2.1. Архітектура комп'ютера
- •2.2. Методи класифікації комп'ютерів.
- •2.3. Системна плата
- •Тема 3. Центральний процесор пк
- •3.1. Процесор
- •3.2. Шини
- •4. Оперативна пам’ять пк.
- •4.1. Внутрішня пам’ять
- •Тема 5. Дискова підсистема пк
- •5.1. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (нжмд)
- •5.2. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (нгмд)
- •5.3. Накопичувачі на оптичних дисках
- •Тема 6. Відеопідсистема
- •6.1. Дисплей як основний пристрій відображення. Типи та основні характеристики моніторів.
- •6.2. Відеоадаптер
- •Тема 7. Звукова підсистема. Корпус та блок живлення
- •7.1. Призначення та функціонування звукової підсистеми.
- •7.2. Корпуси
- •Тема 8. Клавіатура та миша
- •8.1. Клавіатура
- •8.2. Маніпулятор "миша"
- •Тема 9. Периферійні пристрої персонального комп'ютера
- •9.1. Принтери
- •9.2. Сканери
- •9.3. Модеми
- •9.4. Спеціальні пристрої введення даних та командного управління
- •Тема 10. Системні ресурси пк.
- •10.1. Системні ресурси
- •10.2. Канали запитів переривань (irq)
- •10.3. Канали прямого доступу до пам'яті (dma)
- •10.4. Адреси портів введення-виведення
- •Тема 11. Базова система введення-виведення
- •Тема 12. Встановлення та структура ос ms-dos. Командна мова ms-dos.
- •12.1. Структура ос ms-dos
- •12.2. Завантаження ms-dos. Файли autoexec.Bat та config.Sys.
- •12.3. Загальна характеристика ms-dos.
- •12.4. Команди ms-dos для роботи з каталогами.
- •12.5. Команди ms-dos для роботи з файлами.
- •12.6. Додаткові команди та спеціальні параметри та ключі ms-dos.
- •12.7. Виконання та створення командних файлів.
- •12.8. Створення діалогових командних файлів
- •Тема 13. Класифікація програмного забезпечення
- •13.1. Програмний принцип керування роботою комп’ютера. Рівні програмного забезпечення
- •13.2. Класифікація службових програмних засобів
- •13.3. Класифікація прикладного програмного забезпечення
- •Тема 14. Операційні системи
- •14.1. Поняття операційної системи
- •14.2. Класифікація ос
- •14.3. Особливості методів побудови
- •15. Операційна система ms Windows (2000)
- •15.1. Інтерфейс користувача
- •15.1.1. Керування Windows
- •15.1.2. Рабочий стол
- •15.1.3. Вікна Windows
- •15.1.4. Файлова система
- •15.1.5. Діалогові вікна
- •15.1.6. Панель задач
- •15.1.7. Контекстне меню
- •15.1.8. Довідкова система
- •15.1.9. Корзина
- •15.1.10. Дії при "зависанні" комп’ютера
- •15.2. Провідник Windows
- •15.3. Основні операції з об’єктами
- •15.3.1. Запуск програм
- •15.3.2. Пошук файлів
- •15.3.3. Створення ярлика
- •15.3.4. Зміна значка ярлику
- •15.3.5. Форматування дискет
- •15.4. Панель управления
- •15.4.1. Настроювання екрану
- •15.4.2. Настроювання панелі задач
- •15.4.3. Установлення шрифтів
- •16. Адміністрування в ос ms Windows.
- •16.1. Установка Windows xp
- •16.2. Реєстр Windows xp
- •16.3. Основні розділи реєстру Windows xp.
- •16.4. Принципи роботи з реєстром.
- •Тема 17. Операційні системи Linux
- •18. Застосування текстових редакторів
- •18.1. Інформація та інформаційні процеси
- •18.1.2. Інформаційні процеси
- •18.1.3. Види інформації
- •18.2. Типова структура інтерфейсу включає ряд елементів:
- •18.3. Основні прийоми роботи з документами
- •18.3.1 Робота з декількома документами
- •18.3.2. Збереження документа
- •18.3.3. Створення теки
- •18.3.4. Закриття документа
- •18.4. Редагування документа
- •18.4.1 Режими роботи з документом
- •18.4.2 Видалення тексту
- •18.4.3 Перенесення слів
- •18.4.4 Відміна правки
- •18.4.5 Переміщення, копіювання і скріплення тексту або графіки
- •18.4.6 Розбиття на сторінки
- •18.4.7 Пошук і заміна
- •18.4.8 Перевірка орфографії
- •18.4.9 Вставка малюнка:
- •18.4.10 Робота з малюнками
- •18.4.11 Малювання за допомогою інструментів Word
- •18.4.12 Побудова діаграм
- •18.5. Редагування і форматування тексту
- •19. Організація обчислювальних робіт в електронних таблицях
- •19.1. Загальна характеристика електронних таблиць
- •19.2. Структура інтерфейсу програми Microsoft Excel
- •19.3. Основні прийоми роботи з таблицями
- •19.3. Робота з формулами
- •19.4. Операції з елементами таблиці
- •19.5. Формат даних
- •19.6. Робота з вікнами
- •19.7. Робота з базами даних
- •19.8. Створення діаграм
- •Тема 20. Аналіз даних в Excel
- •Тема 21. Бази даних та субд в організації обчислювальних робіт
- •21.1. Бази даних
- •21.2. Структура та проектування бази даних.
- •21.3. Створення таблиць.
- •21.4. Визначення типу даних.
- •21.5. Встановлення основних ключів та властивостей полів. Індексування.
- •22. Таблиці реляційної бази даних
- •22.1. Редагування даних та управління ними
- •22.2. Зв’язування таблиць.
- •22.3. Майстер підстановок.
- •22.4. Експорт, приєднання та імпорт таблиць
- •Тема 23. ЗапитИ даних в ms Access.
- •23.1. Види та типи запиту.
- •23.2. Способи створення запитів.
- •23.3. Простий запит та конструктор.
- •23.4. Обчислення в запиті.
- •23.5. Умова відбору.
- •23.6. Створення запиту дії.
- •Тема 24. Використання форм та звітів субд ms Access. Аналіз та захист бази даних
- •24.1. Характеристика форм.
- •24.2. Створення форм
- •24.3. Складені форми.
- •24.4. Фільтрація даних.
- •24.5. Режим конструктора форм.
- •24.6. Створення звітів.
- •24.7. Редагування звітів.
- •24.8. Аналіз бази даних.
- •24.9. Можливості захисту бази даних.
- •Тема 25. Створення презентацій за допомогою програми ms PowerPoint
- •Тема 26. Прикладні пакети для математичної обробки даних
- •Тема 27. Прикладна програма для розв’язання технічних задач MathCad
- •Лекція № 28 пакет прикладних програм для розв’язання технічних задач matlab
- •Найпростіші обчислення. Робота з матрицями й векторами. Багатомірні матриці. Діалоговий режим роботи
- •Візуалізація даних. Поліноми. Обробка результатів експерименту Двовимірні графіки
- •29. Графічні пакети для візуалізації результатів обчислень
- •29.1. Представлення даних у графічному вигляді
- •29.2. Растрова графіка
- •29.3. Векторна графіка
- •29.4. Математичні основи векторної графіки
- •29.5. Фрактальна графіка
- •29.6. Тривимірна графіка
- •30. Локальні комп’ютерні мережі.
- •30.1. Виникнення комп’ютерних мереж
- •30.2. Мережні сервіси
- •30.3. Класифікація мереж
- •30.4. Середовища та методи передавання даних
- •30.5. Методи передавання даних
- •30.6. Ethernet
- •Тема 31. Адміністрування локальних мереж
- •32. Глобальна комп’ютерна мережа Internet
- •32.1. Поняття про глобальну комп’ютерну мережу Internet.
- •32.2. Загальна структура глобальної мережi
- •32.3. Виктористання Internet I принципи адресацiї
32.2. Загальна структура глобальної мережi
Рiвень iнтересу до глобальної iнформацiйної мережi Internet росте з кожним днем. Internet - це велика, розгалужена (розподiлена) мережа, що включає комп'ютернi вузли, розмiщенi по всьому свiту. Вiдповiдно до деяких джерел, Internet охопила бiльш 100 країн, об'єднала бiльше 40 тис. окремих мереж, з яких 2 млн. вузлових комп'ютерiв. Коли Ви з'єднуєтеся з Internet, ваш комп'ютер стає частиною цiєї всесвiтньої мережi комп'ютерiв. Internet - це мережа мереж комп'ютерiв, величезна кiлькiсть мереж , якi пов'язанi за допомогою мiжмережевих шлюзiв.
Iснує двi важливi характеристики, що їх об'єднують:
усi мережi згоднi використовувати єдинi умовнi позначення, щоб вирiшити, яким чином данi будуть перемiщенi i як будуть обробленi помилки;
усi мережi в системi Internet мають загальний засiб адресацiї повiдомлень i спецiальної iдентифiкацiї комп'ютерiв, що знаходяться в системi Internet.
Через засоби Internet Ви маєте можливiсть використовувати електронну пошту, здiйснювати пошук у базах даних, мати доступ i брати участь у телеконференцiях i обговореннi рiзних питань, передавати файли та iнше.
Internet не компанiя. Немає єдиної влади, яка б управляла Internet. Кожна автономна мережа у складi Internet має свої iндивiдуальнi правила, iнструкцiї i приймає рiшення щодо загальної доступностi iнформацiї.
Нiхто не є власником Internet. Internet - це iнфраструктура, мережi якої можуть надавати доступ до iнформацiйних ресурсiв, послуг зв'язку (електронна пошта, iнформацiйнi табло, комп'ютернi конференцiї, архiви даних, загальне програмне забезпечення, коректування документiв, iнтерактивнi бiблiотеки, передача файлiв i т.д.).
Internet - це система, що безперервно розвивається людьми, якi використовують її послуги.
Internet можна порiвняти з "iнформацiйною магiстраллю". Це розподiлена iз багатьма гiлками мережа дорiг, до складу якої входять швидкiснi траси, шосе, невеличкi стежини. На кожному перехрестi встановлено комп'ютер, через який варто добратися до iншого комп'ютера i так само далi, поки не буде досягнутий пункт призначення. Будь-який комп'ютер у системi Internet можна з'єднати з будь-яким iншим за допомогою "дорожньої карти". Якщо дорога до мiсця, до якого потрiбно добратися, закрита, автомтично буде знайдений об'їзд. Розходження в роботi Internet i мережi дорiг полягає у швидкостi прямування. Досягти США можна за той же час, за який ми досягли б найближчого перехрестя. Пiсля того, як Ви прибудете на потрiбний пункт, можна на вiдстанi керувати комп'ютером цього пункту i за частки секунди вибрати й одержати потрiбну iнформацiю.
32.3. Виктористання Internet I принципи адресацiї
Адресацiя в Internet
На кожному рiвнi iєрархiї Internet мережа, що входить у її склад, сама вiдповiдає за те, щоб усе було нормально у своєму оточеннi. З погляду адресацiї це означає, що будь-яка органiзацiя, що залучена до неї, веде базу даних своїх комп'ютерних мереж. Унiкальнi номери, що використовуються для iдентифiкацiї комп'ютерiв, залучених у Internet, називаються IP- адресами. IP- адреса складається з 4 номерiв (кожний iз них за своїм розмiром не бiльший, нiж 255 у десятковому записi). Вони вiддiленi один вiд одного крапкками. 192.33.33. 22 - це IP - адреса, така ж, як i 155. 66.77.1 Крайнє лiве число позначає номер великої мережi, числа, що стоять справа , означають бiльш дрiбнi дiлянки мереж i так далi, поки не дiйдемо до конкретного комп'ютера. З такими адресами iснує багато проблем. Вони дуже довгi i важко запам'ятовуються. Щоб полегшити розумiння адрес, почали використовувати спецiальнi назви (iмена, наприклад, cii.sumy.ua). Таке iм'я називається доменним. З такими адресами легше працювати, тому що доменнi iмена мають постiйну структуру, дивлячись на яку можна легко зрозумiти, якiй органiзацiї належить iм'я. Коли набирається iм'я, маршрутизатори, що опрацьовують потiк даних мережi, ставлять на мiсце вiдповiднi цифри IP-адреси.
Система доменних iмен (DNS), що характеризує комп'ютери i заснування, у яких вони розмiщенi, упорядкована дзеркально щодо цифрової IP-адресацiї. Якщо в IP-адресi найбiльша загальна частина зазначена злiва, то в доменних iменах вона розмiщена справа.
За iменем можливо визначити знаходження та профiль организацiї. Так, 6 доменiв вищого рiвня визначенi для США:
com - комерцiйнi домени США, тобто цi адреси належать фiрмам або компанiям;
edu - означає навчальне заснування, наприклад: ftp. ncsa. uiuc. edu
gov - домен верхнього рiвня для комп'ютерiв урядових структур; наприклад www. whitehouse. gov
mil - ставиться до вiйськового вiдомства;
net - ставиться до заснувань, що управляють мережами;
org - як правило, використовується для приватних компанiй, що не пiдходять до вище зазначених категорiй.
Примiтка - Порiвняно недавно Сполученим Штатам був також присвоєний двосимвольний код "us" для iдентифiкацiї комп'ютерних доменiв у США. Однак вищезгаданi шiсть доменiв вищого рiвня до цього часу використовуються в усьому свiтi для iдентифiкацiї вузлiв усерединi США, очевидно, як визнання цiєї країни - батькiвщини Internet.
Якщо .com, .gov, .mil використовуються для американських установ, то для iнших країн iснують особистi домени верхнього рiвня. Наприклад:
ua - Україна;
de - Нiмеччина;
ch - Швейцарiя;
it - Iталiя.
Зараз, коли вже є доменна адреса, можна забути IP-адреси? Все-таки нi, тому що iмена дозволяють комп'ютерам у мережi тiльки одержувати iнформацiю про адреси. Коли зазначається конкретний комп'ютер за допомогою доменного iменi, сервер iмен, що вiдповiдає за певну область адрес (доменiв), переводить цi iмена в IP- адреси. Залежно вiд розмiщення комп'ютера i географiчної вiдстанi вiд нього до Вас, такi запити можуть пройти через декiлька серверiв iмен перед тим, як досягнути кiнцевої адреси.
Привабливiсть такої системи забезпечують двi обставини:
по-перше, не потрiбно опрацьовувати жодний iз запитiв/ вiдповiдей, тому що це робиться автоматично;
по-друге, у порiвняннi з централiзованим списком адрес (таким чином колись i працювала Internet), система DNS дозволяє мережi рости без зайвих органiзацiйних зусиль.