
- •1. Вступ. Загальні поняття про еом.
- •1.1. Мета та завдання вивчення дисципліни, її спрямування
- •1.2. Загальні поняття про пеом (пк) та її зв’язок з автоматизацією технологічних процесів
- •1.3. Системи числення програмного забезпечення мікропроцесорної техніки
- •4. Двійкова арифметика
- •1.5. Буквенно-цифровий код для обміну інформацією
- •1.6. Логіка цифрових пристроїв
- •2. Структура комп’ютера. Системна плата.
- •2.1. Архітектура комп'ютера
- •2.2. Методи класифікації комп'ютерів.
- •2.3. Системна плата
- •Тема 3. Центральний процесор пк
- •3.1. Процесор
- •3.2. Шини
- •4. Оперативна пам’ять пк.
- •4.1. Внутрішня пам’ять
- •Тема 5. Дискова підсистема пк
- •5.1. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (нжмд)
- •5.2. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (нгмд)
- •5.3. Накопичувачі на оптичних дисках
- •Тема 6. Відеопідсистема
- •6.1. Дисплей як основний пристрій відображення. Типи та основні характеристики моніторів.
- •6.2. Відеоадаптер
- •Тема 7. Звукова підсистема. Корпус та блок живлення
- •7.1. Призначення та функціонування звукової підсистеми.
- •7.2. Корпуси
- •Тема 8. Клавіатура та миша
- •8.1. Клавіатура
- •8.2. Маніпулятор "миша"
- •Тема 9. Периферійні пристрої персонального комп'ютера
- •9.1. Принтери
- •9.2. Сканери
- •9.3. Модеми
- •9.4. Спеціальні пристрої введення даних та командного управління
- •Тема 10. Системні ресурси пк.
- •10.1. Системні ресурси
- •10.2. Канали запитів переривань (irq)
- •10.3. Канали прямого доступу до пам'яті (dma)
- •10.4. Адреси портів введення-виведення
- •Тема 11. Базова система введення-виведення
- •Тема 12. Встановлення та структура ос ms-dos. Командна мова ms-dos.
- •12.1. Структура ос ms-dos
- •12.2. Завантаження ms-dos. Файли autoexec.Bat та config.Sys.
- •12.3. Загальна характеристика ms-dos.
- •12.4. Команди ms-dos для роботи з каталогами.
- •12.5. Команди ms-dos для роботи з файлами.
- •12.6. Додаткові команди та спеціальні параметри та ключі ms-dos.
- •12.7. Виконання та створення командних файлів.
- •12.8. Створення діалогових командних файлів
- •Тема 13. Класифікація програмного забезпечення
- •13.1. Програмний принцип керування роботою комп’ютера. Рівні програмного забезпечення
- •13.2. Класифікація службових програмних засобів
- •13.3. Класифікація прикладного програмного забезпечення
- •Тема 14. Операційні системи
- •14.1. Поняття операційної системи
- •14.2. Класифікація ос
- •14.3. Особливості методів побудови
- •15. Операційна система ms Windows (2000)
- •15.1. Інтерфейс користувача
- •15.1.1. Керування Windows
- •15.1.2. Рабочий стол
- •15.1.3. Вікна Windows
- •15.1.4. Файлова система
- •15.1.5. Діалогові вікна
- •15.1.6. Панель задач
- •15.1.7. Контекстне меню
- •15.1.8. Довідкова система
- •15.1.9. Корзина
- •15.1.10. Дії при "зависанні" комп’ютера
- •15.2. Провідник Windows
- •15.3. Основні операції з об’єктами
- •15.3.1. Запуск програм
- •15.3.2. Пошук файлів
- •15.3.3. Створення ярлика
- •15.3.4. Зміна значка ярлику
- •15.3.5. Форматування дискет
- •15.4. Панель управления
- •15.4.1. Настроювання екрану
- •15.4.2. Настроювання панелі задач
- •15.4.3. Установлення шрифтів
- •16. Адміністрування в ос ms Windows.
- •16.1. Установка Windows xp
- •16.2. Реєстр Windows xp
- •16.3. Основні розділи реєстру Windows xp.
- •16.4. Принципи роботи з реєстром.
- •Тема 17. Операційні системи Linux
- •18. Застосування текстових редакторів
- •18.1. Інформація та інформаційні процеси
- •18.1.2. Інформаційні процеси
- •18.1.3. Види інформації
- •18.2. Типова структура інтерфейсу включає ряд елементів:
- •18.3. Основні прийоми роботи з документами
- •18.3.1 Робота з декількома документами
- •18.3.2. Збереження документа
- •18.3.3. Створення теки
- •18.3.4. Закриття документа
- •18.4. Редагування документа
- •18.4.1 Режими роботи з документом
- •18.4.2 Видалення тексту
- •18.4.3 Перенесення слів
- •18.4.4 Відміна правки
- •18.4.5 Переміщення, копіювання і скріплення тексту або графіки
- •18.4.6 Розбиття на сторінки
- •18.4.7 Пошук і заміна
- •18.4.8 Перевірка орфографії
- •18.4.9 Вставка малюнка:
- •18.4.10 Робота з малюнками
- •18.4.11 Малювання за допомогою інструментів Word
- •18.4.12 Побудова діаграм
- •18.5. Редагування і форматування тексту
- •19. Організація обчислювальних робіт в електронних таблицях
- •19.1. Загальна характеристика електронних таблиць
- •19.2. Структура інтерфейсу програми Microsoft Excel
- •19.3. Основні прийоми роботи з таблицями
- •19.3. Робота з формулами
- •19.4. Операції з елементами таблиці
- •19.5. Формат даних
- •19.6. Робота з вікнами
- •19.7. Робота з базами даних
- •19.8. Створення діаграм
- •Тема 20. Аналіз даних в Excel
- •Тема 21. Бази даних та субд в організації обчислювальних робіт
- •21.1. Бази даних
- •21.2. Структура та проектування бази даних.
- •21.3. Створення таблиць.
- •21.4. Визначення типу даних.
- •21.5. Встановлення основних ключів та властивостей полів. Індексування.
- •22. Таблиці реляційної бази даних
- •22.1. Редагування даних та управління ними
- •22.2. Зв’язування таблиць.
- •22.3. Майстер підстановок.
- •22.4. Експорт, приєднання та імпорт таблиць
- •Тема 23. ЗапитИ даних в ms Access.
- •23.1. Види та типи запиту.
- •23.2. Способи створення запитів.
- •23.3. Простий запит та конструктор.
- •23.4. Обчислення в запиті.
- •23.5. Умова відбору.
- •23.6. Створення запиту дії.
- •Тема 24. Використання форм та звітів субд ms Access. Аналіз та захист бази даних
- •24.1. Характеристика форм.
- •24.2. Створення форм
- •24.3. Складені форми.
- •24.4. Фільтрація даних.
- •24.5. Режим конструктора форм.
- •24.6. Створення звітів.
- •24.7. Редагування звітів.
- •24.8. Аналіз бази даних.
- •24.9. Можливості захисту бази даних.
- •Тема 25. Створення презентацій за допомогою програми ms PowerPoint
- •Тема 26. Прикладні пакети для математичної обробки даних
- •Тема 27. Прикладна програма для розв’язання технічних задач MathCad
- •Лекція № 28 пакет прикладних програм для розв’язання технічних задач matlab
- •Найпростіші обчислення. Робота з матрицями й векторами. Багатомірні матриці. Діалоговий режим роботи
- •Візуалізація даних. Поліноми. Обробка результатів експерименту Двовимірні графіки
- •29. Графічні пакети для візуалізації результатів обчислень
- •29.1. Представлення даних у графічному вигляді
- •29.2. Растрова графіка
- •29.3. Векторна графіка
- •29.4. Математичні основи векторної графіки
- •29.5. Фрактальна графіка
- •29.6. Тривимірна графіка
- •30. Локальні комп’ютерні мережі.
- •30.1. Виникнення комп’ютерних мереж
- •30.2. Мережні сервіси
- •30.3. Класифікація мереж
- •30.4. Середовища та методи передавання даних
- •30.5. Методи передавання даних
- •30.6. Ethernet
- •Тема 31. Адміністрування локальних мереж
- •32. Глобальна комп’ютерна мережа Internet
- •32.1. Поняття про глобальну комп’ютерну мережу Internet.
- •32.2. Загальна структура глобальної мережi
- •32.3. Виктористання Internet I принципи адресацiї
2.2. Методи класифікації комп'ютерів.
Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'ютерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.
Класифікація за призначенням
великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);
міні ЕОМ;
мікро ЕОМ;
персональні комп'ютери.
Великі ЕОМ (Main Frame)
Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.
На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.
Центральний процесор - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.
Група системного програмування - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.
Група прикладного програмування - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.
Група підготовки даних - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.
Група технічного забезпечення - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.
Група інформаційного забезпечення - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).
Відділ видачі даних - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).
Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.
Міні ЕОМ
Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.
МікроЕОМ
Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.
Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.
Персональні комп'ютери
Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.
Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:
масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)
діловий персональний комп'ютер (Office PC)
портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)
робоча станція (WorkStation)
розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)
Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.
Класифікація по рівню спеціалізації
універсальні;
спеціалізовані.
На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.
Класифікація за розміром
настільні (desktop);
портативні (notebook);
кишенькові (palmtop).
Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.
Класифікація за сумісністю
Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:
апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)
сумісність на рівні операційної системи;
програмна сумісність;
сумісність на рівні даних.
Комп'ютер - це універсальна технічна система, спроможна чітко виконувати визначену послідовність операцій певної програми. Персональним комп'ютером (ПК) може користуватись одна людина без допомоги обслуговуючого персоналу. Взаємодія з користувачем відбувається через багато середовищ, від алфавітно-цифрового або графічного діалогу за допомогою дисплея, клавіатури та мишки до пристроїв віртуальної реальності.
Конфігурацію ПК можна змінювати в міру необхідності. Але, існує поняття базової конфігурації, яку можна вважати типовою:
системний блок;
монітор;
клавіатура;
мишка.
Комп'ютери випускаються і у портативному варіанті (laptop або notebook виконання). В цьому випадку, системний блок, монітор та клавіатура містяться в одному корпусі: системний блок прихований під клавіатурою, а монітор вбудований у кришку.