7. Які системи відносяться до неінерціальних систем?

Будь-яка система відліку, що покоїться або рухається рівномірно або рухається рівномірно і прямолінійно відносно якої – небудь інерційної системи сама є інерційною. Навпаки, всяка система рухома прискорено по відношенню до інерційної системи, є неінерційною. Система відліку, жорстко пов’язана з Землею (геоцентрична система відліку), неінерційна, головним чином внаслідок добового обертання Землі. Природно, що прискорення частинки в інерційній і неінерційній системах відліку будуть відрізнятися. Наприклад, для спостерігача у системі відліку, що обертається , предмети, нерухомі в інерційній системі, будуть здаватись такими, що обертаються і через кривизну їх видимих траєкторій такими, що прискорюються.

8. Сформулюйте принцип відносності?

При́нцип относи́тельности — фундаментальный физический принцип, согласно которому все физические процессы в инерциальных системах отсчёта протекают одинаково, независимо от того, неподвижна ли система или она находится в состоянии равномерного и прямолинейного движения. Различают принцип относительности Эйнштейна (который приведён выше) и принцип относительности Галилея, который утверждает то же самое, но не для всех законов природы, а только для законов классической механики, подразумевая применимость преобразований Галилея, оставляя открытым вопрос о применимости принципа относительности к оптике и электродинамике. В современной литературе принцип относительности в его применении к инерциальным системам отсчета (чаще всего при отсутствии гравитации или при пренебрежении ею) обычно выступает терминологически как лоренц-ковариантность (или лоренц-инвариантность).

9. Якщо в різних інерціальних системах виконується одні й ті самі експерименти з механіки, то всі ці експерименти дадуть однакові чи різні результати у всіх випадках?

Природно, що прискорення частинки в інерційній і неінерційній системах відліку будуть відрізнятися. Наприклад, для спостерігача у системі відліку, що обертається , предмети, нерухомі в інерційній системі, будуть здаватись такими, що обертаються і через кривизну їх видимих траєкторій такими, що прискорюються.

10. Якою системою координат є Земля – інерціальною чи неінерціальною ?

Система відліку, жорстко пов’язана з Землею (геоцентрична система відліку), неінерційна, головним чином внаслідок добового обертання Землі.

22. Сила Кориолиса всегда перпендикулярна к скорости и, значит не выполняет работу. Это значит, что сила работы Кориолиса равна нулю.

23. Массовые силы – это силы которые оказывают влияние или воздействие на любой элемент объема жидкости, как находящихся внутри частицы так и расположенный на ограничивающей её поверхности. Массовая сила действующая на некоторый объем пропорциональна его массе.

24. Поверхностные силы – они являются следствием взаимодействия между отдельными элементами объема жидкости, физически они обусловлены молекулярной структурой жидкости и имеют малый радиус действия, поэтому поверхностные силы действующие на частицу жидкости приложены только к тем элементам объема, которые лежат на ограничивающей его поверхности.

25 Массовые силы: сила тяготения, сила инерции, центробежная сила, сила Кориолиса.

Поверхностные силы: сила трения и сила молекулярной вязкости.

26.Фиктивные силы относятся с массовой группе сил

27. В гидродинамике уравнение непрерывности называют уравнением неразрывности. Оно выражает собой закон сохранения массы в элементарном объеме, то есть непрерывность потока жидкости или газа. Его дифференциальная форма

где — плотность жидкости (или газа), — вектор скорости жидкости (или газа) в точке с координатами (x,y,z) в момент времени t .

Вектор называют плотностью потока жидкости. Его направление совпадает с направлением течения жидкости, а абсолютная величина определяет количество вещества, протекающего в единицу времени через единицу площади, расположенную перпендикулярно вектору скорости.

Для несжимаемых жидкостей . Поэтому уравнение принимает вид

divV=0

из чего следует соленоидальность поля скорости.

28. Вектор Пр(с ветором) = рV – називають щільністю потоку рідини

29.Для нестисливої рідини (p=const) отримаєм

divV(с ветором) = 0

30. У результаті для стисливої рідини потоку маємо

31. стислива ридина-ридина, густина якої є змінною величиною і в загальному випадку залежить від температури та тиску;нестислива рідина – рідина, густина якої є однаковою по всьому об’єму та не змінюється з часом;ідеальна рідина – рідина, в якій при переміщенні одних частин відносно інших не виникають сили внутрішнього тертя. Стисливість – це здатність рідини змінювати свій об’єм при зміні тиску.

32. Уравне́ния Навье́ — Сто́кса : В векторном виде для несжимаемой жидкости они записываются следующим образом:

При учёте сжимаемости уравнение Навье — Стокса принимает следующий вид

где  — коэффициент динамической вязкости (сдвиговая вязкость),  — «вторая вязкость», или объёмная вязкость,

Уравнение Эйлера для движения идеальной жидкости:

где — плотность жидкости, — давление в жидкости, — вектор скорости жидкости, — вектор напряжённости силового поля, — оператор набла для трёхмерного пространства. Отличия в том,что уравнение Эйлера выведено для идеальной с учетом силы барического градиента.

33.В атмосфере действуют массовые и поверхностные силы.К массовым относятся силы,которые действуют на каждый элемент объема:сила тяготения(центробежная сила и сила тяжести)сила инерции. Поверхностные характерезуют взаимодействие жидкости в указанном объеме с окружающей средой:сила барического градиента,сила давления,сила трения,сила молекулярной вязкости(начинает действовать в жидкости в случае ее движения).

34.Основной движущей силой в атмосфере является сила барического градиента.Барический градиент направлен от низкого давления к высокому,а сила бар.градиента от высокого к низкому.Состовляющие силы бар.град.имеют вид:

-

Сила бар.град.в векторной форме:

Для идеальной жидкости(ур-е Эйлера): -g-2[w*v]

37, В’язкість рідин – це результат взаємодії внутрішньомолекулярних силових полів, що перешкоджають відносному рухові двох шарів рідини. Отже для переміщення шару один відносно одного треба подолати їх взаємне притягання, причому чим воно більше, тим більша потрібна сила зсуву. При відносному зсуві шарів у газовому середовищі, в результаті перенесення молекулами газу кількості руху під час їх переходу з шару в шар, виникає дотична сила між шарами, що протидіє проковзуванню останніх.