Тема 6. Собівартість продукції

Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та реалізацію продукції.

Елементні витрати однорідні за складом, об’єднані за своїм економічним змістом види витрат.

Комплексні витрати різнорідні за складом, які охоплюють декількох елементів витрат, їх групують за економічним призначення в процесі калькулювання.

До прямих витрат відносяться ті з них, які можна безпосередньо віднести на відповідний об’єкт. Їхню величину на конкретний виріб (об’єкт витрат) можна розрахувати економічно обґрунтованим способом.

До непрямих відносять ті види витрат, що зв’яані з провадження робіт за декількома об’єктами і з необхідним ступенем економічної обґрунтованості не можуть бути розподілені за кожним з них.

До умовно-постійних витрат відносять ті витрати підприємства, величина яких у короткостроковому періоді не міняється зі зміною обсягу виробництва продукції.

До умовно-змінних витрат відносять витрати, абсолютна величина яких безпосередньо залежить від обсягу виробництва – росте з його збільшенням і знижується зі зменшенням.

Валові (загальні) витрати – загальна сума витрат підприємства на весь обсяг виробленої продукції за визначений період часу.

Середні витрати (валові, постійні, перемінні) – це величина відповідного їхнього виду в розрахунку на одиницю обсягу виробництва.

Граничні витрати – середня величина приросту (зниження) витрат у результаті зміни обсягів виробництва і реалізації продукції більш ніж на одну одиницю.

Тема 7. Ціноутворення на підприємстві

Ціна – грошове вираження вартості товару (продукту праці).

«Ціна» - це термін, що має два значення: економічна категорія, що виражає грошову плату за будь-який товар; економічне поняття як плата за засоби виробництва і предмети споживання.

Оптова ціна підприємства відбиває виторг від реалізації при продажу виробів. За оптовою ціною підприємство розраховує свій дохід, планує й ураховує свої витрати за сировину, матеріали, комплектуючи вироби.

Відпускна ціна підприємства ураховує податок на додану вартість, акцизний збір на підакцизний виріб, бюджетну надбавку на продукцію масового мовлення, виноградарства тощо.

Акцизний збір установлюється державою на монопольну чи високорентабельну продукцію. Він обчислюється на деякі вітчизняні товари в відсотках до обороту з продаж, на деякі – у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.

Відпускна ціна посередника – це ціна збутової організації, яка враховує відпускну ціну підприємства, витрати на транспорт збутової організації та величини збутової націнки для покриття витрат, утворення прибутку і сплати ПДВ збутовою організацією.

Роздрібна ціна – відбиває плату будь-якого покупця в торговому підприємстві за будь-який виріб, враховує відпускну ціну підприємства, або посередника, транспортні витрати роздрібної торгівлі та торгової націнки для покриття витрат, утворення прибутку і сплати ПДВ торговою організацією.

Вільна ціна – установлюється без втручання (обмежень) органів державної влади.

Регульована ціна – ціна, у якої рівень чи окремі елементи регулюються державою.

Ціна виробника – показує реальний виторг виготовлювача від продажу виробу.

Франко-ціни – ціни, які вказують на порядок відшкодування витрат на транспортування товарів та ризиків від постачальника до споживача (вид зовнішньоторгової угоди купівлі-продажу).

Цінова політика підприємства – це сукупність принципів, підходів у встановлені цін на підприємстві, що діють довгостроково і що випливає зі стратегії маркетингу на підприємстві.

Ціна рівноваги – формується в умовах ринку, при якій співпадають рівні пропозиції і попиту.

Попит – це кількість товару, що покупці бажають і можуть придбати на даному ринку за визначеною ціною.

Закон попиту – споживачі схильні купувати більше товарів за низькими цінами, чим за високими за інших умов.

Крива попиту – графічне зображення математичної залежності між величиною ціни й обсягом товару, що може бути куплений на ринку при тому чи іншому рівні ціни.

Пропорція – сукупність товарів і послуг, що представляються на ринок у кожен даний момент часу.

Закон пропорції – чим вище ринкова ціна товару за інших рівних умов, тим більше бажання продавця зробити й запропонувати товару на продаж.

Крива пропозиції – графік, що ілюструє відношення між ринковою ціною й обсягом пропозиції за деякий проміжок часу.