Тема 3. Обігові кошти підприємства

Обігові кошти – це виражені в грошовій формі засоби підприємства, вкладені у виробничі запаси, незавершене виробництво і готову, але ще не реалізовану продукцію. Частина обігових коштів знаходиться також на рахунку підприємства в банку й у касі.

Обігові фонди – частина виробничих фондів підприємства, які змінюють у процесі виробництва свою речовино-натуральну форму, повністю споживаються і переносять свою вартість на готовий продукт протягом кожного виробничого циклу.

Фонди обігу – частина оборотних коштів підприємства, яка включає матеріальні та грошові ресурси, які функціонують у сфері обігу.

Виробничі фонди – функціонуючі у процесі виробничої діяльності підприємства засобів виробництва, які входять у склад основних виробничих фондів та оборотних.

Обіговість оборотних коштів:

1) рух вартості обігових фондів підприємства через сфери виробництва та обернення, в процесі якого вона послідовно приймає виробничу, товарну і грошову форми;

2) періодично повторений процес руху оборотних коштів підприємства під час його виробничо-господарської діяльності.

До нормованих відносяться обігові кошти, які необхідні підприємству для нормальної діяльності у визначеній величині і протягом усього року, і які через цю безумовність лімітуються, тобто можуть бути нормовані.

Ненормовані обігові кошти – це такі, котрі не обмежуються будь-якими лімітами. Їхня наявність чи відсутність, а також їхній розмір залежить від умов збуту продукції і фінансових взаємин з покупцями.

Структура обігових коштів – співвідношення величини окремих елементів обігових коштів, виражене у відсотках до їхньої загальної наявності.

Нормування оборотних коштів – процес розробки й установлення економічно обґрунтованих нормативів.

Норматив обігових коштів – це мінімально необхідний підприємству середній залишок товарно-матеріальних цінностей у грошовому виразі.

Норма запасу – характеризує необхідний запас тих чи інших видів матеріальних цінностей і показує на скільки днів безперебійної роботи повинний створюватися на підприємстві запас даного виду матеріальних цінностей.

Норма виробничих запасів – величина матеріальних ресурсів, котрі повинні знаходитися на підприємстві для забезпечення безперебійного процесу виробництва.

Норма витрат матеріальних ресурсів – максимальна кількість сировини або матеріалів, які можуть бути витрачені на виготовлення одиниці продукції або виконання якоїсь роботи.

Чинники використання оборотних коштів – показники, які характеризують ефективність використання предметів праці і фондів обернення підприємства.

Коефіцієнт оборотності – загальний показник, який розраховується як відношення суми реалізованої продукції за певний період часу (місяць, квартал, рік) до суми середнього залишку (наявності) оборотних коштів за той же період.

Тривалість обороту – період, під час якого здійснюється один повний оборот обігових коштів.

Тема 4. Трудові ресурси

Робоча сила – це здібність людини до праці, сукупність його фізичних та розумових сил, які застосовуються у виробництві.

Труд – цілеспрямована діяльність людей із створення життєвих благ.

Промислово-виробничий персонал (ПВП) (персонал основної діяльності) – робітники основних, допоміжних і обслуговуючих ділянок та цехів, які відносяться до основної діяльності підприємства.

Персонал непромислових організацій (персонал неосновної діяльності) – робітники непромислових організацій (підрозділів), які перебувають на балансі промислового підприємства.

Кадри – основний постійний склад робітників, що спеціально підготовлений до роботи в окремій галузі національного господарства.

Структура кадрів – співвідношення між чисельністю робітників різних категорій.

Професія – характеризує окремий вид роботи в окремій галузі виробництва, яка потребує особливого комплексу знань та специфічних навичок, які необхідні для його виконання.

Спеціальність (розподіл в середині професії) потребує додаткових знань та навичок для виконання роботи на окремій ділянці певної галузі виробництва.

Під кваліфікацією розуміють наявність необхідних знань, вмінь та навичок для виконання роботи різної складності на окремих ділянках виробництва.

Явочний склад – число робітників, які вийшли на роботу за минулу добу.

Обліковий стан – загальна кількість робітників, які налічуються у списках підприємства і заключили трудову угоду з адміністрацією підприємства.

Умовно-постійний склад – ті категорії робітників підприємства, чисельність яких не змінюється або змінюється дуже мало при зміні об’єму виробництва.

Продуктивність праці – показник ефективності витрат праці, який вимірюється кількістю зробленої продукції за визначений час, що приходиться на одного працівника.

Трудомісткість продукції – показник зворотний продуктивності праці і являє собою витрати робочого часу на виробництво продукції (одиниці або всього об’єму), виконання робіт або окремих виробничих процесів.

Під факторами росту продуктивності праці розуміють такі причини, які забезпечують скорочення витрат.