- •Затверджено на засіданні кафедри
- •1. Застосування плит покриття 3 х 6 м
- •1.1. Маркировка плит
- •1.2. Конструювання плит покриття
- •2. Приклад розрахунку
- •2.1. Дані для розрахунку
- •2.2. Розрахунок полички плити
- •2.3. Розрахунок поперечного ребра
- •2.3.1. Розрахунок міцності нормальних перерізів
- •2.3.2. Розрахунок міцності похилих перерізів
- •2.4. Розрахунок подовжнього ребра
- •2.4.1. Розрахункова схема і навантаження
- •2.4.2. Попередній розрахунок міцності нормальних перерізів
- •2.4.3. Геометричні характеристики приведеного перерізу ребра
- •2.4.4. Попередні напруги і їх витрати
- •2.4.5. Остаточний розрахунок міцності повздовжнього ребра по нормальним перерізам
- •2.4.6. Розрахунок міцності похилих перерізів
- •2.5.3. Розрахунок за деформаціями плити з урахуванням тріщин
- •Література
- •Коефіцієнти для розрахунку згинальних елементів прямокутного перерізу
1. Застосування плит покриття 3 х 6 м
Збірні залізобетонні плити виготовляють у вигляді одношарової конструкції з важкого бетону, бетону на пористих заповнювачах і інших видів бетонів. Застосовують плити в неопалювальних та опалювальних будівлях. В останньому випадку утеплювач укладається після монтажу плит.
Утеплені (комплексні) плити випускають декількох типів:
у вигляді двошарових плит, які складаються з одного шару залізобетону та утеплювача;
одношарових плит із бетону на пористих заповнювачах;
одношарових плит з ніздрюватого бетону.
Утеплювач разом з пароізоляцією та одним шаром рулонного (покрівельного) дахового покриття може укладатися на заводі при виготовленні плит.
Плити армуються попередньо напруженою стержневою арматурою класів А500С, А600С, А800С, А1000С (ДСТУ3760-98), дротяною класів В-ІІ та Вр-ІІ (ГОСТ 7348-81), К-7 (ГОСТ 13840-68).
Армування розповсюджується на плити, які виготовлені із важкого бетону і бетону на пористих заповнювачах. Плити із важкого бетону призначені для покриття будівель з неагресивним середовищем, а також при слабо- і середньо агресивних ступенях дії газового середовища, які виготовляються із бетонів на пористих заповнювачах.
Для виготовлення плит використовують бетони класів В20 – В35.
1.1. Маркировка плит
Плити позначаються марками. Марка плити складаэться із дробу з рядом доповнюючих символів.
В чисельнику дробу вказується:
а) букви, що вказують на тип плити
ПГ – без прорізу отвору в поличці плити (для глухих ділянок покриття);
ПВ – з отворами в поличці плити для пропуску вентиляційної шахти та інш.;
ПЛ – для влаштування легкоскидаючої покрівлі;
ПФ – з отворами в поличці плити для зенітного ліхтаря;
б) індекс арматурної сталі, що характеризує клас попередньо напруженної арматури, відповідно до ДСТУ 3760-2006.
В марках плит з отворами, після індексу арматури, через риску вказується діаметр отвору в дициметрах (4, 7, 10 і 14, що відповідає 400, 700, 1000 і 1450 мм).
В знаменнику дробу вказуються номінальні розміри плити в плані.
Напротив дробу після риски ставиться:
а) цифра, що позначає порядковий номер плити в залежності від ії несучої здатністі (1, 2, 3, 4, 5 і 6, що відповідає розрахунковому навантаженню на плиту без врахування власної ваги - 175, 275, 385, 505, 665 і 775 кгс/м2);
б) букви „а”, „б” або „в” для плит з додатковими закладними деталями;
в) в плитах, що предназначені для експлуатації в слабоагресивних або середньоагресивних середовищах, додаються після риски букви „К” – при бетоні нормальної щільності, або „КП” – при бетоні підвищеної щільності.
Наприклад
маркування плити покриття
позначає
– плита розміром 3х6 м з отвором для
пропуску вентшахти Ø700 мм, мінімальної
несучої здатності 175 кгс/м2,
з попередньо напруженною стержньовою
арматурою класу А800С, що предназначина
для експлуатації в агресивному середовищі
і виготовляється з бетону нормальної
щільності.
1.2. Конструювання плит покриття
Основні арматурні вироби плит покриття, що приймаються за розрахунком (рис. 1):
каркаси повздовжніх ребер КР1 (у середній частині прольоту ребра);
каркаси поперечних ребер КР2;
сітка полички С1;
коритоподібні сітки С2 (у при опорній частині повздовжніх ребер) з метою забезпечення міцності похилих і нормальних перерізів у зоні передачі попереднього напруження;
попередньо напружена арматура повздовжніх ребер;
Конструктивно призначають:
Г-подібні сітки біля торців плити С3;
коритоподібні сітки С4 (у приопорній частині поперечних ребер з торця плити);
сітки С5 (у при опорній частині поперечних ребер у вутах).
Рис. 1. Складальні креслення плити 3х6 м
Конструктивно призначають:
Г-подібні сітки біля торців плити С3;
коритоподібні сітки С4 (у приопорній частині поперечних ребер з торця плити);
сітки С5 (у при опорній частині поперечних ребер у вутах).
Арматурна сітка С1 (рис.1) полички підбирається з умов міцності нормальних перерізів на дію згинального моменту. Крім забезпечення міцності, сітка сприймає усадочні та температурні деформації, запобігає утворенню технологічних тріщин.
Каркаси КР2 (рис.1) поперечних ребер плити мають повздовжню і поперечну робочу арматури. Повздовжня арматура каркасу підбирається при розрахунку міцності нормальних перерізів на дію згинального моменту. Поперечна арматура установлюється із умов міцності похилих перерізів на дію поперечної сили. Монтажна арматура каркасу (верхня) установлюється конструктивно. Діаметр монтажних стержнів необхідно приймати на 2 ... 4 мм більше діаметра поперечної арматури.
Каркас повздовжнього ребра КР1 (рис.1) у плиті 3х6 м установлюється в межах середньої зони (3900 мм). Каркаси поздовжнього ребра установлюються з метою забезпечення міцності похилих перерізів на дію поперечної сили, а додаткові коритоподібні сітки С2 (рис.1), крім того, і для забезпечення міцності похилого перерізу на дію згинального моменту. Каркаси сприйма-ють також усадочні і температурні дії і перешкоджають утворенню технологічних тріщин.
Решта сіток, що установлені в приопорній зоні, приймаються конструктивно, і їх роль зводиться до збільшення міцності і тріщиностійкості приопорної зони плити при дії горизонтальних гальму вальних кранових зусиль на диск покриття (сітка С3, рис.1).
Кріплення плити до верхнього поясу крокв’яної конструкції здійснюється зварюванням закладних деталей плити МН-1 (рис.1) до закладних елементів крокв’яної конструкції.
