26.Охарактеризуйте рухові режими в авторській технології Єфіменко.

У системі фізичного виховання дітей Єфименко виокремлює такі основні рухові режими: плавальний, лежачий, повзальний, сидячий, стоячий, ходьбовий, лазальний, біговий, стрибковий. Їх назви свідчать про те, яким основним рухам надають перевагу на конкретному занятті.

Система М.М.Єфименка розкривається у 10 заповідях: 1. Дотримуйся логіки природи (за «принципом повторно-кільцевої побудови занять», який пропонує природну послідовність становлення рухових навичок дитини: від вправ у положенні лежачи на спині, на животі, через перевертання, повзання, рухи в позі сидячи, а потім стоячи, до ходьби, лазіння, бігу, стрибків, потім метань і складно координованих рухів). 2. Руховий розвиток дошкільників повинен відбуватися за розвивальною спіраллю. 3. Так звані загальнорозвивальні вправи — це випадкове, безлике «рукомахання», підбирати підготовчу частину заняття слід відповідно до еволюційної гімнастики. 4. Розподіл занять на три частини повинен бути не формальним, а фізіологічним за своєю суттю (спочатку розминка, потім основне навантаження і на завершення заспокійливі вправи). 5. «Театр фізичного виховання дошкільників»: граючи — оздоровляти, граючи — виховувати, граючи — розвивати, граючи — навчати. 6. Фізичне виховання повинне заряджати дітей позитивною, світлою енергією задоволення, не слід гнатися за високою моторною щільністю. 7. Руховий портрет дошкільника «малює» методика ігрового тестування рухового розвитку дошкільників у нормі та у разі патології, яка дуже проста в організації, не потребує особливого обладнання, кожний тест має ігрову основу і високу чутливість до малопомітних відхилень, а також комплексність дослідження. 8. Створюй тренажери сам. 9. Здоров'я здорових вимагає профілактики й корекції (до яких у першу чергу слід віднести корекцію порушень постави, плоскостопості і положень кінцівок, регулювання м'язового тонусу, оптимізацію рухів у суглобах, корекцію діяльності серцево-судинної і дихальної систем, вдосконалювання вестибулярного апарату, покращання орієнтування у просторі, подолання надмірної ваги тіла тощо). 10. Через рух і гру – до виховання людини майбутнього (фізичне виховання як основний напрям загального розвитку дитини, що включає у себе психічну, інтелектуальну, емоційну та інші сфери).

48.Розкрийте методику проведення занять з ритмопластики

Ритмопластика - предмет, який навчає дітей вільному володінню своїм тілом. У ньому органічно поєднані два компоненти: повна підпорядкованість внутрішнім законам музичної форми, яка диктує ритмічну організацію рухів, і легкість їх практичного виконання.

           Основу рітмопластікі складають прості, але разом з тим різноманітні рухи (танцювальні, імітаційні, загальнорозвиваючі та ін), що дозволяють виразити різні за характером емоційні стани, сюжети, образи. Набуваючи досвіду пластичної інтерпретації музики, дитина опановує не тільки різноманітними руховими навичками і вміннями, але також навичками творчого осмислення, музики, її емоційно-тілесного руху.

       Для дітей з труднощами в навчанні характерні особливості нервово-психічного складу, своєрідність діяльності, поведінки та особистісних реакцій, емоційно-вольова незрілість добре піддаються корекції на заняттях рітмопластікі. Її специфічні властивості впливу на учнів, сприяють загальному різнобічного розвитку школярів, подоланню відхилень у психічному та фізичному розвитку.

        Заняття рітмопластікой позитивно впливають на розумовий розвиток дітей: кожне завдання потрібно зрозуміти, усвідомити правила гри, осмислити своє місце в ній, свою роль; треба правильно виконувати рухи, вчасно включатися в діяльність; нарешті, треба осмислити відповідність обраних рухів характеру музики.

          Особливістю уроку рітмопластікі, у світлі його корекційних завдань, є позитивний емоційний фон всієї діяльності учнів, який повинен бути забезпечений ретельним підбором музичного репертуару, вмілим плануванням заняття, правильним ставленням до досягнень кожного учня. Слід зазначити, що ці заняття створюють сприятливі умови для розвитку творчої уяви школярів.

   Рітмопластіка базується на хореографії. В основі її лежить навчання керувати своїм тілом через роботу всіх м'язів.

Для досягнення цих цілей завдання діляться на чотири групи: естетичні, фізичні (пластичні), виховні та корекційні.

1. Естетичні завдання:

• через образи дати можливість висловити власне сприйняття музи ¬ ки:

• розвиток музичного смаку та кругозору;

• прилучення до спільного руху з педагогом.

2. Фізичні (пластичні) задачі:

• розвиток координації, гнучкості, пластичності, виразності, точ ності рухів;

• навчити дітей відчувати характер музичного супроводу в своем русі;

• подолання фізичних вад, пов'язаних з порушенням опор ¬ но-рухового апарату: сколіозу, кіфозу, лордозу та ін;

• дати основи сучасної хореографії.

3. Виховні завдання:

• виховання у дітей інтересу до занять рітмопластікой і хореографії ¬ їй;

• психологічне розкріпачення дитини;

• виховання вміння працювати в колективі, виконувати ритмічні рухи.

4. Корекційні завдання:

• розвивати пам'ять, мислення, координацію, увагу і емоційне

      сприйняття дітей;

• прищеплювати культуру поведінки та спілкування.

МЕТОДИ І ФОРМИ вирішення поставлених завдань

Заняття рітмопластікой діляться на кілька видів:

     Навчальні заняття. На яких детально розбирається рух. Навчання починається з розкладки і розучування вправ у повільному темпі. Пояснюється прийом його виконання. На уроці може бути введено не більше 2-3 комбінацій.

Закріплюють заняття. Припускають повтор рухів або комбінацій не менше 3-4 разів. Перші повтори виконуються разом з педагогом. При повторах вибирається хтось із хлопців, що виконують рух правильно, краще за інших, чи йде змагання - гра між другою і першою лініями. І в цьому і в іншому випадку діти грають роль соліста або як би помічника педагога.

     Підсумкові заняття. Діти практично самостійно, без подсказ ¬ ки, повинні вміти виконувати всі завчені ними руху і танці-вальні комбінації.

          Заняття по рітмопластіке складається з певних видів виконуваних вправ:

Розминочні вправи з допомогою яких, дитина вчиться розігрівати м'язи і готується до більш складних танцювальним вправам. Також він вчиться тримати правильну поставу.

Ритмічні вправи розвивають у дитини почуття ритму, вміння рухатися під музику.

Вправи на пластику і фантазію розвинуть уяву дитини і навчать його імпровізувати під музику.

Фітнес вправи спрямовані на орієнтування в просторі і гімнастичні вправи.

Танцювально - ритмічні вправи дадуть уявлення про танець.

Ігрові вправи. Діти створюють певний образ і передають в русі різноманітні почуття.

      На заняттях рітмопластікі широко використовується Імпровізаційна робота, де діти танцюють придуманий ¬ ні ними варіації; виконують вправи в передачі ігрових образів при інсценуванні пісень; передають в рухах розгорнутий сюжет музичного розповіді; міняються ролями в імпровізації; виконують дії з уявними предметами. Такі завдання розвивають фантазію.

Рітмопластіка включає комплексні ритмічні, музичні, пластичні ігри та вправи, що забезпечують розвиток природничих психомоторних здібностей дитини, набуття відчуття гармонії свого тіла з навколишнім світом, розвиток свободи і виразності рухів тіла.

Система спеціально підібраних фізичних, хореографічних, ритмічних, акробатичних вправ спрямована на вирішення завдань всебічного фізичного розвитку з урахуванням стану здоров'я і розвитку дитини. Діти виконують вправи, здійснюючи регуляцію темпу, ритму, координації рухів та інших рухових характеристик. Рухливі та спортивні ігри, що включають біг, стрибки, вправи з м'ячем, обручем та іншими предметами також сприяють гармонійному розвитку фізичних і духовних якостей.

Завдання програми:

• прищепити інтерес дітей до занять по рітмопластіке;

• зміцнити кістково-м'язову систему, підвищити функціональну діяльність органів і систем організму;

• виховувати моральні якості, комунікабельність.

Курс «Рітмопластіка» складається з поетапного формування творчих здібностей та розвитку індивідуальних якостей дитини засобами музики і ритмічних рухів. Для кожного року навчання складений навчально-тематичний план, розрахований на 72 години. Навчально-тематичні плани мають розгорнуте календарно-тематичне планування. Заняття проводяться 2 рази на тиждень по 1академіческому годині.

Методичні рекомендації

Основна форма освітньої роботи з дітьми: сюжетно-ігрові (з урахуванням вікових особливостей дітей), в ході яких здійснюється систематичне, цілеспрямоване і всебічне виховання і формування фізичних, музичних і танцювальних здібностей кожної дитини.

Заняття складаються з 3 частин:

У першій (вступній) частині, заняття діти виконують вправи у різних видах ходьби, бігу, стрибків, для прийняття правильної оцінки і зміцнення зводу стопи, координації рухів, орієнтації в просторі, розвитку уваги. В якості ОРУ використовуються музично-ритмічні композиції. Танцювальні вправи дозволяють підвищити інтерес до заняття, емоційний настрій дитини.

У другій (основній) частині важливо здійснити правильний вибір вправ для всіх груп м'язів, варіативно змінювати види діяльності. Рухлива гра - важлива складова основної частини заняття. Підбір рухливих ігор здійснюється в залежності від складності та цікавинки попередніх дій. Гра може носити більш менш активний характер. У старшому і підготовчому віці доцільно організувати рухливі ігри для розвитку розумових здібностей дітей.

У третій (заключній) частині вирішується завдання відновлення організму після фізичних навантажень і перехід до інших видів діяльності. Дихальні вправи сприяють більш швидкому відновленню організму і несуть оздоровчий характер. Важливо навчити дитину дихати носом, співвідносити вдих і видих з рухами. Вправи на релаксацію включаються в кожне заняття; необхідно, щоб дитина навчилася знімати напругу м'язів після фізичного навантаження, розслаблятися. Цьому відповідають вправи, спрямовані на релаксацію, що виконуються в ігровій формі.

Для того щоб успішно розвивалося дитяча творчість, на заняттях бажано використовувати відповідний музичний матеріал, що відображає характер виконуваних дій. У ньому повинні бути присутніми контрастність темпу і динаміки, певні ритмічні малюнки. Якщо дитина буде відчувати різноманітність музики, то він зможе точніше передати рухом своє ставлення до неї, тобто у нього буде розвиватися творча уява.