Охорона державної таємниці під час кримінального провадження

Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності.

Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.

До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз'яснення йому вимог ст. 28 Закону України "Про державну таємницю" та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.

Тема 17. Виконання судових рішень.

Виконання вироку, ухвали, які набрали законної сили, є завершальною стадією кримінального провадження. Адже судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими для виконання на всій території України. В них реалізується рішення суду про винність чи невинність обвинуваченого, про обране винному покарання, про відшкодування завданої злочином шкоди та інші рішення, сформульовані у резолютивній частині вироку.

Основний зміст стадії виконання вироку визначають питання, пов’язані з процесуальною діяльністю суду, який звертає вирок до виконання; безпосередньо виконує деякі свої рішення, зокрема, виправдувальний вирок; вирішує процесуальні питання, пов’язані з виконанням вироку; забезпечує контроль за зверненням вироку до виконання.

Стадія виконання вироку, будучи заключною стадією кримінального провадження з різноманітними за характером правовідносинами, має тісний зв'язок із фактичною діяльністю з реалізації покарань.

Іншими словами, суть і завдання виконання вироку як стадії кримінального провадження полягає, як правило, не у фактичному виконанні рішень суду, які сформульовані в резолютивній частині вироку, зокрема: реалізації основних і додаткових мір покарання, стягнення завданих злочином збитків, судових витрат тощо.

Завданням цієї стадії кримінального провадження є організація процесуальної діяльності, спрямованою на:

1. звернення вироку до виконання;

2. забезпечення встановлених законом випадках повної або часткової безпосередньої реалізації вироку;

3. вирішення встановлених законом питань, які виникають у ході фактичного виконання вироку;

4. здійснення контролю за виконанням вироку.

З вищевикладеного можна виділити такі особливості цієї стадії:

- це частина кримінально-процесуальної діяльності, сюди не входить фактична діяльність із реалізації покарання;

- на відміну від інших, ця стадія не носить безперервного характеру, що розвивається, - вона може завершитись, а потім знову виникнути при необхідності вирішення того чи іншого питання;

- в ній має місце особливе коло суб’єктів – суд, прокурор, засуджений, його захисник, цивільний позивач та відповідач, та ін.;

- особливий предмет стадії – її діяльність спрямована на звернення до виконання винесених вироків та на вирішення питань, що виникають у ході фактичної реалізації покарання.

Дана стадія кримінального провадження характеризується рядом важливих положень, до яких належать:

• обов’язковість виконання вироків для всіх державних і громадських структур, посадових осіб і громадян;

• оперативність звернення і приведення вироку до виконання;

• можливість зміни рішення суду щодо покарання в ході виконання вироку при наявності встановлених законом для цього підстав.

Таким чином слід зауважити, що значення стадії виконання вироку визначається можливістю тих завдань, які в ній вирішуються.

Вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали. Виконання вироку або ухвали може бути зупинене також в інших випадках, передбачених КПК. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособове, якщо інше не передбачено КПК.

Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов'язок виконати судове рішення. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання. До набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.

Виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі: 1) тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання; 2) вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким; 3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім'ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім'ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.

Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 536 КПК) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.

Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.