Тема 7: Загальні основи ринку

План

1. Сутність ринку, його функції та умови формування

2. Структура ринку

3. Моделі ринкової економіки

4. Ринкова інфраструктура

Сутність ринку, його функції та умови формування

З давніх часів ринок визначали як місце (ринкову площу) де здійснюється купівля або продаж товарів. Ось чому у багатьох слово “ринок” асоціюється з базаром – місцем обміну вироблених благ. Це правильно лише частково. Ринок – поняття більш широке і містке. Це магазини, універсами, де продаються різні товари. Є ринки, на яких продаються і купуються цінні папери – це фондові біржі. Відносини, що виникають між продавцем і покупцем з приводу існуючих товарів утворюють ринки.

У сучасному суспільстві неухильно розвиваються засоби зв’язку і за рахунок цього купівля-продаж може здійснюватися за допомогою телефону або Інтернету. Для цього непотрібен безпосередній контакт суб’єктів ринкових відносин, а отже місця їхньої зустрічі. Виходячи з цього, можна зробити такий висновок.

Ринок – це обмін, який здійснюється за законами товарного виробництва і обігу. Обмін товарів здійснюється за суспільною оцінкою, що знаходить своє відбиття у ціні.

Ринок виконує роль механізму, через який досягається рівновага попиту і пропозиції.

Ціна D S

ціна точка

рівноваги рівноваги

Кількість товару

рівновага

Як бачимо, ринок – це механізм координації різноманітної діяльності людей через систему цін. Ринок сприяє вирішенню трьох основних економічних завдань: що, як і для чого виробляти.

1. Що виробляти, які товари-послуги визначають продавці та покупці. Продавці виробляють ті товари, які мають збут і приносять прибуток. Покупець заплатить за певний товар ціну, яка його влаштовує, а продавець продасть товар за ціну, що принесе йому вигоду.

2. Як виробляти товар визначає конкуренція між виробниками. Адже використовуючи застарілу техніку і технологію підприємці матимуть індивідуальні витрати виробництва вищі за суспільно необхідні, а отже продаватимуть свої товари за цінами, які нижчі, ніж витрати на ці товари. В результаті вони стануть банкрутами. Отже, конкуренція на ринку спонукає всіх товаровиробників зменшувати витрати виробництва, що можливо завдяки запровадженню нової техніки, технології організації виробництва.

3. Для кого виробляти товари визначає попит. Якщо населення отримує високі доходи, то воно може купувати різноманітні товари. Але якщо більшість населення країни має обмежені доходи, воно купуватиме лише предмети першої необхідності. У першому випадку попит стимулюватиме виробництво, а в другому – зумовлюватиме його згортання.

Ринок забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням. На ринку кількість товарів, яку хочуть купити покупці, має відповідати кількості товарів яку хочуть продати продавці. У цьому разі ціни встановлюються на рівні попиту і пропозиції, що і призводить до рівноваги.

Якщо ж рівноваги між попитом і пропозиції немає, то ринок через такий важіль, як ціна, впливає і на виробництво. Недостатня кількість товарів на ринку призводить до підвищення на них цін і навпаки. Це в свою чергу впливає на виробництво, призводить до його збільшення або скорочення.

Підсумовуючи зазначимо, що ринок є складним утворенням, що з одного боку, являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого – забезпечує зв’язок між виробництвом і споживачем, безперервність процесу відтворення.

Функції ринку:

1. Регулююча функція. Основний контроль над виробником здійснює споживач (держава та товаровиробник). Усі вони разом здійснюють регулювання ринком.

2. Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона заохочує тих хто найбільш раціонально використовує чинники виробництва, застосовує нові досягнення техніки. Той і має менші виробничі затрати, а отже є більш конкурентоспроможнішим.

3. Розподільча функція полягає у тому, що підприємство, яке є більш конкурентноздатним на ринку отримує більше доходів, ніж менш конкурентноздатне підприємство.

4. Інтегруюча функція ринку полягає в тому, що ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему зв’язків між підприємствами, галузями, регіонами.

Умови формування ринку.

Для того щоб була побудована ринкова економіка, функціонував реальний ринок, мають бути створені такі передумови:

1. Наявність суб’єктів ринкових відносин. Процвітання різноманітних форм власності (державна, кооперативна, приватна, змішана).

2. Конкуренція.

3. Вільне ціноутворення.

4. Реальна інформація про ринок і його суб’єктів.

Структура ринку

Пізнати ринок неможливо без глибокого аналізу його структури. Для цього слід обрати критерій, за яким можна розмежувати елементи ринку.

За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин ринок поділяють на:

1. Ринок предметів споживання і послуг, призначений для задоволення фізіологічних та соціальних потреб оюдей.

2. Ринок засобів виробництва спрямований на задоволення виробничих потреб. Його суб’єктами є фізичні і юридичні особи, що займаються економічною діяльністю.

3. Ринок нерухомості формується для торгівлі землею і об’єктами, що на ній збудовані. Суб’єктами цього ринку є особи, які можуть купувати об’єкти як для особистого (квартира), так і для виробничого споживання (земля, приміщення під офіс).

4. Ринок науково-технічних розробок та інформації включає пункт продукцію, техніку інформацію і інформаційні системи.

5. Ринок капіталу і інвестицій – купівля-продаж фінансових ресурсів (кредитний ринок і ринок цінних паперів).

6. Ринок робочої сили – об’єктом купівлі-продажу є робоча сила.

Класифікація ринків за ступенем зрілості:

1. Розвинений ринок має такі ознаки: наявність сильної конкуренції, ціна встановлюється під впливом попиту і пропозиції, закону вартості та граничної корисності, економічна самостійність товаровиробників, держава помалу втручається шляхом купівлі значної кількості товарів-послуг, встановленням мінімальної зарплати, контролює деякі ціни.

2. Ринок, що формується перебуває у стадії становлення і тому не може бути розвиненим. Для нього характерна наявність бартеру, надмірне втручання держави, нерозвиненість законодавчої бази.

3. Ринок з різним ступенем обмеження конкуренції (монопольний, олігопольний). На ринку домінує один або кілька продавців.

Моделі ринкової економіки

Існує три моделі ринкового господарювання: вільний ринок, соціально-орієнтований та державно-керований ринки.

Вільний ринок (економіка США) – незначне втручання держави і всебічна підтримка підприємства. Податки у США менші ніж у інших країнах. Державна власність у промисловості незначна

Соціально-орієнтований ринок (економіка Західної Європи) – суттєве втручання держави в економіку. Розвинена система соціального забезпечення (державне страхування здоров`я, грошова допомога родичам безробітнім та пенсіонерам)

Державно-керований ринок (економіка Японії та інших країн Східної Азії) – щільна взаємодія держави з фірмами. Бізнесмени разом з міністерствами розробляють стратегічні напрями розвитку економіки та визначають ключові галузі для вкладання капіталу. Державне соціальне забезпечення в Японії відсутнє. Цю функцію виконують фірми.

Ринкова інфраструктура

Ринкова інфраструктура – це система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До таких належать: біржі, банки, дилерські та брокерські контори, служби зайнятості, оптові збутові організації і т. д.

Аукціон – форма продажу у визначений час і у визначеному місці товарів, попередньо виставлених для ознайомлення. Центри аукціонної торгівлі знаходяться в Нью-Йорку, Лондоні, Стокгольмі, Монреалі, Москві, Санкт-Петербурзі. Торгові доми – це торговельні фірми, що закуповують товари у виробника своєї країни і перепродають за кордон, або закуповують товар за кордоном та перепродають місцевим оптовим фірмам.

Ярмарки бувають світові, міжнародні, регіональні, національні та місцеві. Ярмарки – це торги, ринки товарів, які періодично організовують в установленому місці.

Біржа праці – регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками.

Брокерські фірми – є посередниками між продавцями і покупцями активів на біржі. За своє посередництво вони отримують комісійну винагороду.

Фондова біржа – це організований і регулярно функціонуючий ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів (акцій, облігацій).

Страхова компанія – комерційна організація, що ставить за мету тримання прибутку від здійснення страхових операцій. Страхові компаньйони нейтралізують економічний ризик та покривають збитки у разі настання певних ситуацій.

Аудиторська фірма – це незалежна висококваліфікована організація, яка на замовлення контролює й аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності, їхні річні бухгалтерські звіти і баланси.

Холдингова компанія – акціонерна компанія, капітал якої використовується для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю за їхньою діяльністю й отримання доходів.