
- •140101 «Готельно-ресторанна справа»
- •Протокол № ___ від _____2011 р.
- •Передмова
- •Меблі в системі матеріально-художньої культури
- •1.1. Історія виникнення та розвитку меблів
- •1.2. Основні терміни та визначення
- •1.3. Класифікація меблів
- •1.4. Функції меблів та основні вимоги до них
- •1.5. Напрямки дизайну сучасних меблів
- •1.6. Популярні стилі сучасних готельних меблів
- •Основи конструювання меблів
- •2.1. Класифікація матеріалів для виробництва меблів
- •2.2. Загальна характеристика деревини та деревинних матеріалів
- •2.3. Загальна характеристика полімерних та синтетичних матеріалів
- •2.4. Еластичні та текстильні матеріали меблів
- •2.5. Додаткові матеріали у виробництві меблів
- •2.6. Основні види лицьової обробки меблів
- •2.7. Якість меблів
- •Меблі в інтер’єрі підприємств готельно-ресторанного господарства
- •3.1. Загальна характеристика меблів для готельно-ресторанного господарства
- •3.2. Відомості з меблювання приймально-допоміжної групи приміщень із вестибюлем та приміщень загального користування
- •3.3. Меблювання номерного фонду закладів готельного господарства
- •3.4. Принципи меблювання залів закладів ресторанного господарства
- •Відмінні особливості та застосування деревинних порід
- •Словник
- •Література
- •Питання до заліку
1.2. Основні терміни та визначення
Меблі – пересувні або вбудовані вироби для обладнання житлових та громадських приміщень, садово-паркових та інших зон перебування людини.
Номенклатура меблів – склад виробів для меблювання приміщень певного призначення або перелік функціональних типів виробів, які утворюють будь-який комплект. Визначається плануванням приміщення, його призначенням, змістом трудових і побутових процесів, кількісним і професійним складом людей у приміщеннях.
Асортимент меблів – склад і співвідношення окремих видів виробів або у випуску продукції, наприклад підприємства, або у сфері розподілу, або у сфері споживання. Асортимент повинен формуватися на основі вивчення розвитку споживчих вимог і попиту методом модернізації старих і створення нових виробів.
Оптимальна номенклатура та оптимальний асортимент – найбільш сприятливі, кращі з можливих за даних умов, що враховують вплив різних факторів.
Набір меблів – це група виробів, зв'язаних між собою загальним архітектурно-художнім завданням обстановки приміщень, із широкою варіабельністю за складом та призначенням. З виробів одного набору можна утворювати різні варіанти комплектів меблів.
Гарнітур меблів – це група виробів, зв'язаних між собою за архітектурно-художньою і конструктивною ознаками, призначених для обстановки певної функціональної зони приміщення.
Інтер’єр (фр. intérieur – внутрішній) – архітектурно і художньо оформлений внутрішній простір будинку, який забезпечує людині сприятливі умови життєдіяльності; внутрішній простір будинку або окремого приміщення, архітектурне рішення якого визначається його функціональним призначенням.
В основі дизайну інтер'єру лежить синтез прагматичних і художніх ідей та рішень, спрямованих на поліпшення умов існування людини у цілісній естетично зробленій формі. Інтер'єр складається із трьох складових: будівельна оболонка – підлога, стіни, стеля; предметне наповнення (меблі, обладнання); функціональні процеси, що формують і простір, і чуттєво-психологічну атмосферу.
Функціональний комфорт – одне з фундаментальних понять у дизайні, яке означає сферу взаємодії об’єкта дизайну із навколишнім середовищем.
Дизайн (від англ. design інженер-конструктор, від лат. designare отмерять) – це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають як зовнішні риси виробу, так і, головним чином, ті структурні та функціональні взаємозв'язки, що перетворюють виріб у єдине ціле як з погляду споживача, так і з погляду виробника. Дизайн прагне охопити всі аспекти навколишнього середовища людини, що обумовлене промисловим виробництвом. Дизайн – творчий метод, процес та результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їх комплексів та систем, орієнтовані на досягнення найбільш повної відповідності створюваних об'єктів та середовища в цілому можливостям та потребам людини, як утилітарним, так і естетичним.
Естетика (від грец. αἰσθητικός – «що почуває, почуттєвий», від αἴσθημα – «почуття, почуттєве сприйняття») – філософська дисципліна, основним предметом вивчення якої є естетичне та його дійсність, закони та норми, форми та типи (прекрасне, піднесене та ін.), його відношення до природи та мистецтва, його походження та роль у художній творчості та насолоді; філософське вчення про сутність і форми прекрасного в художній творчості, у природі та у житті, про мистецтво як особливий вид суспільної ідеології.
Ергономіка (від грец. ἔργον – «робота» і νόμος – «закон») – у традиційному розумінні – наука про пристосування посадових обов'язків, робочих місць, обладнання та комп'ютерних програм для найбільш безпечної та ефективної праці робітника, виходячи з фізичних і психічних особливостей людського організму. Більш широке визначення ергономіки, прийняте в 2010 році Міжнародною Асоціацією Ергономіки (IEA), звучить так: «Наукова дисципліна, що вивчає взаємодію людини та інших елементів системи, а також сфера діяльності по застосуванню теорії, принципів, даних і методів цієї науки для забезпечення благополуччя людини та оптимізації загальної продуктивності системи».
Тектоніка (в дизайні, архітектурі, образотворчому мистецтві) – художнє вираження закономірностей будови, співвідношення навантаження та опори, властиві конструктивній системі спорудження або витворів скульптури.