2.6. Основні види лицьової обробки меблів
Лицьову поверхню деревини з гарною текстурою обробляють прозорим меблевим лаком або полірують. Таку обробку називають столярною, або прозорою. До прозорої обробки відносять і такий стародавній спосіб, як вощіння.
Березі, клену можна додати колір деревини коштовних порід, офарблюючи їх тими чи іншими водними аніліновими або природними барвниками – морилками-бейцами. Розчин бейца проникає в деревину всього лише на глибину в 0,3-0,5 мм.
Як протравлення дуже часто використовують солі різних металів, окисли та кислоти. Наприклад, марганцевокислий калій застосовують для фарбування деревини сосни у вишневий колір.
Підфарбування, оброблення, металізація – все це різновиди так званої імітаційної обробки. Останні два види в наш час застосовуються значно рідше, ніж лакування та полірування оскільки вони вимагають художньої навички та смаку. Оброблення під дуб виконується олійними фарбами, при цьому змінюється колір оздоблювального покриву, на поверхні малюють кистями, гумовими гребінками текстуру дуба.
Металізація – придання деревині виду металу: бронзи, срібла, золота. Звідси часткові назви – бронзування, золочення, сріблення.
В особливу групу виділяють високомистецьку обробку. Вона полягає в оздобленні лицьових поверхонь меблів різьбленням, випалюванням, мозаїкою або інкрустацією, вставками різних візерунків з різнобарвної деревини (маркетрі), металу, перламутру, пластику.
Фарбування олійними фарбами або емалями прийнято називати непрозорою обробкою.
2.7. Якість меблів
Існують загальноприйняті норми, які визначають якість меблів. Відхилення від норми приводить до погіршення її експлуатаційних характеристик. Так, наприклад, людина відчуває помітну незручність при зміні висоти сидіння стільця на один сантиметр або відхиленні величини нахилу спинки стільця на два градуси.
Готельний працівник, що займається комплектуванням номерного фонду меблями, повинен знати елементарні конструктивні особливості цих виробів. У робочих крісел і стільців сидіння повинне перебувати щодо спинки під кутом максимум 11 градусів, в інших виробів – не більше 120 градусів. У таких виробів нахил сидіння убік спинки не повинен становити більше 5 градусів.
У номерному фонді багато м'яких меблів. Розглянемо експлуатаційні характеристики цього виду меблів більш докладно. Номенклатура м'яких меблів для готельних номерів складається в основному із крісел, ліжок, диванів. Уже з назви різновиду меблів видно, що головним критерієм оцінки якості м'яких меблів є категорія м'якості. Якщо категорія є нульовою, то значення деформації м'якого елемента під впливом тіла людини масою сімдесят п'ять кілограмів повинне бути не менш дванадцяти сантиметрів. При четвертій категорії м'якості – від двох до чотирьох сантиметрів. Таким чином, для виготовлення крісла нульової категорії м'якості потрібна більша кількість матеріалів, чим для будь-яких інших категорій. Природно, що й ціна такого крісла буде вище.
Варто враховувати ще й той факт, що людям, які страждають такими захворюваннями, як скривлення хребта, рекомендується спати на рівній і відносно твердій поверхні. А грамотно підібрані предмети м'яких меблів сприяють профілактиці різних захворювань. Якщо людина лежить на рівному ліжку, то вага його тіла розподіляється рівномірно, при цьому м'язи розслаблюються, хребці не здавлюють нерви та кровоносні судини. Таким чином внутрішні органи отримують достатню кількість кисню. Досить тверда постіль нормалізує також діяльність шкіри, охороняє печінку від опущення, поліпшує роботу шкірних судин.
При користуванні надто м'якими сидіннями та ліжками відбувається вигин хребта, що сприяє розвитку захворювань. Оптимальна конструкція, що не наносить шкоду хребту, – м'який елемент меблів з відносно невеликою величиною деформації.
Сон на правильно підібраній основі м'яких меблів крім профілактики скривлення хребта сприяє найбільш гарному відпочинку та бадьорому стану після нього, а також зміцнює нервову систему та здоров'я в цілому.
Меблі для сидіння повинні забезпечувати оптимальне положення тіла людини та сприяти зняттю втоми, що нагромадилися за день. Найкраще з подібними завданнями впораються сидіння із твердими поверхнями. Варто уникати сидінь подібних до гамака, які виходять при використанні пружинних основ та еластичних стрічок.
Правильно підібрані меблі, які відповідають своєму прямому призначенню, завжди забезпечать у готельному номері комфорт і затишок.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Як класифікують матеріали, що використовуються у виробництві меблів?
Назвіть переваги та недоліки деревини, як основного матеріалу меблевих виробів.
Які деревинні породи вам відомі? Назвіть їх відмінні особливості та шляхи застосування?
Які деревинні матеріали вам відомі? Для чого вони застосовуються?
Які полімерні матеріали використовуються у виробництві меблів?
Як метали використовуються у виробництві меблів?
Які вимоги висуваються до декоративних меблевих тканей?
За рахунок чого досягаються м’якість та пружність відповідних меблевих деталей (сидінь, спинок)?
Що підпадає під поняття меблева фурнітура?
Які основні способи лицьової обробки меблів ви знаєте?
ТЕСТИ
Деревинно-волокнисті плити (ДВП) отримують:
а) із деревинних волокон і паперу термічною обробкою та пресуванням;
б) із суміші деревинних стружок з синтетичними смолами пресуванням;
в) склеюванням брусків із хвойних та листяних порід з наступним лицюванням шпоною;
г) склеюванням декількох шарів шпону (3...13) зі взаємоперпендикулярним розташуванням волокон у суміжних шарах.
Деревинно-стружечні плити (ДСП) отримують:
а) із деревинних волокон і паперу термічною обробкою та пресуванням;
б) із суміші деревинних стружок з синтетичними смолами пресуванням;
в) склеюванням брусків із хвойних та листяних порід з наступним лицюванням шпоною;
г) склеюванням декількох шарів шпону (3...13) зі взаємоперпендикулярним розташуванням волокон у суміжних шарах.
Фанеру отримують:
а) із деревинних волокон і паперу термічною обробкою та пресуванням;
б) із суміші деревинних стружок з синтетичними смолами пресуванням;
в) склеюванням брусків із хвойних та листяних порід з наступним лицюванням шпоною;
г) склеюванням декількох шарів шпону (3...13) зі взаємоперпендикулярним розташуванням волокон у суміжних шарах.
Плити столярні отримують:
а) із деревинних волокон і паперу термічною обробкою та пресуванням;
б) із суміші деревинних стружок з синтетичними смолами пресуванням;
в) склеюванням брусків із хвойних та листяних порід з наступним лицюванням шпоною;
г) склеюванням декількох шарів шпону (3...13) зі взаємоперпендикулярним розташуванням волокон у суміжних шарах.
Найбільш стійкою проти грибків, плісняви, комах є деревина:
а) дуба, модрини;
б) сосни, кедра;
в) липи, берези, клена;
г) груші, яблуні, черешні.
Конструкційні матеріали:
а) складають основу меблевих виробів, їм належить провідна роль;
б) це шпон струганий та лущений, декоративні плівки, декоративний пластик, шкіри, шкірозамінники, ламінати і т. д;
в) використовують для склеювання різних виробів із застосуванням різноманітного обладнання, при збиральних та інших роботах;
г) застосовують для утворення захисно-декоративних покриттів при виробництві виробів та обладнанні інтер’єрів.
Лицювальні матеріали:
а) складають основу меблевих виробів, їм належить провідна роль;
б) це шпон струганий та лущений, декоративні плівки, декоративний пластик, шкіри, шкірозамінники, ламінати і т. д;
в) використовують для склеювання різних виробів із застосуванням різноманітного обладнання, при збиральних та інших роботах;
г) застосовують для утворення захисно-декоративних покриттів при виробництві виробів та обладнанні інтер’єрів.
Клейові матеріали:
а) складають основу меблевих виробів, їм належить провідна роль;
б) це шпон струганий та лущений, декоративні плівки, декоративний пластик, шкіри, шкірозамінники, ламінати і т. д;
в) використовують для склеювання різних виробів із застосуванням різноманітного обладнання, при збиральних та інших роботах;
г) застосовують для утворення захисно-декоративних покриттів при виробництві виробів та обладнанні інтер’єрів.
Оздоблювальні матеріали:
а) складають основу меблевих виробів, їм належить провідна роль;
б) це шпон струганий та лущений, декоративні плівки, декоративний пластик, шкіри, шкірозамінники, ламінати і т. д;
в) використовують для склеювання різних виробів із застосуванням різноманітного обладнання, при збиральних та інших роботах;
г) застосовують для утворення захисно-декоративних покриттів при виробництві виробів та обладнанні інтер’єрів.
Конструкційні матеріали:
а) складають основу меблевих виробів, їм належить провідна роль;
б) це шпон струганий та лущений, декоративні плівки, декоративний пластик, шкіри, шкірозамінники, ламінати і т. д;
в) використовують для склеювання різних виробів із застосуванням різноманітного обладнання, при збиральних та інших роботах;
г) застосовують для утворення захисно-декоративних покриттів при виробництві виробів та обладнанні інтер’єрів.
Коефіцієнт якості – це:
а) вміст вологи у матеріалі;
б) відношення маси матеріалу до його об’єму;
в) відношення межі міцності матеріалу до його щільності;
г) опір стиранню матеріалу.
Відношення вологи до маси деревини називається:
а) гігроскопічністю;
б) водопоглиненням;
в) усушкою;
г) вологістю.
Зміна розміру деревини при зміні вологості нижче крапки насичення називається:
а) гігроскопічністю;
б) водопоглиненням;
в) усушкою;
г) пористістю.
Здатність деревини усмоктувати з повітря вологу або віддавати вологу в атмосферу називається:
а) гігроскопічністю;
б) водопоглиненням;
в) усушкою;
г) пористістю.
Здатність деревини усмоктувати краплиннорідку вологу називається:
а) гігроскопічністю;
б) водопоглиненням;
в) усушкою;
г) пористістю.
Властивість, яка залежить від об’єму порожніх клітин та міжклітинних просторів, визначається у сухому складі деревини:
а) гігроскопічність;
б) водопоглинення;
в) усушка;
г) пористість.
Обробка лицьової поверхні деревини з гарною текстурою прозорим меблевим лаком або полірування називається:
а) столярною обробкою;
б) протравленням;
в) підфарбуванням;
г) металізацією.
Придання деревині виду металу: бронзи, срібла, золота називається:
а) столярною обробкою;
б) протравленням;
в) підфарбуванням;
г) металізацією.
Прикрашення меблевих виробів візерунками та зображеннями зі шматочків деревини, які накладаються на поверхню та відрізняються від неї за кольором та матеріалом:
а) підфарбування;
б) маркетрі;
в) розділка;
г) металізація.
Зміна кольору та текстури лицювального покрову за допомогою олійних фарб шляхом використання кистей та резинових гребінців:
а) підфарбування;
б) маркетрі;
в) розділка;
г) металізація.
