2. Особливості соціально-психологічного консультування депресивних клієнтів.

Вчасна діагностика депресії важлива для раннього професійного (психологічного, соціального) втручання, яке є ефективним як для психофізіологічного одужання так і для соціальної реабілітації.

Насамперед слід встановити, з якого роду депресією зіткнувся консультант: проявами психічного захворювання, невротичною депресією чи реакцією здорової людини на сумні реальні події.

Безпідставно переконувати депресивного клієнта, що все буде гаразд, всіляко відразу підбадьорювати його є надто шкідливо. Це тільки насторожить клієнта і, можливо, він просто уникне подальшого контакту, оскільки сприйме таку поведінку консультанта, як несерйозне ставлення до його проблеми.

Задача консультанта в роботі з депресивними клієнтами подвійна, а саме:

- підтримати клієнта; - допомогти йому з психологічним поясненням труднощів.

Соціальний працівник, консультант повинні не вичікувати, а активно втручатися в долю клієнта, його переживання та зовнішні події.

Депресивні клієнти потребують більшої активності від консультанта, ніж інший контингент, звертаючись по допомогу. Краще відразу конструювати втручання, залучаючи потрібних спеціалістів. На початкових стадіях співпраці такі клієнти поводять себе досить пасивно, ніби не бажаючи активних змін.

Якщо консультант буде сидіти мовчки, сподіваючись, що клієнт сам розповість про свої проблеми, то відвертого спілкування не буде. А клієнт тільки зайвий раз переконається в своїй нікчемності. Тому, в основному, на початку зустрічей спеціаліст несе відповідальність за співпрацю з клієнтом.

Часто клієнт настільки пасивний, що не може говорити про свій стан, а приводить супроводжуючих. В даному випадку важливо першу розмову провести разом з усіма, але ні в якому разі не за спиною клієнта.

На початку процесу консультант повинен часто зустрічатися з депресивним клієнтом. У залежності від гостроти та складності процесу, частота зустрічей може бути 3-4 рази на тиждень, потім поступово її зменшують. У процесі консультування необхідно долати залежність клієнта, спонукати його до більш активної ролі з кожної послідуючої зустрічі.

У випадку глибокої депресії лікарі зазвичай використовують медикаментозне лікування антидепресантами. Але психолог, соціальний працівник повинні знати про те, які ліки приймає їх клієнт, яка сила та тривалість дії цих ліків.

Психолог та соціальний працівник повинні також знати про біологічну та психологічну схильність деяких людей до депресивних реакцій у важких життєвих ситуаціях. У таких клієнтів депресія повторюється в несприятливих умовах і минає при зміні зовнішніх життєвих умов. Якщо депресія носить ендогенний характер, то її перебіг більше залежить від добових, сезонних, кліматичних та внутрішньопсихологічних факторів.

У роботі з депресивними клієнтами надзвичайно важливим є довготривалий емпатичний зв’язок між консультантом та клієнтом; необхідно бути дуже уважними, щоб не допускати тиші або не говорити надто багато. Для таких клієнтів важливе прихильне ставлення та повага, а не надмірний спокій, потакання та безглузда доброта.

Робота з депресивними клієнтами є психологічно важкою для спеціалістів. Іноді буває важко подолати почуття приниження професійної гідності. Тому колегам слід підтримувати один одного.