5. Вказівка розгалуження та її опис мовою програмування. Опис умов.
Структурні оператори являють собою угрупування, побудовані з інших операторів за чітко визначеними правилами. Всі структурні оператори поділяються на три групи:
складені;
умовні;
повтору.
Складений оператор являє собою групу з довільного числа операторів, відокремлених один від одного крапкою з комою. Ця група обмежена операторними дужками begin і end.
begin
оператор 1;
…
оператор n;
end;
Складений оператор сприймається як єдине ціле і може знаходитися в будь-якому місці програми.
Умовні оператори забезпечують виконання або невиконання деякого оператора, групи операторів або блоку в залежності від заданих умов. Використовуються умовні оператори в таких алгоритмах, де можливі декілька варіантів розв'язання задачі в залежності від початкових умов.
Паскаль допускає використання двох умовних операторів: if та case.
Умовний оператор (команда розгалуження) є одним із найпоширеніших засобів, що змінюють лінійний порядок виконання операторів програми. Він може набувати таких форм:
Перша (або повна) форма:
if < умова > then begin
<серія 1>
end else begin
<серія 2>
end;
Мовою блок-схем ця команда записується у наступному вигляді:
Друга (або скорочена) форма команди розгалуження:
if < умова > then begin
<серія >
end;
Мовою блок-схем вона записується так:
У повній формі команди умовного переходу виконується <серія 1>, якщо умова істинна, і <серія 2>, якщо вона хибна. В скороченій формі серія виконується тільки у випадку, якщо умова істинна, інакше команда розгалуження закінчується і виконується наступний за нею оператор.
Один оператор if може входити до складу іншого. У цьому випадку говорять про вкладеність операторів. При вкладеності операторів кожне else відповідає then, що йому передує.
Умова — вираз булівського типу, тобто це речення, на яке можна відповісти «так» або «ні».
Умова може бути простою або складеною. Складені умови утворюються з простих за допомогою логічних операцій and, or, not, причому очевидно, що службове слово or використовується, якщо необхідне виконання хоча б однієї умови, а службове слово and — якщо необхідне одночасне виконання всіх умов.
Наприклад, мама дозволила мені піти погуляти, якщо я «виконав уроки» та (англійською and) «помив посуд». Тільки при виконанні обох умов мені дозволено піти до друзів.
Другий приклад: якщо сьогодні «вихідний», або (англійською or) «святковий день», або «канікули», або «я хворий», я не піду до школи. Виконання хоча б однієї з умов призведе до того, що я залишусь вдома і не піду до школи. Зовсім не обов'язково, щоб одночасно було свято, вихідний, канікули та ще й хвороба, щоб не треба було йти до школи.
Службове слово not виконує заперечення умови, тобто, якщо вона була істинною, то стає хибною і, навпаки: якщо була хибною — стає істинною. Наприклад, якщо на вулиці не (англійською not) йде дощ, то я залишу вдома парасольку. В цьому випадку «йде дощ» — умова, яка може бути істинною чи хибною в залежності від погоди на вулиці. А слово не заперечує цю умову, тобто робить її хибною, якщо дощ дійсно йде, і навпаки — істинною, якщо дощу немає.
При написанні програм на мові Паскаль у записі умов можуть використовуватися всі можливі операції відношення (дорівнює, не дорівнює, менше, більше, не більше, не менше тощо). Результат виразу має булівський тип.
Наприклад:
(х > 4) and (x < 10)
При х = 5 ця умова буде істинною, а при х = 25 — хибною.