
- •1.Проектування поздовжнього профілю тунелю
- •2.Обгрунтування вибору типу оправи
- •3.Техніко-економічне обгрунтування оправи.
- •Вихідні данні:
- •3.Статичний розрахунок оправи
- •3.1Визначення навантажень
- •Розрахунок кільця, що вільно деформується.
- •Вибір прохідницького щита та його параметрів.
- •Розрахунок електровозної відкатки.
- •Побудова циклограми виконання робіт
- •Перевірка на міцність оправи із залізобетону
- •Список використаної літератури
- •Технологічна послідовність робіт при будівництві тунелів щитовим способом
- •1.Розробка грунту
- •Переміщення щита в забої
- •Монтаж оправи
- •Первинне нагнітання за оправу
- •5.Чеканення швів
Вибір прохідницького щита та його параметрів.
Для вибору прохідницького щита керуємося геологічними умовами даного курсового проекту, а саме за коефіцієнтом міцності за Протод’яконовим :
f=0,3. Вибираємо щит з екскаваторним робочим органом.
Повна довжина щита складає :
Lщ=Lнч + Lок + Lхо, де :
Lнч – довжина ножової частини;
Lок – довжина опорного кільця;
Lхо – довжина хвостової оболонки кільця.
Довжину ножової частини приймаємо рівною Lнч = 1м.
Довжину опорного кільця знаходимо з умови Lок = 2b, де b – ширина кільця оправи.
Довжина хвостової оболонки кільця складає :
Lхо = l1 + l2 + l3, де
l1 – довжина перекриття кілець оправи, для нестійких порід приймаємо l1=2,2b=2,2м;
l2=0,6м – довжина виступаючої під оболонку частини щитового гідроциліндра;
l3=0,15м – величина зазору між опорною плитою щитового гідроциліндра і торцевою площиною оправи.
Lщ = 1 + 2 + 2,2 + 0,6 + 0,15 = 5,95м.
Зовнішній діаметр щита складає :
Dщ = 1,008Dзн + 2δ, де
δ=30мм – товщина оболонки щита;
Dзн=5,5м – зовнішній діаметр оправи.
Коефіцієнт маневреності щита розраховується за формулою :
Приблизна вага щита розраховується за формулою :
Величина необхідного повного зусилля щитових гідроциліндрів розраховується за формулою :
R = R1 + R2 + R3 + R4 = 28292,56 – загальна сила граничного опору, де
,
де
– площа
поперечного перерізу щита за зовнішнім
діаметром.
– величина
розрахункового горизонтального тиску
породи.
,
де
ft1 – коефіцієнт тертя сталі по грунту. Приймаємо ft1 = 0,4.
С – питоме зчеплення сталі щита з грунтом.
Для мілкозернистого піску приймаємо С = 0.
kD – наведений коефіцієнт пружного відпору грунту.
∆ - обжимання грунту боковою повернхнею.
Для мілкозернистого піску ∆ розраховується за формулою :
ft2 - коефіцієнт тертя пари «матеріал оправи – сталь». Приймається рівним 0.5
Gк – маса кільця залізобетонної оправи. Gк = 105кН.
kM – коефіцієнт місцевого опору.
kM = 2.
Gщ = Gщк – вага частини щитового комплексу, що переміщується разом із щитом.
Зусилля одного гідроциліндра розраховується за формулою :
Розрахунок електровозної відкатки.
Сутністю розрахунку електровозної відкатки є визначення основних параметрів робіт із перевезення породи, яка розробляється, за цикл прохідницьких робіт . Як основний тяговий засіб для переміщення поїздів рейковим транспортом слід застосовувати контактні або акумуляторні електровози постійного струму.
Для цього визначаємося з назвою і характеристиками електровоза і вагонетки.
Для розрахунку приймаємо електровоз :
|
Тип живлення
|
Ширина колії, мм
|
Загальна маса ел-за, т
|
Сила тяги, т
|
Швидкість, км/год
|
К-4
|
Контактний |
600 |
4,25 |
0,90 |
5,5 |
Та вагонетку :
Назва |
Тип
|
Ширина колії, мм
|
Ємність кузова, м3
|
Маса,т
|
ВНК- 1,6
|
З глухим кузовом |
600 |
1,64 |
0,80 |
Визначення кількості вагонеток які можуть потягти електровоз із умови зрушення
-
маса порожньої вагонетки;
FT -
сила тяги електровоза;
-
опір зрушенню вагона з місця
(в
даному випадку дорівнює
12);
- опір руху потяга із грунтом при зрушенні з місця:
РС - Загальна маса електровоза ; K - кількісьть отриманих вагонеток
Визначимо кількість вагонеток, які може зупинити електровоз за умови руху вниз та гальмування :
FТ - скоригована сила тяги :
=
0,24
- коефіцієнт
зчеплення коліс із рейками
-
опір
руху потяга із грунтом за умови руху
вниз ( дорівнює
)
Отже, обираємо кількість вагонеток 6 з умови руху вниз та гальмування.
Визначимо тривалість рейсу Тр , год :
Тм - тривалість маневрів протягом рейсу, що дорівнює 0,3 год
Труху - тривалість руху потяга, год, визначається як :
L - довжина відкатки, км, приймається рівною половині довжини тунелю
V - швидкість руху потяга ( 10 км/год)
Необхідна кількість електровозів по відкатці породи :
m - коефіцієнт нерівномірної відкатки, який дорівнює 1,5
n0
- кількість
рейсів необхідна для перевезення породи,
яка розробляється за цикл
np - можлива кількість рейсів одного потяга з породою за цикл
T -час протягом якого проводиться розробка й відкатка породи.
год
;
;
;
Необхідна кількість електровозів округлюється у більшу сторону,
тому приймаємо 1 електровоз.