Зміст

Вступ…………………………………………..……..………………………...………..2

Проектування поздовжнього профілю тунелю........................................................4

Обгрунтування вибору типу оправи………………………………………………..5

Проектування конструкції збірних кругових оправ……………………………..6

Варіант 1…………………………………………………………………...….7

Варіант 2………………………………………………………………………8

Варіант 3…………………………………………………………………..… 9

Техніко-економічне обгрунтування варіантів оправи……………………...…..10

Статичний розрахунок оправи тунелю…………………………………………...12

Виконання робіт під час будівництва тунелю…………………………………...18

Проектування вентиляції під час виконання робіт……………………………..20

Побудова циклограми виконання робіт………………………………………….23

Охорона праці та техніка безпеки під час проведення робіт…………………..25

Література……………………………………………………………………………27

Вступ

1.Проектування поздовжнього профілю тунелю

При проектуванні профілю тунелю враховуємо:

1. Проект повинен бути складений для всього тунелю або його ділянки між двома порталами, відстань між якими вказана у завданні.

2. Мінімальний уклон у залізничних тунелях за умов водовідводу повинен бути не менше 3 %. Для залізничних тунелів обов’язковим є пом’якшення заданого керівного уклону . Пом’якшений керівний уклон визначають за формулою:

;

де – коефіцієнт пом’якшення керівного уклону.

У разі з’єднання двох ділянок колії різниця між їх уклонами повинна становити не більше 6% , тобто уклон ділянки, що поєднується з мінімальним уклоном . повинен бути не менше 9%, а потім переходити до пом’якшеного керівного уклону . При довжині тонелю від 0,3 до 1,0 км =0,9; від 1,0 до 3 км =0,85;

більше 3 км – (0,8 – 0,75).

3. Тунелі метрополітену мають прогнутий профіль, що бажано за умовами експлуатації рухомого складу. Найбільший допустимий уклон перегінних метрополітенів – 40%, найменший – 3%.

Інженерно-геологічні характеристики грунту:

Грунт: пісок мілкозернистий;

Коефіцієнт пружного відпору: 0,5× кН/м³;

Коефіцієнт розрихлення: = 1,1 ;

Питома вага грунту:   15 кН/м³;

Кут внутрішнього тертя: = 30;

Коефіцієнт міцності по Протод’яконову: f=0,3;

Піщані грунти називаються незв'язними. Структурні зв'язки між мінеральними зернами і уламками порід у цих грунтах відсутні. Основними компонетами піщаних грунтів є глинясті (<0,005 мм), пилуваті (0,005 — 0,05 мм) і піщані (0,05—2 мм) частинки, а також уламки порід (>2 мм).

2.Обгрунтування вибору типу оправи

На вибір типу обробки і визначення основних параметрів вирішальний вплив мають інженерно – геологічні умови розташування тунелю ( геологія і гідрогеологія, положення тунелю відносно поверхні землі і границь пластів породи, його діаметр).

Оцінка інженерно-геологічних умов при виборі типу тунельної обробки виконується з таких позицій. У будь-яких породах, а особливо зволожених, обробка повинна бути водостійкою проти випадкової, поверхневої або підземної води.

Конструкцію обробки обирають в залежності від характеру породи. Чим слабша порода і більше діаметр тунелю, тим більшу жорсткість повинно мати кільце. А при збільшенні діаметру важче забезпечити необхідну жорсткість.

Для забезпечення водонепроникності обробки при впливі випадкових або поверхневих вод достатньо виконати гідроізоляцію всіх швів між елементами, болтових отворів і отвору для нагнітання розчинів за обробку.

У слабостійких породах природної вологості з невисоким коефіцієнтом міцності застосовують, у залежності від діаметра тунелю, обробки із залізобетонних тюбінгів, блоків ребристого або суцільного поперечного перерізу з плоскими (залізобетонні тюбінги) або циліндричними опукло-ввігнутими стиками.

Виходячи з наведених міркувань приймаємо:

Варіант №1 – обробка з чавунних тюбінгів(СЧ – 21 – 40 );

Варіант №2 – обробка з залізобетонних блоків суцільного перерізу

(бетон класу В50);

Варіант №3 – обробка з залізобетонних блоків суцільного перерізу

(бетон класу В30);