IV етап - етап діяльності:
реалізація завдань, запланованих на ІІІ етапі;
збір підписів на підтримку проведення озеленення, створення парку чи скверу, насадження алеї;
проведення консультації з фахівцями з озеленення;
пошук посадкового матеріалу;
проведення кампанії розсилки листів, статей у ЗМІ;
організація співпраці з лісництвом, комунальним господарством тощо;
організація суботника для очищення території;
висаджування дерев.
Презентація й оцінювання результативності проекту:
обробка й оформлення результатів виконання проекту;
представлення матеріалів роботи групи на учнівських зборах, конференції, семінарі вчителів, батьківських зборах;
поширення інформації про проведену роботу у пресі;
дослідження громадської думки про актуальність і доцільність здійсненого проекту;
оцінювання результатів з огляду на початкові цілі;
узагальнення отриманого досвіду, визначення найбільш сильних і найбільш слабких сторін роботи;
визначення можливостей подальшого розвитку проектної діяльності.
Необхідні умови: ініціативна група; залучення громадськості, органів державної влади, ЗМІ, природоохоронних служб; допомога лісництва, комунального господарства.
Ресурси: посадковий матеріал, інструменти, папір для листівок, плакатів.
Головними функціями зелених насаджень ми можемо назвати такі як санітарно-гігієнічна, рекреаційна, структурно-планувальна, декоративно-художня.
Велика роль зелених насаджень в очищенні повітря міст. Дерево середньої величини за 24 години відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох осіб.
За один теплий сонячний день гектар лісу поглинає з повітря 220-280 кг вуглекислого газу і виділяє 180-200 кг кисню і виділяє 180-200 кг кисню. З 1 м2 газону випаровується до 200 г/г води, що значно зволожує повітря. У жаркі літні дні на доріжці у газону температура повітря на висоті росту людини майже на 2,5 - градусів 0С нижче, ніж на асфальтованій мостовій.
Газон затримує приносимий вітром пил і знищує мікроби. Поблизу зеленого килима легко дихається. Не випадково останнім часом в практиці озеленення все частіше віддається перевага ландшафтного або вільного стилю проектування, при якому 60 % території і більш відводиться під газон. У спекотний літній день над нагрітим асфальтом і розпеченими залізними дахами будинків утворюються потоки теплого повітря, піднімаючі найдрібніші частинки пилу, які довго тримаються в повітрі. А над парком виникають низхідні потоки повітря, тому що поверхня листя значно прохолодніше асфальту і заліза. Пил, спадними струмами повітря, осідає на листках. Один га дерев хвойних порід затримує за рік до 40 тонн пилу, а листяних – близько 100 тонн.
Практика показала, що досить ефективним засобом боротьби з шкідливими викидами автомобільного транспорту є смуги зелених насаджень, ефективність яких може змінюватись в досить широких межах - від 7 % до 35%.
Великі лісопаркові клини можуть бути активними провідниками чистого повітря в центральні райони міста. Якість повітряних мас значно поліпшується, якщо вони проходять над лісопарками і парками, площа яких складає в 600-1000 га. При цьому кількість зважених домішок знижується на 10 - 40%.
В залежності від величини міста, його народногосподарського профілю щільності забудови, природно - кліматичних особливостей, породний склад насаджень буде різним. У великих індустріальних центрах, де створюється найбільша загроза санітарного стану повітряного басейну, для оздоровлення міського середовища в околицях заводів рекомендується висаджувати клен американський, вербу білу, тополю канадську, жостір ламкий, козацький і ялівець віргінський, дуб черешчатий, бузину червону.
Деревно-чагарникова рослинність має виборчу здатністю по відношенню до шкідливих домішок і у зв'язку з цим має різну стійкість до них. Газопоглинаюча здатність окремих порід в залежності від різних концентрацій шкідливих газів в повітрі неоднакова.
Дослідження, проведені Ю.З. Кулагіним (1968 рік), показали, що тополя бальзамічна є найкращим "санітаром" в зоні сильної постійної загазованості. Кращими поглинаючими якостями володіють липа дрібнолиста, ясен, бузок, жимолость. У зоні слабкою періодичної загазованості більшу кількість сірки поглинають листки тополі, ясена, бузку, жимолості, липи, менше - в'яза, черемшини, клена.
Захисні функції рослин залежать від ступеня їх чутливості до різних забруднюючих речовин. В.М. Рябінін (1965 рік) встановив, що гранично допустима середньодобова концентрація сірчистого ангідриду для сибірської модрини дорівнює 0,25 мг/м3, сосни звичайної - 0,40 мг/м3, липи дрібнолистої - 0,60 мг/м3, сосни звичайної і клена гостролистого - 0,70 мг/м3. Якщо концентрація шкідливих газів перевищує гранично допустимі норми, то клітини рослин руйнуються і це приводить до пригнічення росту і розвитку, а іноді і до загибелі рослин.
«Одне дерево посадив – недарма прожив» - в результаті цього проекту учні висадили алею, ознайомились з нормативно-правовими документами, що стосуються захисту навколишнього середовища, були налагоджені дієві контакти з представниками органів місцевої влади та формувалися комунікативні уміння учнів.
Висновки:
Список використаних джерел: