Статистика зовнішньої торгівлі вирішує такі завдання:

- забезпечення повного та вірогідного обліку даних про експорт та імпорт країни;

- аналіз основних тенденції, структури та динаміки зовнішньоторгових товарних потоків одночасно із загальною макроекономічною ситуацією;

- створення інформаційного забезпечення для підготовки актів законодавства в галузі митної політики і державного регулювання зовнішньої торгівлі.

2. В Україні для обліку експорту-імпорту товарів як класифікатор застосовується Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Вона побудована на основі кодування товарів (ГС) та восьмизначної Комбінованої номенклатури ЄС (КН ЄС), яка є деталізованою номенклатурою для країн ЄС.

Платіжний баланс держави – це систематична реєстрація економічних операцій, що здійснюються протягом певного періоду часу між резидентами цієї країни та неризентами.

Він дає докладну характеристику зовнішньоекономічного стану країни на макрорівні.

Його складає НБУ, який об’єднує дані банківської статистики з іншими допоміжними інформаційними джерелами.

Усі операції, що використовуються платіжним балансом, можна розділити на дві групи:

- поточні операції;

- операції з капіталом.

Склад платіжного балансу має вигляд:

1. Рахунок поточних операцій:

1.1. Баланс товарів і послуг;

1.1.1. Баланс товарів;

1.1.1.1. Експорт послуг;

1.1.1.2. Імпорт послуг;

1.1.2. Баланс послуг;

1.1.2.1. Експорт послуг;

1.1.2.2. Імпорт послуг;

1.2. Доходи (сальдо);

1.2.1. Надходження;

1.2.2. Виплати;

1.3. Поточні трансферти (сальдо);

1.3.1. Надходження;

1.3.2. Виплати;

2. Рахунок операцій з капіталом;

2.1. Прямі інвестиції;

2.2. Портфельні інвестиції;

2.3. Інші інвестиції;

3. Баланс.

Баланс поточних операцій вимірює вартість чистих доходів держави або чистих витрат, що виникають у результаті міжнародних операцій з товарами, послугами та трансфертами.

Усі операції, які забезпечують надходження іноземної валюти (експорт товарів та послуг, отримані доходи і трансферти, зменшення фінансових активів) записуються зі знаком „+”. Усі операції, які призводять до виплат грошових сум іноземцям – імпорт товарів, сплачені доходи та трансферти – записуються зі знаком „-„.

У разі коли виникає перевищення виплат над доходами, виникає дефіцит платіжного балансу, ліквідувати який можна або взявши борг, або продавши активи.

Позитивне сальдо платіжного балансу протилежне дефіциту. Держава нагромаджує за кордоном активи або кредитує іноземців як сторону, що забезпечує позитивне сальдо.

Статистика визначає наступні показники:

- попит на експорт

- пропозиції експорту.

Існує концепція малої країни, коли зміна попиту на експорт не впливає на ціну її імпорту в іноземній валюті. Стосовно експорту, ця концепція полягає в тому, що країна, продаючи свій товар на світовий ринок, не здатна впливати на їх ціну, тобто попит на них є нескінченно еластичним.

Загалом можна припустити, що Україна підпадає під концепцію малої країни, тобто її експорт та імпорт не в змозі вплинути на світові ціни. Отже, внутрішня пропозиція є одним із основних стимулюючих мотивів обмеження експорту.

3.Обмінний курс грошової одиниці – визначається її купівельною спроможністю як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку.

Під обмінним курсом розуміють ціну валюти однієї держави, що вимірюється в одиницях валют іншої держави.

Коли ціна одиниці іноземної валюти у гривнях зростає, відбувається девальвація (зниження ціни); коли ціна одиниці іноземної валюти у гривні падає відбувається ревальвація.