У ході аналізу споживання використовують такі групування:

1. За матеріальним складом і формою виявлення благ та послуг:

- матеріальні продукти;

- матеріальні послуги;

- нематеріальні послуги;

- послуги в цілому (а+б);

- зношення житла

- загальне споживання населення (а+г+д)

2. За джерелами фінансування:

- споживання за рахунок особистих доходів;

- безоплатне споживання за рахунок суспільних фондів у формі медичного обслуговування, освіти, культури;

- загальне споживання населення (а+б).

3. За призначенням матеріальних благ та послуг:

- продовольчі товари і тютюнові вироби;

-взуття, одяг;

- споживання води, газу, світла;

- послуги охорони здоров’я;

- послуги транспорту.

4. За головними каналами надходження:

- роздрібна торгівля;

-підприємства, що надають матеріальні та нематеріальні послуги;

- бюджетні установи.

Для аналізу у вартісному вираження споживання оцінюють у поточних та незмінних цінах.

Індекс загального обсягу споживання:

, (160)

Вплив на цю динаміку зміни середньої ціни розраховують за формулою:

, (161)

Вплив рівня споживання:

, (162)

Вплив чисельності населення:

, (163)

Абсолютний розмір зміни фонду споживання обчислюють як різницю між чисельником та знаменником індексів.

Коефіцієнт локалізації - показує співвідношення частки за окремими регіонами фонду споживання і факторів, які його визначають:

, (164)

де - фонд споживання;

- обсяг виробництва.

3. Рівень життя населення – включає в себе весь комплекс соціально-економічних умов життя.

Система показників статистики соціального обслуговування вивчає такі розділи:

1. Статистика житлового фонду – розглядає статистику житлово-комунального господарства (ЖКГ), використовуючи такі показники:

- житловий фонд, нове будівництво, реконструкція та знесення;

- житлові умови проживання;

- обслуговування та фінансування житлового фонду.

2. Статистка бюджету часу населення узагальнює та аналізує інформацію:

-про те як люди проводять свій час;

-про основні способи використання дозвілля;

-про засоби та устаткування для використання дозвілля і про рівень збільшення можливостей організувати дозвілля завдяки державним і приватним витратам.

3. Статистика культури і мистецтва – характеризує діяльність установ культури і мистецтва, культурний рівень населення.

Вивчає такі показники:

- кількість театрів, кінотеатрів, бібліотек на 1000 чол. населення;

- доступність цих закладів – кількість книжок, фільмів;

- середня кількість відвідувань бібліотек, театрів тощо.

4. Статистика соціального забезпечення - це система державних та громадських заходів щодо впровадження матеріального забезпечення громадян похилого віку, у разі хвороби, повної чи часткової втрати працездатності, в разі безробіття.

5. Статистика освіти – узагальнює та аналізує статистичну інформацію про систему освіти, навчальні заклади, учнів та викладачів, витрати на освіту, характеризує рівень освіти населення.

Основні показники: