1. Розрахунок чистої сьогодняшної вартості чсв:

, (140)

де – сьогоднішня вартість;

– планові витрати.

Сьогоднішня вартість майбутніх грошових потоків,

СВ = Майбутня вартість грошових потоків,

(1 + R )ⁿ

де – дисконтна ставка (береться з таблиці ануїтетів);

- термін впровадження проекту, у роках.

2. Розрахунок внутрішньої ставки дохідності (всд):

або .

Сучасна вартість розраховується за попередньо встановленою формулою.

За допомогою запропонованих методів роблять вибір проекту з погляду його доцільності (дохідності).

У світовій практиці підприємства оцінюють з погляду їх надійності, стійкості та дохідності, аналізуючи головні показники їх інвестиційної привабливості.

Наведемо розподіл підприємств за класами інвестиційної привабливості:

1 – клас. Підприємства найвищого класу. Мають доступ до альтернативних фінансових джерел, що гарантується стабільним економічним станом, відбувається стабільний приплив готівки по відношенню до зобов’язань.

2 - клас. Підприємства високого класу. Мають доступ до фінансових ринків, але трохи менший ніж 1 клас. Грошовий потік стабільний.

3 – клас. Підприємства, клас яких вищий за середній, мають доступ до альтернативних фінансових ринків, який може знижуватись у періоди економічних не визначень та спадів.

4 –клас. Підприємства середнього класу. Доступ до фінансових ринків обмежений, навіть у періоди сприятливої економічної ситуації. Грошовому потоку притаманні коливання, що може обмежити платоспроможність.

5-клас. Підприємства ризикового класу. Виконання зобов’язань значною мірою залежить від активів. Обмежені грошові потоки та захист активів.

Тема 2.8. Статистика ефективності результатів економічної діяльності план

1. Статистика ефективності суспільного виробництва.

2. Статистика ефективності комерційної та банківської діяльності.

3. Статистика ефективності праці.

Література [7,12,17,19]

1. Під ефективністю розуміють відношення результату виробництва до витрат на його одержання, а збільшення цього відношення є підвищення ефективності виробництва.

У ході виробництва витрати функціонують у вигляді ресурсів і поточних витрат. За їх допомогою досягається ефективність.

У категорії „витрати” відокремлюють поняття „ресурси” і „поточні витрати”.

Ресурси – це авансовані витрати, тобто авансований до початку виробництва обсяг таких витрат.

У їх складі виділяють:

- середні за періоди обсяги основних витрат;

- середні за періоди обсяги оборотних засобів;

- середньооблікова чисельність робочої сили, яка становить ресурси праці.

У процесі виробництва ресурси споживають і в результаті утворюються поточні витрати.

Розрізняють такі види поточних витрат:

-сума нарахованої амортизації - ;

-вартість спожитих протягом цього періоду на виробництво і поточний ремонт сировини, матеріалів, палива – ;

-сума фактично неврахованої , як грошова характеристика витрат живої праці – .

Зіставленням ефекту і витрат розраховують ефективність як відносну величину.

Ефективність може розраховуватись і у абсолютних величинах, прямою – величиною коли ефект у чисельнику і оберненою, коли ефект у знаменнику.

На основі даних про ВВП ефективність розраховують по відношенню до:

-ресурсів:

, (141)

де – середні необхідні засоби,

– середні оборотні засоби,

– середня робоча сила.

- поточних витрат:

, (142)

Крім цього розраховують також часткові показники ефективності:

Частинні показники ефективності	Зіставлення з
	Ресурсами	Поточними витратами
Необоротних засобів
оборотних засобів
Ресурсів праці

Мета підвищення ефективності – одержання додаткового ефекту без додаткових витрат. Це досягається за рахунок економії поточних витрат.

Наведемо формули розрахунку відносної економії окремих видів ресурсів і витрат у результаті поліпшення їх використання:

Шляхи відносної економії	Відносна економія
	Ресурсів	Поточних витрат
Поліпшення використання:
Необоротних активів
Оборотних засобів
Ресурсів (витрат) праці

Результати розрахунку зі знаком „-„ показують відносну економію, а зі знаком „+” – перевитрати.

Індекс середньої ефективності розраховують за формулою:

= : , (143)

Абсолютний приріст ефективності:

, (144)

Вплив окремих факторів на динаміку рівня ефективності визначають за допомогою наступних формул:

• Вплив динаміки обсягу ВВП:

: , (145)

• Абсолютний розмір зміни економічної ефективності під впливом динаміки ВВП:

= - , (146)

• Вплив на ефективність зміни обсягу ресурсів (Р):

: , (147)

Оцінку економічної ефективності можна дістати на основі такої системи показників:

, (148)

де – валовий випуск продукції;

– проміжне споживання;

– споживання основного капіталу.

2. Перехід до ринкової економіки розширює права підприємств торгівлі щодо комерційної діяльності. Змінюються критерії та методи оцінки ефективності комерційних угод.

Основним показником оцінки ефективності комерційної угоди із закупівлі товару є рентабельність витрат обігу:

, (149)

де – чиста продукція;

– витрати обігу.

Застосовують також показники:

1. Рентабельність обігу із закупівлі товарів:

(150)

де – товарообіг із закупівлі товарів.

2. Рентабельність обігу із продажу товарів:

, (151)

де - товарообіг з продажу товарів.

Рівень ефективності змінюється за рахунок динаміки чистого прибутку та витрат обігу.

Вплив на ефективність динаміки ЧП визначається за формулою:

, (152)

де – чиста продукція звітного і базисного періоду;

– воловий оборот.

Вплив динаміки витрат обігу за формулою:

, (153)

де , – валовий оборот звітного і базисного періодів.

Умовою зростання ефективності є перевищення темпів зростання ефекту (ЧП) над темпами зростання витрат обігу.

Ефективність роботи банку характеризується такими показниками:

• Показники дохідності як відношення прибутку (доходу) до усереднених активів та капіталу;

• Співвідношення темпів зростання кредитів, депозитів, капіталу та штатів працівників банку;

• Продуктивність персоналу, що визначається як дохід у розрахунку на одного працівника та як прибуток у співвідношенні з витратами на заробітну плату;

• Співвідношення середніх процентних ставок, які одержують ся та виплачуються;

• Вартість посередництва.

Процентний дохід – це дохід, що формується в результаті основних операцій банку та охоплює всі проценти, одержані банком з різних джерел.

Процентні витрати – проценти, що сплачуються за депозитами та отриманими позиками.

Інші операційні витрати – банківська, кредитна та страхова комісія, дохід від обміну іноземною валютою, плата за управління інвестиціями, дохід від торгівлі ЦП.

Операційні витрати – витрати на пенсії, устаткування, рекламу, амортизацію, ремонт та утримання будівель.

Неопераційні доходи та витрати - витрати на створення резервів, покриття збитків за кредитами, списання інвестицій тощо.

Таблиця 2.3