Роль когнітивних цінностей:

Белл розділяв інформацію та знання. Без знань важко розібратися у різних сферах. Інформація не завжди містить знання. Конфлікт між культурною і соціальної сферою – осьове спрям. Культура є анти-інституційною.

Тема 5: Популярні постіндустріальні концепції 20 століття

Елвін Тоффлер «Футурошок» - теорія супер-індустріального суспільства.

Кінець постійності, прискорення, буря змін в сучасному суспільстві. 800 відрізків по … років. Принцип стрибка часу (наприклад, винайдення колеса). Темп життя зростає.

Характеристики сучасного стану в історії за Тоффлером:

1. швидкоплинність;

2. недовговічність:

ремонт ручний, а виробництво машинне, модульні будівлі, речі на прокат (прокатний переворот), мода та реклама ведуть до за старіння речей, «нові кочівники» в сфері житла, втрата відчуття причасності, втрата «укорінення», втрачається значення місця народження, модульні люди, збільшення контактів => контакти менш глибокі і якісні, функціональне спілкування, зменшується тривалість відносин, людина на прокат (непостійний працівник), кар’єра змінюється на послідовність кар’єр, значення досвіду зменшується, безкінечна пошукова поведінка, організація майбутнього – адхократія, асоційована людини (непостійна, рівна іншому), потік інформації, одноразову мистецтво, швидкість появи нових слів.

3. новизна:

творці відчуттів, зростає роль індустрії відчуттів, зламана сім’я (мама+тато+дитина, пробний шлюб, основний шлюб до 35 років, шлюб до кінця кар’єри, серійний шлюб).

4. різноманітність:

збільшення видів товарів, різноманіття субкультур, кишеньковий набір цінностей, психічна самореалізація, криза самоідентифікації (набір різних самоідентифікацій).

Адаптація до майбутнього за Тоффлером:

Наслідки шоку:

1. втрата орієнтації;

2. викривлене сприйняття реальності;

3. втома, страх, напруження;

4. апатія і втрата емоційності.

Реакція на шок (адаптація):

1. пошук простих і легких рішень (секти, екстремістські організації, наркотики, примітивні вчення);

2. стратегії виживання (створення зон особистої стабільності; ситуативні групи людей (за інтересом); анклави минулого і майбутнього (високотехнічні містечка). 3 вміння: вчитися, спілкуватися, вибирати.

3. прогнозування майбутнього;

4. побудова нових утопій і антиутопій.

Джон Нейзбіт «Мегатренди» (+ Патрісія Ебурдінг, його дружина, на початку)

Тенденції за Нейзбітом:

1. від індустріального сусп.. до інформаційного;

2. ключовий ресурс не вичерпується, а може нас затопити;

3. від технології до балансу високої технології і душевного комфорту;

4. нова теорія доданої вартості;

5. зрівноваження технологій зі знаннями;

6. від національної економіки до світової;

7. від короткострокового до довготривалого (наприклад, довгострокове планування);

8. від централізованого до децентралізованого;

9. від допомоги інституцій до самодопомоги;

10. від представницької до партисипативної демократії;

11. від ієрархії до мережевих структур;

12. від півночі до півдня (про США); 13) від «або… або…» до множинного вибору.

Лекція 6: Глобальні проблеми і Римський клуб

Фукуяма «Кінець історії»

Хантінгтон «Зіткнення цивілізацій»

1. Римський клуб – міжнародна неурядова організація, заснована у 1968 році. Ініціатор створення – італійський економіст і громадський діяч Ауреліо Печчеї.

Органи:

• Генеральна асамблея;

• Виконавчий комітет;

• Міжнародний центр;

• Національні асоціації.

Головна робота Ауреліо Печчеї – «Людські якості» 1977

Шість стартових цілей:

1. Зовнішні межі (здатність Землі витримати навантаження людського впливу не безмежні);

2. Внутрішні межі (фізичні і психологічні можливості людини також не безмежні);

3. Культурна спадина (конфлікт між соціально-економічною сферою і культурою, як приклад: зникнення мов через глобалізацію);

4. Світове співтовариство (якщо існуюча проблема – глобальна, значить треба вирішувати її колективними силами, а для цього створювати якийсь наддержавний орган, справжньою метою чого може бути бажання володіти абсолютною владою);

5. Середовище існування (нерівномірність розподілення ресурсів, благ, і населення)

6. Виробнича система (пошук рішень у виробництві для вирішення існуючих проблем).

Перша доповідь, яка зробила РК популярним: «Межі росту» 1972 Донелли Медоуз та Денніса Меддоуз, на основі – моделі «Світ 3»

Критика праці: авторів називали новими мальтузіанцями, не враховані соціальні і зворотні зв’язки, неуважність до флуктуації (= коливань, відхилень).

Друга доповідь: «Людство на поворотному пункті» 1974 Михайле Месаровича – модель, основана на попередній, але деталізована (з більшою кількістю рівнянь, окремими областями). Концепція органічного росту – тісний взаємозв’язок, і жодна підсистема не зашкоджує будь-якій іншій підсистемі системи.

Третя доповідь: «Перегляд міжнародного порядку» 1976 Ян Тінберген. Ідея гуманістичного соціалізму, який має забезпечити рівні можливості всередині країни.

Богдан Гаврилишин 1980: «Дороговкази в майбутнє» говорить про ефективність суспільств; цінності, політичну, економічну і технологічну підсистеми суспільства. Наприклад, в США цінністю є індивідуальна конкуренція; в Японії – групове співробітництво, в СРСР – принципи рівності і колективізму.

Останні доповіді РК:

• Мистецтво змушує думати 2002

• Подвійна спіраль освіти і роботи 2003

• Межі приватизації 2005

• Демографічна революція та інформаційне суспільство 2006

• Дилема зайнятості і майбутнє праці 2006

• Фактор 5: трансформація глобальної економіки 2009

• Блакитна економіка 2010

• 2052: глобальний прогноз на 40 років 2012