Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Футурологія лекція 1-15.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
343.55 Кб
Скачать

Фактори, які вплинули на сучасне розуміння утопії:

1. зміна ідеї комулятивного нарощення знань на уявлення про круговерть трафаретів чи парадигм;

2. зміна в протистоянні між матеріалізмом та ідеалізмом (симулякр - певна копія, яка не має оригіналу в реальності, термін ввів Жан Бодріяр в своєму творі "Симулякрах і симуляціях"; порядки симулякрів: 1) барокова підробка, 2) індустріальна копія, 3) гіперреальність).

Співвідношення науки, ідеології та утопії

За марксизмом наука зображає реальність об’єктивно, а ідеологія та утопія викривлює реальність. Випереджувальне відображення дійсності як функція науки.

За постмарксизмом (Поль Рікер та Карл Майнгайм) наука відкидається і проводиться паралель між утопією та ідеологією:

Утопія

Руйнує чинний лад.

Повязана з групами, які прагнуть владу

Розхитує ідеологію, показуючи різницю між реальністю та альтернативними можливостями.

Ознака утопії - фантазія.

Заперечує владу.

Функція безпритульності, функція дослідження побічних можливостей реального

Ідеологія

Оберігає чинний лад.

Повязана з групами, які мають владу.

Розглядає утопію як нездійсненну.

Ознака ідеології - спотворення.

Легімітизує владу.

Функція збереження ідентичності груп.

Значення утопії для футурології:

1) наука має відображувальний характер і не може переступити поріг теперішнього;

2) майбутній ідеал може задати утопія, ще утопія задає топологію, наука оцінює її узгодженість з реальністю, її здійснимість, вказує шляхи реалізації, а політика займається реалізацією, перетворює топологію понять в топологію обєктів;

3) соціальний проект (результат симбіозу утопії, науки, ідеології, політики).

Утопія є одним зі стовпів футурології.

Тема 4: Індустріальні та постіндустріальні теорії

Промислова революція -- перехід від ручного до машинного виробництва, внаслідок чого було створене індустріальне суспільство.

Характеристики пром.. револ.:

  1. Захищеність приватної власності;

  2. Розвинені торгово-економічні відносини;

  3. Достатні фінансові ресурси (вільні)

  4. Виховане в дусі протестантської етики населення.

Джером Бланкі вперше вжив термін «промислова революція».

Наслідки промислової революції:

  1. Різке підвищення продуктивності праці;

  2. Швидка урбанізація;

  3. Початок економічного зростання;

  4. Швидке збільшення життєвого рівня населення.

Теорії індустріального суспільства

Пітер Дракер – родоначальник концепції індустріального суспільства (1940-кові рр..) Основу індустріального суспільства складають підприємства . 2 види інд. сусп.: 1) капіталістичне (вільне) та 2) соціалістичне (рабське).

Волт Ростоу: «Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест».

Ці стадії:

  1. традиційне (аграрне);

  2. підготовка до піднесення;

  3. піднесення;

  4. рух до зрілості;

  5. ера високого масового споживання.

Волт Ростоу: «Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест».

Ці стадії:

  1. традиційне (аграрне);

  2. підготовка до піднесення;

  3. піднесення;

  4. рух до зрілості;

  5. ера високого масового споживання.

Жак Еллюль: концепція технократичного суспільства. На перше місце виводив техніку. 3 види техніки:

  1. економічна техніка;

  2. людська техніка;

  3. техніка організацій – управляння.

Виділяє такі тенденції в технократичному суспільстві:

  1. від індивідуального підприємництва до корпорації;

  2. від ліберальної економіки до державного регулювання;

  3. від ринкової до планової економіки.

Джон Гелбрейт: «Нове індустріальне сусп..» 1967.

поч. 1940-ті – 1950-ті рр.. – НТР (супер-успіхи в 70-х рр..) і формування постіндустріального суспільства. Наслідки НТР: наука стає сектором економіки; основний пріоритет на сфері послуг.

Термін «постіндустріалізм» вперше вжив Ананда Кумарасвалі або англ.. соціолог Артур Пенті.

Концепції постіндустріального суспільства

Герман Кан + Ентоні Віннер: «Рік 2000». 1690-ті, в дусі індустріального сусп.. Їх прогнози – більшість не справдилося! Секуляризація культури і суспільства – відмирання сакральної культури.

Деніел Белл: «Майбутнє пост.-інд. сусп..» 1973. Заперечення марксизму як моністичного (Моні́зм — теорія, згідно з якою різні типи буття або субстанції, що здаються різними, врешті зводяться до єдиного джерела) підходу.

3 сфери соціального життя (з відповідними керівними факторами).

  1. соціальна структура – фактор: ефективність;

  2. політична організація – рівність;

  3. культура – самореалізація та самозадоволення.

Говорить про руйнування ієрархії у постінд. сусп..

Соціальний світ -- це гра між людьми. Прекрасне – в малому. Свобода, доброзичливість, краса, індивідуалізм.

Економіка в постінд. сусп.:

  1. послуги;

  2. велика роль теоретичного знання;

  3. зростання класу носіїв знання;

  4. нова інтелектуальна технологія.

3 критерії поділу суспільства:

  1. поділ на статусні групи: клас професіоналів, клас інженерів та напівпрофесіоналів, клас конторських і торгових працівників, клас працівників ремісничої і некваліфікованої праці.

  2. ситусні групи (є елементом професійної структури сусп..): наприклад, державна влада, освіта, медицина (медики – як синусна група).

  3. приналежність до групи контролю.

Заміна демократії на меритократію (владу достойних) – Янг «Піднесення меритократії» 1958.